
- •1) Історія виникнення науки про глобальній світ
- •3) Поняття глобалізм, глобалістика, глобалізація
- •2) Рим. Клуб і основні напрямки його діяльності
- •6) Визначення предмету та методу політ. Гл.
- •4) Антиглобалізм, причини виникнення та сучасний стан.
- •5) Етапи становлення глобалістики як науки
- •7) Конц. Ноосфери Вернадського
- •8) Основні напрямки дослідження політичної глобалістики
- •10) Концепція „гуманістичного соціалізму”.
- •9) Концепція «меж зростання»
- •11. Концепція «нового гуманізму» (л.Печчеї)
- •12. Концепція «дороговкази в майбутнє» (б.Гаврилишин)
- •13. Концепція «сталого розвитку» (л.Браун)
- •14. Школа універсального еволюціонізму (теорія глобальних рішень і компромісів) (м.Мойсєєв)
- •15. Школа «мітозу біосфер» (д. Ален, м. Нельсон)
- •16. Школа контрольованого глобального розвитку (д. Гвішиані)
- •17. Школа світ-системного аналізу (і. Валлерстайн)
- •18. Концепція «глобальної спільноти» (м. Чешков)
- •19. Концепція нульового приросту (д.Медоуз і Дж.Форрестер)
- •53.Теорії миротворчості
- •20. Цивілізація як категорія аналізу людства
- •21. Світові цивілізації у глобальному вимірі
- •22. Китайська цивілізація
- •23.Ісламська цивілізація
- •25. Православно- слов"янська
- •26.Індійська цивілізація
- •27. Латиноамериканська цивілізація
- •28. Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці
- •29.Україна у геоцивілізаційному просторі
- •30. Американский образ жизни.
- •31. Методологічні принципи глобалістики.
- •33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми
- •35. Політичний час в глобальному світі.
- •36. Політичний простір в глобальному світі.
- •37. Концепції та типи глобалізації
- •38. Социально-экономические причины глобализации
- •39. Глобалізація та глокалізація.
- •40. Глобалізація та інформаційна революція
- •45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
- •46. Культурно-історичний підхід : м. Данилевський,. А. Тойнбі, о. Шпенглер
- •47. З агроза занепаду загальнолюдської перспектив: концепція «золотого мільярда»
- •48. Глобальне моделювання: представники та концепції
- •49 Модельскі
- •50. Парадигми безпеки у пост біполярному світі
- •2 Аспекти:
- •51.Типи систем міжнародної безпеки.
- •52.Превентивна дипломатія.
- •54.Україна в процесах забезпечення європейської та глобальної безпеки
- •59.Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації.
- •60.Феномени медіалізму та медіатизації, їх вплив на міжнародні відносини (Зубицька)
40. Глобалізація та інформаційна революція
Глобализацию традиционно связывают с информационной революцией, которая нанесла удар по государственной монополии на информацию, а в будущем приведет к резкому сокращению контролируемых статусных коммуникаций. Происходит трансформация наук, субъектом которых было государство (геополитика, политология и др.) и появились новые науки (глобалистика, регионалистика), между которыми началась конкуренция за «большие пространства». Особенно острое соперничество развернулось за глобальную конкуренцию в мировом экономическом пространстве.
Информационная революция, обусловленная широким применением информационно-коммуникационных технологий (ИКТ), стала предвестником постиндустриальной эпохи. В результате технологического прогресса произошла глобальная мобильность информации, капитала и квалифицированных кадров. Информационная революция привела к ограничению статусной институциональной культуры. Доминирующим ставится приоритет духовных технологий над материально-практическими. У частных лиц появился доступ к каналам связи, рынкам и источникам информации, которые прежде имели статусную доступность, зависели от занимаемой должности и положения в обществе, контролировались национальными правительствами и международными корпорациями. Глобальная мобильность информации, капитала и квалифицированных кадров умственного руда подрывает роль государства в выполнении многих его фискальных функций.
