- •1. Особливості філософії у порівнянні з іншими формами світогляду
- •2.Концепції походження філософії
- •3. Міф як генетичний виток філософії.
- •4. Особливості міфологічного світогляду
- •5. Природа філософських проблем , їх традиційний поділ
- •6. Світогляд, його різновиди та структура
- •7. Особливості філософського пізнання
- •8. Суспільне призначення та функції філософії.
- •10.Головні розділи філософії. Метафізика.
- •11.Онтогогія як частина метафізики, головне питання онтології.
- •14.Метафізика як метод пізнання, його звязок з формальною логікою.
- •15.Метафізика і діалектика - два методи філософського пізнання.
- •16.Гносеологія як розділ філософії , її головна проблема.
- •17.Агностицизм як філософська позиція.
- •18. Суб'єкт і об'єкт пізнання, структура пізнавального процесу.
- •19.Наука як особлива форма пізнання.
- •21.Духовна та практична діяльність, їх структура.
- •22.Категорія "дух" , її роль в осмисленні внутрішнього світу людини.
- •23.Свідомість як філософська проблема.
- •24.Свідоме і несвідоме.Роль несвідомог в житті людини.
- •25.Політична свідомість і діяльність
- •26.Моральна свідомість , її роль у житті суспільства.
- •27.Проблема свободи волі в філософії.
- •28.Тягар свободи, феномен конформізму.
- •29.Творчість як найбільш адекватна форма людського існування.
- •30.Суспільство як філософська проблема.
- •31.Проблема суб'єкту історії.
- •32.Формаційна модель історії.
- •33.Даосизм про начала буття та ідеал мудреця.
- •34.Мілетська школа в античній філософії.
- •35.Атомістична школа в античній філософії.
- •36. Філософські погляди Геракліта.
- •37.Елейська школа в античній філософії.
- •38.Філософські погляди Сократа.
- •39.Філософські погляди Платона.
- •40.Філософські погляди Аристотеля.
- •41.Епікуреїзм, його місце в філософії.
- •42.Стоїцизм як філософська і життєва позиція.
- •43.Філософія скептицизму.
- •44.Особливості філософії Середніх віків.
- •45.Апологетика , її місце в історії європейської філософії думки.
- •46.Місце патристики в середньовічній філософії.
- •47.Вплив арабської філософії на розвиток середньовічної філософії.
- •48.Схоластика, її місце в філософській культурі.
- •49. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •50.Філософія епохи відродження
- •51. Природознавство і натурфілософія епохи Відрождення
- •52. Філософські ідеї Реформації
- •53. Філософія Нового часу
- •54. Бекон як основоположник емпіризму
- •55. Емпірична лінія в філософії нового часу бекон гоббс локк
- •56 .Декарт як основоположник раціоналізму
- •57. Паскаль про людину
- •58 Філософські погляди спінози
- •59 Монадологія лейбніца
- •60 Філософія просвітництва і зародження німецької класичної філософії
- •61 Коперніканський переворот канта
- •62 Зародження філософії у стародавньому китаї. Філософські погляди Конфуція
- •63. Філософські засади буддизму
- •64. Передумови філософії у стародавній Індії.
- •65. Гносеологія і.Канта.
- •66.І.Кант про мораль
- •67.Суб´єктивний ідеалізм Фіхте
- •68.Фрідріх Гегель
- •69.Філософія Ніцше
- •70.Діалектика Гегеля
- •71.Матеріалістичні мотиви німецької класичної філософії.
- •72.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха
- •73.Ірраціональна філософія Шопенгауера
- •75.Головна проблематика історичного матеріалізму.
- •76.Марксизм про рушійні сили історичного процесу.
- •77. Марксизм та екзистенціалізм про відчуження та шляхи його подолання.
- •78.Філософські погляди к'є́ркегор
- •80.Фрейдизм про роль несвідомого.
- •81.Шляхи впливу на несвідоме.
- •82.Головні концепції походження людини.
