- •1. Особливості філософії у порівнянні з іншими формами світогляду
- •2.Концепції походження філософії
- •3. Міф як генетичний виток філософії.
- •4. Особливості міфологічного світогляду
- •5. Природа філософських проблем , їх традиційний поділ
- •6. Світогляд, його різновиди та структура
- •7. Особливості філософського пізнання
- •8. Суспільне призначення та функції філософії.
- •10.Головні розділи філософії. Метафізика.
- •11.Онтогогія як частина метафізики, головне питання онтології.
- •14.Метафізика як метод пізнання, його звязок з формальною логікою.
- •15.Метафізика і діалектика - два методи філософського пізнання.
- •16.Гносеологія як розділ філософії , її головна проблема.
- •17.Агностицизм як філософська позиція.
- •18. Суб'єкт і об'єкт пізнання, структура пізнавального процесу.
- •19.Наука як особлива форма пізнання.
- •21.Духовна та практична діяльність, їх структура.
- •22.Категорія "дух" , її роль в осмисленні внутрішнього світу людини.
- •23.Свідомість як філософська проблема.
- •24.Свідоме і несвідоме.Роль несвідомог в житті людини.
- •25.Політична свідомість і діяльність
- •26.Моральна свідомість , її роль у житті суспільства.
- •27.Проблема свободи волі в філософії.
- •28.Тягар свободи, феномен конформізму.
- •29.Творчість як найбільш адекватна форма людського існування.
- •30.Суспільство як філософська проблема.
- •31.Проблема суб'єкту історії.
- •32.Формаційна модель історії.
- •33.Даосизм про начала буття та ідеал мудреця.
- •34.Мілетська школа в античній філософії.
- •35.Атомістична школа в античній філософії.
- •36. Філософські погляди Геракліта.
- •37.Елейська школа в античній філософії.
- •38.Філософські погляди Сократа.
- •39.Філософські погляди Платона.
- •40.Філософські погляди Аристотеля.
- •41.Епікуреїзм, його місце в філософії.
- •42.Стоїцизм як філософська і життєва позиція.
- •43.Філософія скептицизму.
- •44.Особливості філософії Середніх віків.
- •45.Апологетика , її місце в історії європейської філософії думки.
- •46.Місце патристики в середньовічній філософії.
- •47.Вплив арабської філософії на розвиток середньовічної філософії.
- •48.Схоластика, її місце в філософській культурі.
- •49. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •50.Філософія епохи відродження
- •51. Природознавство і натурфілософія епохи Відрождення
- •52. Філософські ідеї Реформації
- •53. Філософія Нового часу
- •54. Бекон як основоположник емпіризму
- •55. Емпірична лінія в філософії нового часу бекон гоббс локк
- •56 .Декарт як основоположник раціоналізму
- •57. Паскаль про людину
- •58 Філософські погляди спінози
- •59 Монадологія лейбніца
- •60 Філософія просвітництва і зародження німецької класичної філософії
- •61 Коперніканський переворот канта
- •62 Зародження філософії у стародавньому китаї. Філософські погляди Конфуція
- •63. Філософські засади буддизму
- •64. Передумови філософії у стародавній Індії.
- •65. Гносеологія і.Канта.
- •66.І.Кант про мораль
- •67.Суб´єктивний ідеалізм Фіхте
- •68.Фрідріх Гегель
- •69.Філософія Ніцше
- •70.Діалектика Гегеля
- •71.Матеріалістичні мотиви німецької класичної філософії.
- •72.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха
- •73.Ірраціональна філософія Шопенгауера
- •75.Головна проблематика історичного матеріалізму.
- •76.Марксизм про рушійні сили історичного процесу.
- •77. Марксизм та екзистенціалізм про відчуження та шляхи його подолання.
- •78.Філософські погляди к'є́ркегор
- •80.Фрейдизм про роль несвідомого.
- •81.Шляхи впливу на несвідоме.
- •82.Головні концепції походження людини.
- •84.Методологія як частина філософії.
- •86.Об'єктивний ідеалізм Шелліна.
