38. Социально-экономические причины глобализации

Начиная с конца Х1Х века, общественная жизнь в большинстве стран мира стала принимать все более выраженное глобальное измерение. В повседневную жизнь все больше стали внедряться интерсоциальные элементы, происходило постепенное изменение взглядов на материальные и культурные ценности. Все большую роль стали играть международные организации. Появился новый полюс влияния транснациональные корпорации (ТНК), обороты которых стали сопоставимы с бюджетами отдельных государств. Развитие стран и экономических регионов стало сложно понять вне международного контекста. События, происходящие в мире, перестали носить локальный характер и оказывают влияние в той или иной степени на международное развитие в целом. Производящие изменения затрагивают интересы не только государств, политиков или деловых людей, но и широкой общественности. Глобальная экономическая система стала предметом серьезного изучения, университетской дисциплиной, обьектом государственной политики ведучих государств.

Объективное содержание глобализации составляют разнородные по своему происхождению, сферам проявления, механизмам и последствиям процессы. Это позволяет pacсматривать глобализацию как самостоятельную, сложную систему явлений и взаимоотношений, целостную в ее системности, но внутренне противоречивую, с ярко выраженными характерными особенностями:

Глобализация – это процесс, поэтому ей характерны все свойства процессов. Глобализация может развиваться неравномерно: приостанавливаться прорываться на качественно новый уровень, при этом оказывая различное влияние на разные страны.

Этот процесс является объективным, вытекающим из нового этапа развития мировой экономической системы. Однако, помимо экономической, глобализация охватывает такие сферы, как культурная, социальная, политическая. Во всех этих сферах наблюдается процесс усиления взаимозависимости и взаимовлияния. Ни одна область в современном мире не может оставаться в стороне от глобализации.

Этот процесс подвержен огромному влиянию субъективных сил: отдельных государств, ТНК, международных институтов.

Основное влияние на ускоренное развитие процессов глобализации в последние два десятилетия оказали:

- научно-технологический прогресс,

- экономическая либерализация (развитие рыночной системы),

- изменения в политической системе в национальном и международном масштабах.

Научно-технологический прогресс глобализирует мировую экономику через развитие транспортных, коммуникационных и информационных технологий.

Развитие транспорта привело к тому, что значительно ускорились и стали дешевле перевозки грузов и пассажиров, сократилось «экономическое расстояние» между странами, которые как бы приблизились друг к другу.

Наибольшие изменения произошли в авиаперевозках, которые за исключением авиапочты не существовали 50 лет назад, Теперь для большого круга товаров авиаперевозки являются наиболее быстрым и рентабельным видом транспортировки. Океанские и морские перевозки также стали менее затратными, сократившись в стоимости в 4-5 раз. Стоимость наземных транспортных перевозок также снизилась, хотя и в меньшей степени

по сравнению с авиаперевозками.

Ключевую роль в технологическом прогрессе сыграло стремительное внедрение информационных технологий.

Развитие информационно-коммуникационных технологий повлекло снижение стоимости передачи звука, данных в значительных объемах. Внедрение технологий цифровой обработки данных и конвергенция (интеграция) средств коммуникаций и вычислительной техники позволяет транспортировать огромные потоки информации в кратчайшие сроки по низкой стоимости.

Широкое распространение получил Интернет, в котором уже работает более 250 млн. человек, причём эта цифра стремительно растёт. Развивается электронная коммерция (e-commerce). E-cornmerce позволяет субъектам, находящимся в равных концах света, легко находить торговых партнёров как в сфере оптовой, так и розничной торговли.

Развитие телекоммуникаций оказало огромный эффект на глобализацию производственной сферы. К примеру, сегодня дизайн нового компьютерного чипа может быть осуществлён в Силиконовой долине и переправлен для производства на фабрики в Юго-Восточной Азии. Благодаря распространению Интернета и коммуникационных технологий скандинавские страны практически полностью переориентировали спои традиционные производства и инженеринг на работу в сфере информационных технологий. На сегодня в Швеции и Финляндии находятся две самые крупные компании по производству мобильных телефонов - Ericsson и Nokia.

Это позволило этим двум странам занять третье и пятое место в индексе наиболее глобализированных стран мира.

Наслідки глобалізації:

До позитивних ми можемо зарахувати:

Ø поширення нових інформаційних технологій та пов’заних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя);

Ø перехід на ресурсозаощаджувальні технології;

Ø посилення уваги до важливих проблем людства та ін.

Однак, глобалізація економіки – це не лише вигоди від зростання участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків.

Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливим щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків.

До негативних наслідків глобалізації належать:

Ø посилення нерівномірності розвитку країн світу;

Ø нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної незалежності.

Наслідки глобалізації дуже суперечливі. Ось деякі з них:

- протиріччя між універсалізацією (гомогенізацією) суспільного життя і прагненням народів зберегти свою самобутність. Утвердження єдиних ринкових моделей, демократичних інститутів та цінностей поширюється на культуру і стиль життя.

- геоекономічне розмежування світу: поглиблення розриву за техніко-економічними показниками і рівнем життя Півночі (розвинуті країни) і Півдня (країни "периферії)

- складовою частиною глобалізації є міграція, яка має суперечливі наслідки як для "приймаючих", так і для країн, що "віддають". Західний капітал буває зацікавлений у притоці двох груп іммігрантів: високопрофесійних спеціалістів та низькокваліфікованої дешевої робочої сили. Країни, що "віддають", таким чином вирішують проблему зниження безробіття, але в той же час їх економіка і наука страждають від втрати інтелектуальної еліти. Але й "приймаючі" країни стикаються з немалими проблемами. Міграційні процеси трансформують соціальну структуру цих суспільств, створюючи нові етнічні общини, породжують нові дискусії про громадянські права етнічних меншин і про культурну ідентичність народу. В деяких країнах серйозною проблемою став ріст антиміграційних виступів, що нерідко мають під собою расове забарвлення, загострення протиріч між різними етнічними діаспорами. Це змушує уряди багатьох країн зробити більш жорстким імміграційний контроль, що суперечить логіці глобалізації, яка передбачає не тільки вільне пересування капіталів і товарів, але й робочої сили;

- посилення взаємозалежності у світі йде паралельно з процесами регіоналізації міжнародного простору і дезинтеграції окремих територій.

- посилення неконтрольованих процесів у міжнародній сфері, що пов'язано з фрагментацією світу, ростом релігійного фундаменталізму та націоналізму, поширенням зброї масового знищення і звичайного озброєння, формуванням центрів міжнародного тероризму й організованої злочинності. Ці процеси стали "другою стороною медалі" процесу глобалізації;

- одним з наслідків сучасних глобальних змін стало формування асиметричної багатополярності. Це свого роду перехідний етап від однополярної моделі з домінуванням США до нового перерозподілу влади і можливому формуванню нових центрів сили і стратегічних союзів, покликаних стримувати цю державу. До традиційного суперництва у трикутнику США - Західна Європа - Японія приєднується суперництво з Китаєм, Індією та Росією, які намагаються утвердити свій вплив в окремих регіонах.