- •84.Методологія як частина філософії.
- •86.Об'єктивний ідеалізм Шелліна.
- •87.Смисл історії як філософська проблема.
- •88.Філософія позитивізму.
- •89.Праця де Шардена "Феномен людини"
- •90.Можливості та межі пізнання людини.
- •91.Основні положення філософії екзистенціалізму.
- •92.Спілкування та розуміння як проблема філософії.
- •93.Проблема спрямованості історії.
- •94.Само розуміння, його значення для життєвого успіху.
- •95.Матеріальне виробництво як основа суспільства.
- •96.Добро і зло як філософська проблема.
8. Суспільне призначення та функції філософії.
Предмет і специфіку філософії не можна розкрити достатньою мірою повно, не порушуючи питання про її функції, серед яких слід зазначити такі,
Світоглядна функція, яка пов'язана з абстрактно, - теоретичним, понятійним поясненням світу, на відміну від усіх інших видів і рівнів світогляду (релігійного, буденного, міфологічного).
Методологічна функція полягає в тому, що філософія виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною.
Прогностична функція філософії - формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості, людини і світу. При цьому міра вірогідності прогнозу буде тим вище, чим більше філософія спирається на науку.
Функція філософії як школи теоретичного мислення і мудрості. Особливо це стосується вивчення історії філософії.
Критична функція філософії. Принцип "піддай усе сумніву", з часів античності що проповідує багатьма філософами, свідчить про важливість критичного підходу і наявність певної долі скепсису по відношенню до існуючого знання і соціокультурних цінностей. Він грає антидогматичну роль в їх розвитку.
Соціальна функція філософії : філософія покликана виконати двоєдине завдання - пояснювати соціальне буття і сприяти його матеріальній і духовній зміні. При цьому слід пам'ятати, що в громадському житті соціальні зміни, експерименти і реформи мають особливу цінність і значення.
9.Значення філософії для формування творчої особи
Філософія виконує низку важливих функцій і тому відіграє важливу роль в житті суспільства. Це зумовлюється насамперед її особливим предметом, до якого належать основне питання філософії та найзагальніші закони розвитку природи, суспільства й мислення.
Як відомо, зміст філософії визначається її місцем у системі знань. Вона, з одного боку, черпає матеріал для своїх гранично широких узагальнень із природничих та суспільних наук, з людської практики. Це не просто сума знань, оскільки філософські узагальнення завжди пов'язані з основним питанням філософії й з проблемою сутності розвитку. З другого боку, філософія є загальнотеоретичною й загальнометодологічною основою наук, озброює їх знаннями принципів, законів, категорій науково-творчого мислення, дає їм найголовніші пізнавальні орієнтири. Тому для того, щоби будь-який учений відповідав високим вимогам сьогодення, йому необхідно мати глибокі філософські знання
10.Головні розділи філософії. Метафізика.
На сучасному етапі в наукових колах прийнято виділяти такі основні галузі філософії:
Метафізика.Епістемологія.Етика.Політична філософія.Естетика.Логіка.Філософія свідомості.Філософія мови .Філософія релігії.
Метафі́зика — філософія буття, роздуми про граничні і надчуттєві принципи і засади буття.Термін метафізика походить від сполучення грецьких μετά (metá) (після) і φυσικά (фізика). Тобто метафізика — це те, що йде після фізики. Так назвали учні Арістотеля його твори, що не потрапили до твору "Фізика".Ще Аристотель називав метафізику першою філософією. Метафізика – це наука про надчуттєві принципи буття. Метафізика є підготовкою до Євангелізації. Вона може допомогти знайти спільну мову у багатьох спірних міжконфесійних і міжпартійних питаннях. Вона допомагає у спілкуванні з різноманітними категоріями слухачів, пропонуючи уважно вислухати їхню позицію, у чомусь погодитись з їхніми висловами і вміло вказати на несумісність, чи некоректність їхніх помилкових висловів.