Информационная революция трансформировала представления о национальной безопасности, которые на протяжении веков исходили из предпосылок создания военной и экономической мощи. В современном мире национальная безопасность связывается с принадлежностью к определенным статусным коммуникациям, например, НАТО или ВТО. Глобализация, сопровождаемая информационной революцией, предъявила новые требования к проблемам национальной безопасности, наметились тенденции к стиранию статусных границ. Меняются главные приоритеты национальной безопасности. Объектами поражения в информационных войнах и конфликтах становятся наряду с материальными целями ценности, которые можно защитить при наличии чувства достоинств, национальной гордости и цивилизационной принадлежности.
ИКТ относятся к современным высоким технологиям (хай-тек), в которых знания и интеллект превосходят другие факторы производства (труд, земля капитал) в качестве преобладающего производительного ресурса. Когда эффективность сменяется результативностью, интенсивность труда — его разумностью, централизация — децентрализацией и т.д. Информационно-коммуникационные технологии являются «оружием» огромного стратегического значения: политического, оборонного, экономического, социального и культурного.
Информационная революция трансформирует международные экономические отношения, где на первое место выходит производство интеллектуального продукта (богатства). Информационная революция оказывает огромное влияние на социально-экономические отношения. Если промышленная революция увеличила мускульную силу человека, то информационно-коммуникационные технологии стали важным техническим инструментом мышления, расширившим интеллектуальные возможности человека. Под воздействием информационной революции возникает постиндустриальная экономика, фундаментом которой становятся умственная сила человека, производящая интеллектуальный продукт. Ускоряется процесс экономической глобализации, повышается эффективность управления, ускоряется решение сложных производственных задач, меняются условия и содержание трудовой деятельности.
Информационная революция явилась предвестником постиндустриального общества.
Современное международное разделение труда (МРТ) трансформируется в межкорпорационное, осуществляемое транснациональными хозяйствующими субъектами. В информационную эпоху ученый выделяет следующие типы МРТ:
производители высокой стоимости, основанной на информационном труде;
производители высоких объемов, основанных на низкооплачиваемом труде;
производители сырья, базирующиеся на природных ресурсах;
лишние производители, труд которых обесценен.
Эти типы разделения труда не совпадают со странами, они географически дифференцированы в некоторых областях Земли. Разделение труда происходит не между странами, а между экономическими агентами. Непрерывно меняющиеся в процессе инноваций и конкуренции геометрия борется с выстроенной в ходе истории архитектурой мирового экономического порядка.
Информационная революция усилила дальнейшую эволюцию личностных взаимоотношений.
Информационная революция вторглась не только в привычный общественный мир и расширила его информационные горизонты, но она одновременно наступает и в глубь микромира в биологическое пространство человека. Быстрыми темпами развивается геномика или наука о биологической информации организма, передающейся по наследству. На пороге третьего тысячелетия осуществлен один из самых дорогостоящих в истории науки международных проектов — «Геном человека», расшифрована химическая структура ДНК и стала практически доступной закодированная в генах человека информация. Это открытие по значимости и последствиям для человечества более значительно, чем ядерная энергетика, оно сопоставимо с освоением космоса. Открыто новое генное пространство, где предстоит сделать Великие «географические» открытия. Революция в биологии, возможно, будет способствовать преодолению генетической катастрофы, связанной с ухудшением качества генофонда. Потомство может выращиваться конвейерным способом в инкубаторах, что может вызвать кардиальные изменения человеческой цивилизации, когда нынешние маргиналы социума будут доминировать в мире.
Таким образом, последствия информационной и биологической революции расширили горизонты современного мира, сделали его более многомерным. Оказалась преодолена конечность географического пространства.
Информационная революция увеличила глубокую пропасть между бедным и богатыми странами. Использование Всемирной Сети (Интернет) зависит от уровня материальной обеспеченности и образованности граждан. Несмотря на всемирный характер Великой информационной магистрали, неравномерна плотность использования ресурсов Сети.
