4. Рекомендації по написанню курсової роботи.

Виконавець теми курсової роботи внаслідок проведеного епізоотологічного обстеження виявляє джерело збудника інфекції, механізм передачі збудника інфекції, зясовує шляхи занесення і подальшого розповсюдження хвороби, визначає межі епізоотичного вогнища і загрозливої зони, уточнює ступінь сприйняття тварин, підлягаючих загрозі зараження. В подальшому студент враховує епізоотичний стан даної місцевості в минулі роки, виясняє благополуччя сусідніх населених пунктів, господарств, районів. Уточнює характер прояву та перебігу хвороби, послідовність і ступінь її розповсюдження, захворюваність, смертність, летальність, ураженість тварин різного віку та виду, динаміку захворюваності.

Епізоотичний стан студенти зясовують шляхом вивчення матеріалів ветеринарної звітності, за допомогою опитування, а також застосуванням спеціальних методів, використовуючи для діагностики хвороби. Опитування носить допоміжний характер і проводиться у вигляді розмови, в ході якої зясовують як можна більше питань. Іноді результати опитувань роблять необхідним повторне вивчення матеріалів ветеринарного обліку і звітності.

На основі даних, отриманих в ході епізоотологічного обстеження, студент-практикант розробляє разом з головним лікарем ветеринарної медицини господарства або епізоотологом районного управління ветеринарної медицини календарний план заходів по профілактиці та ліквідації інфекційної хвороби за формою:

№ п/п	Назва заходів	Термін виконання	Відповідальний	Виконавець
1.	Проводимо дезинфекцію тваринницьких приміщень і прилеглих територій навколо них.	Після кожного випадку ізоляції хворих і регулярно через кожні 7 днів	Керівник господарства Іванов І.І.	Головний лікар вет.мед. Бульба П.П.

Складаючи план необхідно правильно розставити відповідальних та виконавчих осіб, щоб полегшити контроль в проведенні заходів. Відповідальний - посадова особа, яка повинна забезпечити фінансування внесених у план заходів, а виконавець - організувати і провести їх.

При складанні плану заходів по ліквідації інфекційного захворювання необхідно передбачити приблизно такі питання:

а) клінічне обстеження тварин;

б) спеціальні дослідження;

в) ізоляція хворих і підозрілих в захворюванні тварин і їх лікування;

г) діагностичні дослідження тварин, підозрілих в зараженні;

д) щеплення клінічно здорового поголівя тварин;

ж)поточна дезинфекція тваринницьких приміщень і прилеглих

територій коло них;

з)знезараження гною і гноївки;

к)дезинфекція спецодягу, предметів догляду за тваринами і

транспортних засобів;

л) використання непроточних водоймищ, знезараження колодязів;

м)знешкодження чи утилізація трупів тварин, дезинфекція місця

загибелі тварин;

н) дератизація, дезинсекція, дезінвазія;

о) карантинно-обмежувальні заходи, передбачувані інструкцією при даній інфекції (контрольно-пропускні пункти, обїздні шляхи, використання молока, мяса, вовни, дезбарєри при вїзді на територію ферми, тощо);

п) облаштування ізоляторів, ветеринарно-санітарних пропускників;

р) заходи по забезпеченню тварин приміщеннями, кормами, водопоєм. Виділення доглядаючого персоналу і забезпечення його інвентарем і засобами особистої гігієни;

с) ветеринарно-освітня робота в неблагополучному і загрозливому пунктах (бесіди, лекції);

т) заходи перед зняттям карантину чи обмежень (старанна механічна очистка приміщень для тварин і прилеглих до них територій з заключною дезінфекцією);

у) порядок вивезення тварин з оздоровлених господарств.

При плануванні заходів по ліквідації інфекційної хвороби необхідно передбачати охорону господарств від заносу в них збудників хвороби, підвищення резистентності тварин і створення належних санітарних і зоогігієнічних умов.

При відсутності інфекційних захворювань у господарстві в період проходження виробничої практики рекомендується виконувати курсову роботу по складанню плану профілактичних і протиепізоотичних заходів на поточний рік.

Основними задачами профілактичних і протиепізоотичних заходів являється:

І. Охорона благополучних господарств від заносу інфекції.

