10) Концепція „гуманістичного соціалізму”.

У 1976 р. Я.Тінберген та А.Долман підготували доповідь під назвою "Перегляд міжнародного порядку" (третя доповідь Римського клубу), в якій головною метою визнавалася необхідність забезпечення гідності та добробуту людей. На погляд авторів доповіді, політичні зміни планетарного масштабу вимагають створення глобальних власних структур – "світова державна скарбниця", "всесвітня адміністрація з продовольства".

Мондіалістична за своїм характером, ця концепція фактично висувала ідеї створення глобальних політичних інститутів. Нова ідеальна соціальна організація людства отримала назву „гуманістичний соціалізм”, який мав забезпечити рівні можливості для всіх країн і людей відповідно до універсальних гуманістичних цінностей

9) Концепція «меж зростання»

"Межі зростання" – знаменита перша доповідь Римського клубу опублікована в 1972 році. Доповідь була перекладена більш ніж 30 мовами і видана загальним накладом понад 12 млн. примірників.

У 1970–71 рр. міжнародна група дослідників Масачусетського технологічного інститут (США) на чолі з молодим вченим Денісом Медоузом на замовлення Римського клубу здійснила дослідження довгострокових наслідків глобальної тенденції зростання населення, промислового і сільськогосподарського виробництва, споживання природних ресурсів та забруднення довкілля. З цією метою застосовувалося комп'ютерне моделювання процесу розвитку цивілізації за допомогою моделі World3, розробленої з використанням методології Системної динаміки Джея Форестера.

Результати цього дослідження були оприлюднені у вигляді доповіді Римському клубу "Межі зростання". Вона мала величезний суспільно-політичний резонанс в усьому світі, зокрема широко обговорювалася як у науковому середовищі, так і в парламентах багатьох країн. Доповідь та спричинена нею дискусія відразу привернули до Римського клубу увагу світової громадськості – науковців, бізнесових кіл, політиків, державних та міжнародних високопосадовців.

Перша доповідь Римського клубу досягла своєї головної мети – стимулювала широке обговорення актуальної світової проблематики, передусім проблем економічного зростання в масштабах планети. Водночас, вона зазнала значної критики як за певні недоліки в методології, так і за начебто політичний захист ідеї "нульового економічного зростання", її апологетику. Подальша діяльність Римського клубу протягом майже 40 років та наступні понад 30 доповідей спростували це надумане звинувачення.

11. Концепція «нового гуманізму» (л.Печчеї)

Особливого значення в глобальному розвитку набувають «якості людини». Фундатор Римського клубу А. Печчеї зазначав, що саме в людині містяться джерела всіх наших проблем, у ній зосереджені всі наші прагнення і сподівання, усі засади і звершення. Трансформація людини має ґрунтуватись на принципах «Нового Гуманізму», який складається з таких компонентів:

1) почуття глобальності;

2) любові до справедливості;

3) відмови від насильства в боротьбі за свободу.

На підставі принципів «Нового Гуманізму» А. Печчеї визначає шість стартових цілей для людства. Перша ціль випливає з необхідності визнання «зовнішніх меж» розвитку людства, тобто з необхідності проведення відповідної демографічної політики; друга ціль пов’язана з «внутрішніми межами» самої людини, тобто з її фізичними і психологічними можливостями; третя ціль спрямована на захист і збереження культурної спадщини як ключового моменту людського прогресу; четверта ціль має сприяти формуванню світової єдності людства у рамках концепції «розумного розподілу національного суверенітету»; п’ята ціль вимагатиме проведення значних будівельних робіт, які за масштабами можна порівняти хіба що з тими, що здійснювали останні п’ятдесят поколінь; шоста ціль визначається як необхідність реорганізації існуючої економічної системи відповідно до потреб світового співтовариства.