
- •1) Історія виникнення науки про глобальній світ
- •3) Поняття глобалізм, глобалістика, глобалізація
- •2) Рим. Клуб і основні напрямки його діяльності
- •6) Визначення предмету та методу політ. Гл.
- •4) Антиглобалізм, причини виникнення та сучасний стан.
- •5) Етапи становлення глобалістики як науки
- •7) Конц. Ноосфери Вернадського
- •8) Основні напрямки дослідження політичної глобалістики
- •10) Концепція „гуманістичного соціалізму”.
- •9) Концепція «меж зростання»
- •11. Концепція «нового гуманізму» (л.Печчеї)
- •12. Концепція «дороговкази в майбутнє» (б.Гаврилишин)
- •13. Концепція «сталого розвитку» (л.Браун)
- •14. Школа універсального еволюціонізму (теорія глобальних рішень і компромісів) (м.Мойсєєв)
- •15. Школа «мітозу біосфер» (д. Ален, м. Нельсон)
- •16. Школа контрольованого глобального розвитку (д. Гвішиані)
- •17. Школа світ-системного аналізу (і. Валлерстайн)
- •18. Концепція «глобальної спільноти» (м. Чешков)
- •19. Концепція нульового приросту (д.Медоуз і Дж.Форрестер)
- •53.Теорії миротворчості
- •20. Цивілізація як категорія аналізу людства
- •21. Світові цивілізації у глобальному вимірі
- •22. Китайська цивілізація
- •23.Ісламська цивілізація
- •25. Православно- слов"янська
- •26.Індійська цивілізація
- •27. Латиноамериканська цивілізація
- •28. Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці
- •29.Україна у геоцивілізаційному просторі
- •30. Американский образ жизни.
- •31. Методологічні принципи глобалістики.
- •33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми
- •35. Політичний час в глобальному світі.
- •36. Політичний простір в глобальному світі.
- •37. Концепції та типи глобалізації
- •38. Социально-экономические причины глобализации
- •39. Глобалізація та глокалізація.
- •40. Глобалізація та інформаційна революція
- •45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
- •46. Культурно-історичний підхід : м. Данилевський,. А. Тойнбі, о. Шпенглер
- •47. З агроза занепаду загальнолюдської перспектив: концепція «золотого мільярда»
- •48. Глобальне моделювання: представники та концепції
- •49 Модельскі
- •50. Парадигми безпеки у пост біполярному світі
- •2 Аспекти:
- •51.Типи систем міжнародної безпеки.
- •52.Превентивна дипломатія.
- •54.Україна в процесах забезпечення європейської та глобальної безпеки
- •59.Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації.
- •60.Феномени медіалізму та медіатизації, їх вплив на міжнародні відносини (Зубицька)
45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
У книзі “Зіткнення цивілізацій та перетворення світового порядку”,представлені погляди автора на співвідношення сил в сучасному світі, які вперше були представлені ним у статті «Зіткнення цивілізацій?», опублікованій у 1993 р. в журналі "Foreign Affairs".
Автор дає визначення сучасному багатополюсному світу, де вивчає витоки сучасного феномену, визначеного ним як “західний універсалізм”, а також аналізує історію конфліктів між цивілізаціями, даючи прогнозспівіснування західного та ісламського світів.
У новому світі основні відмінності між людьми носитимуть не ідеологічний, політичний чи економічний, а культурний характер, при цьому ці відмінності будуть вести до конфліктів між основними цивілізаціями.
Цивілізація визначається як людський рід у своїй найвищій формі, а зіткнення цивілізацій виступає у якості міжродового конфлікту глобального масштабу.
Хантінгтон розрізняє конфлікти двох форм:
На мікрорівні конфлікти будуть виникати між різними цивілізаціями в рамках:
різних держав;
однієї держави;
або як у Радянському союзі, де групи країн намагалися побудувати нові держави на уламках старих державних утворень.