ІІ. Систематичне дослідження і своєчасне профілактичне щеплення тварин і птиці для забезпечення стійкого благополуччя господарств щодо заразних хвороб.

ІІІ. Охорона населення від зараження інфекційними хворобами спільними для людей і тварин.

При оформленні курсової роботи студент подає характеристику господарства, його ветеринарно-санітарний і епізоотичний стан.

Проект плану по господарству складає головний лікар ветеринарної медицини господарства при безпосередній участі студента-практиканта при подальшому узгодженні і затвердженні його головним лікарем ветеринарної медицини району план попередньо обговорюють на розширеному засіданні правління господарства з участю всіх головних фахівців з метою включення необхідних затрат на заплановані заходи в виробничо-фінансовий план господарства.

Затверджені плани розсилаються по адресі господарства і мають силу протягом одного календарного року.

Відповідальність за своєчасне і якісне виконання плану несуть керівник господарства і лікар ветеринарної медицини.

В складанні плану повинно враховуватися:

1. Епізоотичний стан який ми визначаємо за допомогою вивчення матеріалів ветеринарного обліку та звітності за минулі роки і в дійсний час по господарству, району, області. Наприклад, поголовне щеплення тварин проти того чи іншого захворювання повинно плануватись тільки в пунктах, неблагополучних чи загрозливих по захворюванню. Необхідно вважати неблагополучним по заразним хворобам пункти в наступному порядку:

по сибірській виразці, емфізематозному карбункулу і бешисі свиней, незалежно від давності зареєстрованого захворювання в минулому;

по лептоспірозу, брадзоту овець - ті пункти, в яких захворювання спостерігались в минулому році;

по сальмонельозу пункти - де випадки захворювання тварин спостерігались протягом останніх двох років;

по іншим інфекційним хворобам – ті пункти, де ці хвороби спостерігаються в період коли складається план при наявності прямої загрози заносу і їх розповсюдження.

Загрозливими по інфекційним захворюванням слід вважати пункти, територіально прилеглі до неблагополучних і які мають з ними звязки, а також ті де є постійна загроза заносу збудників, наприклад, ферми які використовують в корм харчові відходи, або ферми, які розміщені поблизу від шляхів перегону і перевозу тварин. В плані слід вказати:

а) які види тварин і в якому віці повинні підлягати щепленню;

б) якою вакциною необхідно користуватись;

в) яку схему щеплення використовують;

г) чи необхідно планувати проведення ревакцинацій.

При плануванні діагностичних досліджень необхідно передбачати:

• які види тварин слід піддавати діагностичним дослідженням і в якому віці;

• скільки разів за рік і за який період проводять дослідження;

• які і як використовують діагностикуми;

• як організувати проведення діагностичних досліджень тварин, які

знаходяться в приватному користуванні.

В плані необхідно навести перелік інфекційних хвороб, при яких в поточному році слід запланувати проведення запобіжних щеплень, діагностичних досліджень.

2. Наявність худоби, птиці і інших свійських тварин, які знаходяться в суспільному використанні, а також у робітників сільського господарства та його очікуванні за рік.

3. Розміщення худоби на фермах і бригадах .

4. Наявність і санітарний стан пасовищ і водоймищ.

5. Джерела кормів і комплектування стада.

6. Наявність на території господарств або поблизу них підприємств по переробці і збереженню продуктів і сировини тваринного походження.

7. Територіальні і господарські звязки.

8. Кліматичні, топографічні та інші умови які здатні надати певний вплив на появу або розповсюдження інфекційних хвороб.

9. Наявність у людей, які працюють в господарстві захворювань, небезпечних для тварин.

10. Термін проведення профілактичної дезинфекції тваринницьких приміщень, прилеглої території, обладнання і підтримку в робочому стані дезковриків, дезбарєрів.

11. Профілактичне карантинування тварин, які надходять у господарство.

12. Забезпечення робітників тваринництва спецодягом і предметами особистої гігієни.

13. Ветеринарно - освітня робота.

В пояснювальній записці до плану слід додати обґрунтування по кожному запланованому заходу з урахуванням останніх досягнень науки, вимог інструкцій, інших місцевих особливостей в відношенні ветеринарного стану та економічних збитків в тваринництві, що сприяють захворюванню тварин та птиці.