
- •1) Історія виникнення науки про глобальній світ
- •3) Поняття глобалізм, глобалістика, глобалізація
- •2) Рим. Клуб і основні напрямки його діяльності
- •6) Визначення предмету та методу політ. Гл.
- •4) Антиглобалізм, причини виникнення та сучасний стан.
- •5) Етапи становлення глобалістики як науки
- •7) Конц. Ноосфери Вернадського
- •8) Основні напрямки дослідження політичної глобалістики
- •10) Концепція „гуманістичного соціалізму”.
- •9) Концепція «меж зростання»
- •11. Концепція «нового гуманізму» (л.Печчеї)
- •12. Концепція «дороговкази в майбутнє» (б.Гаврилишин)
- •13. Концепція «сталого розвитку» (л.Браун)
- •14. Школа універсального еволюціонізму (теорія глобальних рішень і компромісів) (м.Мойсєєв)
- •15. Школа «мітозу біосфер» (д. Ален, м. Нельсон)
- •16. Школа контрольованого глобального розвитку (д. Гвішиані)
- •17. Школа світ-системного аналізу (і. Валлерстайн)
- •18. Концепція «глобальної спільноти» (м. Чешков)
- •19. Концепція нульового приросту (д.Медоуз і Дж.Форрестер)
- •53.Теорії миротворчості
- •20. Цивілізація як категорія аналізу людства
- •21. Світові цивілізації у глобальному вимірі
- •22. Китайська цивілізація
- •23.Ісламська цивілізація
- •25. Православно- слов"янська
- •26.Індійська цивілізація
- •27. Латиноамериканська цивілізація
- •28. Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці
- •29.Україна у геоцивілізаційному просторі
- •30. Американский образ жизни.
- •31. Методологічні принципи глобалістики.
- •33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми
- •35. Політичний час в глобальному світі.
- •36. Політичний простір в глобальному світі.
- •37. Концепції та типи глобалізації
- •38. Социально-экономические причины глобализации
- •39. Глобалізація та глокалізація.
- •40. Глобалізація та інформаційна революція
- •45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
- •46. Культурно-історичний підхід : м. Данилевський,. А. Тойнбі, о. Шпенглер
- •47. З агроза занепаду загальнолюдської перспектив: концепція «золотого мільярда»
- •48. Глобальне моделювання: представники та концепції
- •49 Модельскі
- •50. Парадигми безпеки у пост біполярному світі
- •2 Аспекти:
- •51.Типи систем міжнародної безпеки.
- •52.Превентивна дипломатія.
- •54.Україна в процесах забезпечення європейської та глобальної безпеки
- •59.Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації.
- •60.Феномени медіалізму та медіатизації, їх вплив на міжнародні відносини (Зубицька)
47. З агроза занепаду загальнолюдської перспектив: концепція «золотого мільярда»
Золотой миллиард — выражение, означающее население развитых стран с достаточно высоким уровнем жизни в условиях ограниченности ресурсов. Численность данного населения в миллиард связана с численностью суммарного населения таких стран и регионов, как США (310.5 млн.), Канада (34.3 млн.), Австралия (22.5 млн.), Евросоюз (27 стран, суммарно 500 млн.), Новая Зеландия (4.4 млн.), Япония (127,4 млн.), Израиль (7.5 млн.), Лихтенштейн (35800 чел.), Монако (33000 чел.), Люксембург (0.5 млн.), Андорра (84000 чел.), Ватикан (920 чел.) к началу третьего тысячелетия.
Как утверждает Кара-Мурза[1], золотой миллиард потребляет львиную долю всех ресурсов на планете. Если хотя бы половина человечества начнёт потреблять ресурсы в таком же объёме, их очевидно не хватит. Например, по данным представленным в журнале Эксперт, главным потребителем минерального сырья до конца прошлого века оставался «золотой миллиард» — приблизительно шестая часть человечества, проживающая в развитых странах. Сверхконцентрация спроса была особенно характерна для сырьевой элиты — цветных металлов. Из-за их высокой стоимости (свинец втрое, а никель в сорок раз дороже железа) и преимущественного использования в технически сложных производствах и инновационных продуктах потребление основных цветных металлов в среднеразвитых странах на порядок, а в слаборазвитых — на два-три порядка уступало странам Запада. В 70−х — 80−х годах прошлого века высокоразвитые государства потребляли 90% всего алюминия, 85% меди и 80% никеля[8]. Идея ограниченности ресурсов впервые появилась в работах Томаса Мальтуса. Он предсказывал глобальный кризис из-за того, что население растёт в геометрической прогрессии, а ресурсные отрасли — в арифметической, и должны будут в обозримом будущем исчерпаться (Мальтузианство). В XX веке произошёл многократный рост производительности в сельском хозяйстве (правда, за счёт колоссального увеличения расхода энергии), было разработано множество новых материалов, уменьшивших потребность в сырье за счёт технического прогресса также снижена материалоёмкость в тех производствах, в которых заменить натуральное сырьё на синтезированное не удалось. В то же время происходил быстрый рост разведанных запасов полезных ископаемых. Однако ещё в середине XX века был предсказан пик нефти.
По мнению С. Кара-Мурзы, за термином «золотой миллиард» стоит определённая, целостная геополитическая, экономическая и культурная концепция: развитые страны, сохраняя для своего населения высокий уровень потребления, будут политическими, военными и экономическими мерами держать остальной мир в промышленно неразвитом состоянии в качестве сырьевого придатка, зоны сброса вредных отходов и источника дешёвой рабочей силы.
По мнению С. Кара-Мурзы Золотой миллиард, как концепция, предполагает манипулирование общественным сознанием[9], для сохранения «устойчивого роста» в странах золотого миллиарда — и отключения «сырьевых придатков» от возможности независимого развития, самостоятельного проникновения на капиталистический рынок, от информационных, технологических и финансовых возможностей «цивилизованного мира».