45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій

У книзі “Зіткнення цивілізацій та перетворення світового порядку”,представлені погляди автора на співвідношення сил в сучасному світі, які вперше були представлені ним у статті «Зіткнення цивілізацій?», опублікованій у 1993 р. в журналі "Foreign Affairs".

Автор дає визначення сучасному багатополюсному світу, де вивчає витоки сучасного феномену, визначеного ним як “західний універсалізм”, а також аналізує історію конфліктів між цивілізаціями, даючи прогнозспівіснування західного та ісламського світів.

У новому світі основні відмінності між людьми носитимуть не ідеологічний, політичний чи економічний, а культурний характер, при цьому ці відмінності будуть вести до конфліктів між основними цивілізаціями.

Цивілізація визначається як людський рід у своїй найвищій формі, а зіткнення цивілізацій виступає у якості міжродового конфлікту глобального масштабу.

Хантінгтон розрізняє конфлікти двох форм:

1. На мікрорівні конфлікти будуть виникати між різними цивілізаціями в рамках:

• різних держав;

• однієї держави;

або як у Радянському союзі, де групи країн намагалися побудувати нові держави на уламках старих державних утворень.

2. На макрорівні конфлікти найчастіше виникають між мусульманським та не мусульманським світами. В основі таких протиріч виступають:

   • проблеми впливу на формування глобальної політики;

   • питання військової, економічної могутності;

   • дискримінація спорідненого населення в рамках іншої цивілізації;

   • проблема культури.

Такі конфлікти виникають по демаркаційних лініях—умовних кордонах міжцивілізаціями. Культура, що є джерелом економічних та політичних міждержавних протиріч має подвійний характер. Держави різних культур поєднані ідеологією чи історичними обставинами можуть:

а) розпадатися, як Радянський союз, Югославія та Боснія;

б) існувати в умовах підвищеної напруги, як Україна, Індія, Нігерія, Судан і т.п.;

А країни спільних культурних коренів плідно співпрацюють на різних рівнях. Прикладом є Європейський Союз.

Основна проблема у взаємовідносинах Заходу з іншим світом на думку автора в тому, що насадження універсальної західної культури та цінностей продовжуються при тому, що весь інший світ все більше чинить опір таким спробам, намагаючись повернутися до власних коренів. Причиною цього є відповідь на питання: яку роль у перспективі незахідні

цивілізації будуть грати по відношенню до Заходу?. Автор дає прогноз, що при поточному ході справ може утворитися анти західна коаліція навіть з протилежних за цінностями китайською та ісламською цивілізаціями, бо спільний ворог об’єднує.

Ці проблеми відіграють все більшу роль на рівні міжнародної політики. Це пов’язано з намаганнями Заходу:

• підтримати свої військові переваги;

• просування західних політичних цінностей;

• примус інших держав іти шляхом демократизації повторюючи західний досвід.

Іслам—єдина цивілізація, яка ставила під питання долю Заходу мінімум двічі (1453 – захоплення Константинополя та осада Відня у 1529 рр. ополя та осада Відня у 1529 рр. турками оттоманської порти).

Історія відносин між Заходом та мусульманською спільнотою завжди булла напруженою. Половина усіх воєн з 1820 по 1929 рр. велася саме між мусульманами та християнами. З одного боку конфлікт між ними це наслідок розбіжностей між ісламом, як стилем життя, і християнством.. Але конфлікт обумовлений і спільними рисами:

-монотеїстичність віри (немає іншого бога);

-претензія на роль універсальної, єдиновірної релігії для всього світу;

-експансія шляхом завоювань ( “джихад” та “хрестовий похід”).

Ті фактори, що загострювали цей конфлікт протягом століть знову загострилися у кінці ХХ століття. Це:

-зростання мусульманського народонаселення, що призвело до збільшення безробітних та викликало незадоволення молоді у ісламських рухах;

-відродження ідеї особливої місії ісламської цивілізації та її цінностей;

-невдоволення політичною, економічною та культурною експансією Заходу;

-питання національних меншин в рамках інших цивілізацій;

Питання “хто кого?” між двома великими цивілізаціями буде і надалі визначати їх відносини, як це відбувалося протягом 14 століть. І у своїй основі він буде містити не лише, як раніше, територіальні проблеми, а більш широкі питання: розповсюдження зброї, права людини та демократія, контроль над видобутком нафти, міграція, ісламський тероризм та західне втручання.

У книзі зазначається, що між цими цивілізаціями існує стан неоголошеної війни, коли ісламські фанатики підкладають бомби, організовують замахи на політичних лідерів, підривають себе у натовпі, а Захід проводить повітряні анти терористичні бомбування, організовують скидання невигідних політичних режимів і т.п. При цьому підкреслюється, що допоки крайніх загострень конфлікту, щоб розпочати воєнну кампанію не було, але слід зважити, що книга написана у 1996 році, задовго до подій 11 вересня, і зараз ми можемо стати безпосередніми свідками зіткнення цивілізацій, що може призвести до фатальних наслідків як для самих ініціаторів, так і для всього світу.