Информация становится самым мобильным ресурсом глобальной экономики, в которой производство и распределение продукта все в большей степени зависит от обмена символами (акциями и т.п.). Обработанные или суммированные данные, и представленные соответствующим образом для принятия решений. Бизнес-информация выступает в постиндустриальной экономике в качестве не только ресурса, но и важнейшего товара.
Всемирная информационная магистраль или Великий шелковый путь постиндустриальной эпохи, обеспечивает на основе всемирной коммуникационной инфрастуктуры (Интернета) и гипертекстовой сетевой среды (Всемирной паутины) «транспортировку» интеллектуального продукта без таможенных и других ограничений между географически разделенными физическими и юридическими пользователями. Одним из самых волнующих событий на рубеже тысячелетий явилось открытие кибернетического пространства Интернета. Эта глобальная информационная система знаменует эпоху Великих открытий на рубежах «всемирного океана» многомерного коммуникационного пространства. Глобальная система Интернет за историческое мгновение вышла за технические границы электронной связи и стала фактором политической и экономической действительности. Сторонники концепций открытого гражданского общества и всеобщего мира воодушевлены открывающимися благодаря Интернету перспективами, в том числе «новой экономики».
На рубеже веков Всемирная информационная магистраль становится коммуникацией, занимающей ведущие позиции не просто производительной, но и духовной силы. Интернет впервые открыл нестатусный смысл свободы и бросил вызов институциональному обществу, где «вход» в коммуникацию организован или через социальный или географический (центр – периферия) статусы. Доступ к коммуникации здесь возможен через социальный статус (должность, звание, богатство и т.д.). Интернет преобразует статусную коммуникацию в нестатусную.
Информационные технологии играют исключительную роль в обеспечении национальной безопасности. В 90-е годы фундаментом геополитики стала «Глобальная информационная инфраструктура» (ГИИ), разрабатывающая правила нового информационного мирового порядка и создающая соответствующую нормативно-правовую основу использования технологических возможностей Интернета. Логическим продолжением деятельности ГИИ стало создание «Глобального информационного сообщества», ставящего задачу качественного содержания информации в Интернете с целью усиления коммерческого эффекта.
Мощным интеллектуальным орудием становятся геоинформационные системы (ГИС). Международное взаимопонимание и сотрудничество возможно на основе всемирного обеспечения доступа к пространственной информации различных категорий пользователей и разработчиков
Побочным эффектом информационной революции в развивающихся и большинстве новых независимых государствахявляется информационный мусор. В одичавшем информационном пространстве информационный мусор стал важным инструментом борьбы за власть или имитации интеллектуального труда. К информационному мусору относятся «научные» и другие труды с нижайшим индексом цитируемости или конвертируемости, то есть не имеющие цены на мировом рынке интеллектуального продукта. Согласно современным типам международного разделения труда информационный мусор создается лишними производителями, труд которых обесценен, но оплачивается в бедных государствах в соответствии с перевернутой пирамидой статусных коммуникаций.
42.Особливості суб”активної (паразитарної) глобалізації + 44 мондіалізм та його види
Мондіалізм як феномен - це свідоме перетворення світового співтовариства у відкриту цілісну систему, основою якого є інтернаціоналізація капіталізму і технологічна революція, що виражається в посиленні транспарентності національних кордонів, взаємозалежності окремих людських співтовариств у планетарному масштабі… і породжує відповідні ідеологію та стратегію.
Iдеться про ідеологію та стратегію зденаціоналізованих глобальних еліт, які транснаціоналізуються за спинами своїх народів і зраджують їх. Нинішня мондіалізація є паразитарною: еліти здобувають увесь світ, звільняючись від національної прив'язки та відповідних зобов'язань, пориваючи з традиціями і нормами своєї держави шляхом послідовного руйнування національних суверенітетів. З цього погляду мондіалізація - це політико-управлінська сутність глобалізації, що полягає в цілеспрямованій стратегії зміни основ життя світового суспільства в напрямі перетворення його в об'єкт глобального управління.