- •87.Смисл історії як філософська проблема.
- •88.Філософія позитивізму.
- •89.Праця де Шардена "Феномен людини"
- •90.Можливості та межі пізнання людини.
- •91.Основні положення філософії екзистенціалізму.
- •92.Спілкування та розуміння як проблема філософії.
- •93.Проблема спрямованості історії.
- •94.Само розуміння, його значення для життєвого успіху.
- •95.Матеріальне виробництво як основа суспільства.
- •96.Добро і зло як філософська проблема.
11.Онтогогія як частина метафізики, головне питання онтології.
Онтологія — це вчення про буття, розділ філософії, у якому з'ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого. Поняття «онтологія» не має однозначного тлумачення у філософії. І це не випадково. Воно складне, змістовне, багатогранне. Існує, принаймні, три значення цього поняття:
По-перше, під онтологією розуміють ту частину філософії, яка з'ясовує основні, фундаментальні принципи буття, першоначала всього сутнісного. Саме поняття «онтологія» у перекладі з грецької мови означає вчення про суще, сутнісне, найважливіше (онто — суще, сутнісне, логія — вчення). Це вчення про першооснови буття, про субстанцію, матерію, простір, час, рух, причинність тощо.
По-друге, у марксистській філософії поняття «онтологія» вживається для з'ясування сутності явищ, що існують незалежно від людини, її свідомості (та ж матерія, рух, розвиток, його об'єктивні закони тощо).
По-третє, у західній філософії в поняття «онтологія» теж включають найзагальніші принципи буття, але вони розглядаються на рівні надчуттєвої, надраціональної інтуїції.
Перед онтологічної думкою виникав головне питання: а що, власне, розуміти під буттям, який зміст ми повинні вкладати в це найбільш абстрактне і універсальне серед всіх понять? У свою чергу, спроби відповіді на дане питання піднімали два великих проблемних пласта:
• пошуки стійких структур буття, сутності речей (або субстанції в латинській термінології);
• дослідження фундаментального відносини між річчю і думки про цю річ, чи інакше співвідношення буття та мислення.
?12.Раціональна психологія як частина метафізикик, її головне питання.
“раціональна психологія” застосовує категорії розуму до того, що не є досвідчене дане, і тим самим впадає в паралогізм (помилковий умовивід). Відкидаючи “раціональну психологію”, Кант вважає можливим зберегти у філософії лише вчення про трансцендентальну ідею душі як ідею чистого розуму, що, не маючи відношення до певного відомого нам пізнаваному предмету, проте зберігає значення регулятивного принципу. Інакше кажучи, основну ідею “раціональної психології” варто тлумачити не онтологічно, а гносеологічно; вона аж ніяк не відкидається, а лише інтерпретується як визначений ідеал знання про те, існування чого можна мислити, але не можна довести.
?13.Раціональна теологія як частина метафізикик, її головне питання
14.Метафізика як метод пізнання, його звязок з формальною логікою.
З точки зору метафізики як концепції розвитку і методу пізнання старе повністю відкидається новим, оскільки вони є протилежностями, котрі виключають одна одну. Це щось подібне до абсолютного знищення старого. Однак в об’єктивній дійсності все відбувається значно складніше. Розвиток необхідно включає в себе і старе, тобто все те, що необхідне для дальшого розвитку нового.
Історично предмет формальної логіки обмежувався визначенням таких способів міркувань, які давали б можливість з істинних думок-посилань завжди отримувати істинні думки-висновки.
Для того щоб мислення було логічно правильним, воно має відповідати таким вимогам: визначеність, несуперечність, однозначність, обґрунтованість. Цих якостей мислення досягають за допомогою дотримання в процесі пізнання формально-логічних законів, які є своєрідною фіксацією властивостей і ознак об´єктів навколишнього світу, але водночас належать тільки до форми, а не до об´єкта мислення.
Законами формальної логіки є такі:
1. Закон тотожності.
2. Закон несуперечності.
3. Закон виключеного третього.
4. Закон достатньої підстави.
