
- •1) Історія виникнення науки про глобальній світ
- •3) Поняття глобалізм, глобалістика, глобалізація
- •2) Рим. Клуб і основні напрямки його діяльності
- •6) Визначення предмету та методу політ. Гл.
- •4) Антиглобалізм, причини виникнення та сучасний стан.
- •5) Етапи становлення глобалістики як науки
- •7) Конц. Ноосфери Вернадського
- •8) Основні напрямки дослідження політичної глобалістики
- •10) Концепція „гуманістичного соціалізму”.
- •9) Концепція «меж зростання»
- •11. Концепція «нового гуманізму» (л.Печчеї)
- •12. Концепція «дороговкази в майбутнє» (б.Гаврилишин)
- •13. Концепція «сталого розвитку» (л.Браун)
- •14. Школа універсального еволюціонізму (теорія глобальних рішень і компромісів) (м.Мойсєєв)
- •15. Школа «мітозу біосфер» (д. Ален, м. Нельсон)
- •16. Школа контрольованого глобального розвитку (д. Гвішиані)
- •17. Школа світ-системного аналізу (і. Валлерстайн)
- •18. Концепція «глобальної спільноти» (м. Чешков)
- •19. Концепція нульового приросту (д.Медоуз і Дж.Форрестер)
- •53.Теорії миротворчості
- •20. Цивілізація як категорія аналізу людства
- •21. Світові цивілізації у глобальному вимірі
- •22. Китайська цивілізація
- •23.Ісламська цивілізація
- •25. Православно- слов"янська
- •26.Індійська цивілізація
- •27. Латиноамериканська цивілізація
- •28. Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці
- •29.Україна у геоцивілізаційному просторі
- •30. Американский образ жизни.
- •31. Методологічні принципи глобалістики.
- •33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми
- •35. Політичний час в глобальному світі.
- •36. Політичний простір в глобальному світі.
- •37. Концепції та типи глобалізації
- •38. Социально-экономические причины глобализации
- •39. Глобалізація та глокалізація.
- •40. Глобалізація та інформаційна революція
- •45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
- •46. Культурно-історичний підхід : м. Данилевський,. А. Тойнбі, о. Шпенглер
- •47. З агроза занепаду загальнолюдської перспектив: концепція «золотого мільярда»
- •48. Глобальне моделювання: представники та концепції
- •49 Модельскі
- •50. Парадигми безпеки у пост біполярному світі
- •2 Аспекти:
- •51.Типи систем міжнародної безпеки.
- •52.Превентивна дипломатія.
- •54.Україна в процесах забезпечення європейської та глобальної безпеки
- •59.Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації.
- •60.Феномени медіалізму та медіатизації, їх вплив на міжнародні відносини (Зубицька)
59.Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації.
Медіа дипломатія – передбачає утвердження і проведення ЗП держави шляхом використання ЗМК та медіа впливу на світову громадську думку. Вперше використали МД у Великорибританії. ( технології – оф повідомлення для ЗМІ, які містять оф позицію країни з тих чи інших міжнародних питань; роз’яснення інф, яка містить спеціальні елементи впливу з метою переконання; інф., яка містить у собі довільні коментарі журналістів; інф., яка надається для ЗМІ для їх подальшої роботи). Сутність «віртуальної дипломатії» полягає у використанні методів, технологій та інструментів «м’якого» ідеологічного впливу на світову громадськість шляхом ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій для реалізації зовнішньополітичних цілей та стратегій держави. У пошуках ефективних форм реалізації своїх завдань дипломатичні відомства звертаються до новітніх інформаційно-комунікативних рішень, які набули пріоритетності у відносинах держав на міжнародному рівні. Відповідно можна твердити про те, що актуальність проблеми віртуальної дипломатії викликана об’єктивними вимогами функціонування державних інститутів за доби домінування ІКТ. Отже, «віртуальна дипломатія» - це дипломатія інформаційної ери, яка відображає важливий аспект становлення та розвитку глобального інформаційного суспільства.
60.Феномени медіалізму та медіатизації, їх вплив на міжнародні відносини (Зубицька)
Медіатизація (анг. Mediatization) — зростання обсягів і ролі процесів поширення й отримання опосередкованої інформації, яка замінює безпосередній досвід людей; посилення ролі фокусування ЗМІ на молодому поколінні, явищах і персонах, залежність їхнього статусу від уваги медіа.
Медіатізация є підпроцесом інформатизації, призначення якого полягає в створенні і розповсюдженні новітніх систем колективного й особистого зв'язку, що забезпечує доступ будь-якого індивіда до всіх джерел інформації, до всіх рівнів особового, міжособового і групового спілкування.Відносно своїх наслідків, медіатізація може розглядатися як глобальний і інтенсивний процес дії ЗМІ на суспільну свідомість, який призводить до «внутрішньої колонізації», «фрагментації», «зубожіння» ментальних уявлень людини, руйнування багатоконститутивних елементів у традиційній структурі людського досвіду. Такі деструктивні наслідки спричиняє специфічне отримання інформації сучасною людиною, яке порушило біологічно заданий спосіб її засвоєння. У психіці людини ХХI ст. почався процес формування віртуального світу, який замінює реальний до якого пристосована її психофізіологія. Сучасні ЗМІ успішно «ліквідовують» досвід і ставлять під контроль мислення індивіда.Однією з найважливіших сфер життєдіяльності для соціуму є політика. Тому і не дивно, що медіатізація політичного процесу в сучасному світі, за словами М.К. Гюллі, «досягла межі». Як показали українські події 2004-2006 рр., медіатізация політики в Україні досягла критичної маси.