На макрорівні конфлікти найчастіше виникають між мусульманським та не мусульманським світами. В основі таких протиріч виступають:
проблеми впливу на формування глобальної політики;
питання військової, економічної могутності;
дискримінація спорідненого населення в рамках іншої цивілізації;
проблема культури.
Такі конфлікти виникають по демаркаційних лініях—умовних кордонах міжцивілізаціями. Культура, що є джерелом економічних та політичних міждержавних протиріч має подвійний характер. Держави різних культур поєднані ідеологією чи історичними обставинами можуть:
а) розпадатися, як Радянський союз, Югославія та Боснія;
б) існувати в умовах підвищеної напруги, як Україна, Індія, Нігерія, Судан і т.п.;
А країни спільних культурних коренів плідно співпрацюють на різних рівнях. Прикладом є Європейський Союз.
Основна проблема у взаємовідносинах Заходу з іншим світом на думку автора в тому, що насадження універсальної західної культури та цінностей продовжуються при тому, що весь інший світ все більше чинить опір таким спробам, намагаючись повернутися до власних коренів. Причиною цього є відповідь на питання: яку роль у перспективі незахідні
цивілізації будуть грати по відношенню до Заходу?. Автор дає прогноз, що при поточному ході справ може утворитися анти західна коаліція навіть з протилежних за цінностями китайською та ісламською цивілізаціями, бо спільний ворог об’єднує.
Ці проблеми відіграють все більшу роль на рівні міжнародної політики. Це пов’язано з намаганнями Заходу:
підтримати свої військові переваги;
просування західних політичних цінностей;
примус інших держав іти шляхом демократизації повторюючи західний досвід.
Іслам—єдина цивілізація, яка ставила під питання долю Заходу мінімум двічі (1453 – захоплення Константинополя та осада Відня у 1529 рр. ополя та осада Відня у 1529 рр. турками оттоманської порти).
Історія відносин між Заходом та мусульманською спільнотою завжди булла напруженою. Половина усіх воєн з 1820 по 1929 рр. велася саме між мусульманами та християнами. З одного боку конфлікт між ними це наслідок розбіжностей між ісламом, як стилем життя, і християнством.. Але конфлікт обумовлений і спільними рисами:
-монотеїстичність віри (немає іншого бога);
-претензія на роль універсальної, єдиновірної релігії для всього світу;
-експансія шляхом завоювань ( “джихад” та “хрестовий похід”).
Ті фактори, що загострювали цей конфлікт протягом століть знову загострилися у кінці ХХ століття. Це:
-зростання мусульманського народонаселення, що призвело до збільшення безробітних та викликало незадоволення молоді у ісламських рухах;
-відродження ідеї особливої місії ісламської цивілізації та її цінностей;
-невдоволення політичною, економічною та культурною експансією Заходу;
-питання національних меншин в рамках інших цивілізацій;
Питання “хто кого?” між двома великими цивілізаціями буде і надалі визначати їх відносини, як це відбувалося протягом 14 століть. І у своїй основі він буде містити не лише, як раніше, територіальні проблеми, а більш широкі питання: розповсюдження зброї, права людини та демократія, контроль над видобутком нафти, міграція, ісламський тероризм та західне втручання.
У книзі зазначається, що між цими цивілізаціями існує стан неоголошеної війни, коли ісламські фанатики підкладають бомби, організовують замахи на політичних лідерів, підривають себе у натовпі, а Захід проводить повітряні анти терористичні бомбування, організовують скидання невигідних політичних режимів і т.п. При цьому підкреслюється, що допоки крайніх загострень конфлікту, щоб розпочати воєнну кампанію не було, але слід зважити, що книга написана у 1996 році, задовго до подій 11 вересня, і зараз ми можемо стати безпосередніми свідками зіткнення цивілізацій, що може призвести до фатальних наслідків як для самих ініціаторів, так і для всього світу.