Силовий глобалізм став реальною стратегією провідних країн-глобалізаторів, особливо в економічній, політичній, інформаційній сферах. Безсумнівними лідерами тут є США. Формована ними система глобалізму відбиває якісно нову стадію технотронної цивілізації, інтернаціоналізації економіки, політики і культури, коли на перший план висувається створення мондіалістських (усесвітніх) механізмів глобального управління. Об'єктивною основою системи глобального менеджменту є глобальний корпоративно-державний симбіоз.
Останнім часом у цій царині борються дві основні тенденції. Перша - формування багатосторонньої системи управління глобальними процесами; друга - монополізація глобального менеджменту з боку декількох провідних держав-глобалізаторів у напрямі однополюсної гегемонії США. Ця гегемонія починається зі сфери економіки. Під проводом Сполучених Штатів відбувається процес витіснення багатьох національних держав глобальними корпораціями. Очевидно, слід очікувати, що вже в найближчі 10-15 років з'являться глобальні корпорації, які матимуть ознаки суверенних держав: екстериторіальність, власні збройні сили, конституції, членство в міжнародних організаціях. Економічна глобалізація та її управлінська складова - мондіалізація є локомотивами процесу корпоратизації націй-держав, які, згідно з прогнозами багатьох дослідників, зникнуть за 200-250 років.
Найвиразнішим проявом мондіалізації вважається формування глобальної економічної та технотронної еліти як носія інтересів світової економіки і політики. Iдеться насамперед про керівників ТНК, держав, відповідних міжнародних організацій. Сполучення, зрощування фінансово-економічних інтересів цих глобалістів дає їм змогу ефективно взаємодіяти і досягати особливо великого ефекту від кооперації та синергії. Відтак крок за кроком формуються нові суб'єкти світових відносин, що спираються на сформовану ними систему мондіалізму в загальній будові глобалізму. Гегемонія і домінування глобальної еліти базується на монопольній світовій конкурентоспроможності ТНК та інших структур, а також їх особливій владі, що має фінансову основу і глобальний кредит взаємодовіри. Тут виникає феномен своєрідної глобальної мафії [11], що стає суттю міжнародно-політичної організації глобалізованого світу, розвивається й набуває незворотного характеру. При цьому такі інститути, як "ліберальна демократія", "вільний ринок", "глобальна інтеграція", перетворюються у формальні декорації.
Економічна мондіалізація через своїх носіїв-глобалізаторів проявляється як сукупність процесів мондіалізації капіталу, трудових ресурсів, ринку, товарів, а також пошук її економічних та управлінських форм (від архаїчних структур малого і середнього бізнесу до глобальних суперкорпорацій). Комп'ютеризація, інформатизація та глобальна комунікація сприяють формуванню і функціонуванню такого нового інституту, як "глобальні віртуальні ринки" - фінансовий, валютний, фондовий, страховий. А це вже безпосередньо призводить до виникнення "глобальної віртуальної економіки", яка є лише образами реальних економічних процесів, "що все менше залежать від об'єктивних економічних законів і все більше залежать від людей, що створюють та підтримують ці образи" [12].
Сучасні стратегії економічного глобалізму і політичного мондіалізму базуються на ідеології неолібералізму, згідно з якою держава в сучасних умовах стала непридатною виконувати свої функції, а відтак повинна бути заміщена владою глобальних корпорацій. "Неоліберальний глобалізм" висуває перед державами-націями дуже жорсткі вимоги стосовно дерегулювання економік, десуверенізації і деетатизації управління, аби "демонтувати засоби самозахисту слабких, одночасно зміцнюючи самозахист сильних" [13]. Сьогодні в глобальних масштабах відбувається підпорядкування держави і влади могутнім корпораціям та їх власникам.