36. Політичний простір в глобальному світі.

Представники «критичної геполітики» говорять що географія на сьогодні не має значення. Раніше важливою була військова могутність на міжнародній арені, то сьогодні осн. Виступають не просторові, а часові характеристики.

Оттол виділяє 3 природи суспільства:

1) «золотий вік» (людина не впливала на природу а лише пристосовувалась)

2) взаємодія людини з природою (вин. Екон, енерг. проблем)

3) інформаційне суспільство (сфера діяльності критичної геополітики)

Валерстайн: підвалини глобального Міжнародного Суспільства закладені в 16 ст:

• єдиний світовий ринок, наявність економічно потужних країн які не були гегемонами.

• – триланкова структура – ядро, напівперифірія, периферія

Найбільш перспективні є країни переферії, які можуть перейти в ядро, або в переферію.

Джон Егню: концепція місця: - місце як первинний осередок служить ареною взаємодії індививід на міжнародній арені, а також на локальному рівні. – просторовий розподіл політичних процесів можно пояснити ефектом місця або просторовим контекстом – це відобр. Істор., економ, особи. Місця і його взаємозвязків зі світом.

Географія є важливою бо від місця залежить вибір

Чихарєв виділяє:

А) старі простори (Вестфальська с-ма: взаємодія одиниць перенос. На міжнарод. рівень) Б) нові простори виникають з появою інформаційного сусп-ва.

Важливу роль відіграє комічний простір

Манебах – «постміжнародний підхід» Осн. Акторами в МВ виступають не держави а індивіди. До якої групи належиь індивід і вир. Міжнарод. Політика

Інформаційний простір: компоненти – інф. Ресурси, орг. Структури, засоби інформаційної взаємодії громадян.

37. Концепції та типи глобалізації

Концепції та типи глобалізації.

- концепція глобалізації як зміни форми історичного процесу.

Треборн – хвилі глобалізації.

- 3 – 6 ст. н. е (експансія релігій)

- евро. Колоніальні завоювання (кін 15 ст.)

- 1700 – 1819 – період глобальної війни за спадщину.

- Сер 19 ст – 1919 – період розквіту євроімперіолізму

- Період холодної війни

- Після холодної війни

- концепція глобалізації як сучасного економічного феномену. Передислокація фокусу уваги науковців на зростаючі обсяги міжнародних торговельних операцій, діяльність ТНК і міжнародних організацій, планетарні комунікаційні мережі та мультикультуралізм створила новий предмет дослідження.

- концепція протоглобалістів

Етапи глобалізації

1) протоглобалістичний

2) сучасний

три етапи процесу глобалізації

- інтернаціоналізація (сер 19 ст) – розвиток експортних потоків

- транс націоналізація ( 2 пол. 20ст) зростання меж держваних фінансових потоків.

- З 1980 – сучасний етап.

- концепція глобалізації як певної позачасової властивості що іменанентно притаманне св.. сусп. Глобалізація не має чітких іст. етапів, слід говорити про різні аспекти глобалізації.

Типи:

Хофарман: -економічна

-культурна

-політична

Картунов: - фін-економічна – ідеологічна – етнополітична - культурна - політична

Типи: Глобалізацію, на наш погляд, можна поділити на фінансово-економічну, технологічну, політичну, культурну, ідеологічну, етнополітичну тощо. Фінансово-економічна глобалізація призводить до розвитку в усьому світі ринкової економіки, посилення міжнародного поділу праці, зростання транснаціональних корпорацій, створення широко розгалуженої системи міжнародних банків і фондів, перетворення долара на міжнародну валюту та ін.5 Все це, на думку автора, призводить до того, що політика "опори на власні сили", економічного ізоляціонізму й автаркії не просто не вигідна, а шкідлива і майже неможлива річ. Недарма відомий західний економіст Ричард О'Брайен твердить про "кінець географії". В своїй нещодавно виданій книжці "Кінець географії" він, зокрема, досить переконливо доводить, що фінансово-економічна глобалізація ставить під сумнів функціонування і навіть існування замкнених національних держав з точки зору їх економічної й монетарної політики. А останнє, на його думку, і провіщає "початок кінця географії". Тут залишається лише додати, що фінансово-економічна глобалізація створює матеріальну базу для всіх інших форм глобалізації.

Під культурного глобалізацією мається на увазі процес виникнення і поширення т.ів. "світової культури". Варто звернути увагу на те, що в поняття "світова культура" часом вкладається різний зміст. Одна група західних фахівців вбачає в ній таку культуру, яка вбирає в себе й інтегрує найкращі надбання всіх культур світу, котрі колись існували й існують сьогодні. Інша група вчених під "світовою культурою" має на увазі т.зв. "масову культуру", "культуру масового вжитку", ''споживацьку культуру" тощо. Більше того, на їх думку, "світова культура" - це виключно західна культура, а її поширення - це глобалізація західної культури або "вестернізація" /від англ. слова "western" - західний /. На підтвердження цієї' точки зору наводяться такі незаперечні факти, як те, що сьогодні молодь всього світу дивиться американські фільми, вивчає англійську мову, захоплюється рок-музикою і т. ін.

Тут варто зазначити, що деякі західні вчені, зокрема, американський політолог Девід Гелд, вважають "вестернізацією" не лише культурну, а й всі інші форми глобалізації, тобто глобалізацію взагалі.7 Ця точка зору заслуговує на увагу, адже сьогодні світ заполонили ідеї, культура, політичні цінності і т. ін. переважно європейського походження. Хоча слід зауважити, що до них додалось чимало й такого, що є північноамериканського та/чи японського походження.

Згідно із західними концепціями, політична глобалізація забезпечила і забезпечує поширення по всьому світу таких політичних цінностей як розподіл влади, парламентаризм, політичний плюралізм, багатопартійність, пошанування міжнародного права, пріоритет прав людини, захист національних меншин та багатьох інших.

Відбувається, а точніше, мабуть, завершується ідеологічна глобалізація, тобто поширення по всій планеті якихось певних ідей. На думку багатьох західних науковців, до якої приєднується і автор, після банкрутства комунізму і припинення "холодної війни" чи не єдиною пануючою в світі ідеологією стає лібералізм, його теорії, концепції та ідеї. Доречним буде нагадати, що саме це - остаточна перемога ліберальної ідеї над комуністичною, фашистською, консервативною та всіма іншими, а також її поширення по всьому світу - мав на увазі всесвітньо відомий американський вчений Френсіс Фукуяма, коли провіщав/до речі, запозиченими у Гсгеля словами / про "кінець історії ".8