
- •1.Мистецтво первісного суспільства. Загальна характеристика.
- •2. Мистецтво Київської Русі х – першої половини хі століття. Синтез мистецтв.
- •3. “Богородиця Одигітрія” з с.Красів.
- •4.Мистецтво Стародавнього Єгипту. Загальна характеристика. Мистецтво Стародавнього Єгипту
- •Древнє царство
- •5.Мозаїки і фрески Софіївського Собору в Києві.
- •6.”Волинська Богоматір”
- •7.Основні риси мистецтва Східних деспотій.
- •8.Розвиток іконопису в іі половині х – хііі століть на території України.
- •9. Альбрехт Дюрер “Святий Ієронім”
- •10. Мистецтво Стародавньої Греції. Загальна характеристика.
- •11.Скульптура та різьблення хіv – першої половини XVI століть.
- •12. Рафаель “Сікстинська Мадонна”
- •13. Творчість видатних скульпторів Стародавньої Греції.
- •14. Монументальний та станковий живопис XIV – XVI століть.
- •15.Леонардо да Вінчі “Тайна вечеря”.
- •16. Загальна характеристика розвитку мистецтва Стародавнього риму.
- •Образотворче мистецтво
- •Театральне мистецтво
- •17. Українська графіка XVI – першої половини XVII століття.
- •18.Мікеланджело “Давид”.
- •19. Мистецтво Візантійського Світу.
- •20. Скульптура та різьблення другої половини XVI – першої половини XVII.
- •21. Альбрехт Дюрер “Портрет Венеціанки”.
- •22. Загальні принципи Візантійського мистецтва.
- •23.Творчість видатних скульпторів, які жили і працювали на Україні XVI – XVIII століття.
- •24.Мікеланджело “Піета”.
- •25.Скульптура Західного Середньовіччя хіі – хv.
- •26. Іконостаси Львівської школи першої половини хvii ст. Провідні майстри.
- •27. Дієго Веласкес”Здача Бреди”
- •28. Творчість Леонардо да Вінчі.
- •29. Творчість Тараса Шевченка.
- •30.”Портрет Данила Єфремова”.
- •31.Творчість Рафаеля.
- •32. Серія офортів Тараса Шевченка “Живописна Україна”.
- •33. Ежен Делакруа “Свобода на барикадах”.
- •34. Творчість Мікеланджело.
- •35. Українське мистецтво кінця хіх – початку хх століття в контексті західноєвропейського та російського мистецтва. Живопис 19 століття
- •Живопис 20 століття
- •36. Тарас Шевченко “Програвся в карти”.
- •37. Венеціанський живопис доби Відродження. Особливості Венеціанської школи архітектури епохи відродження Творчість Сансовіно
- •Палладіо -- теоретик і практик Відродження
- •Джорджоне - основоположник живопису високого Відродження у Венеції
- •38. Українське мистецтво другої половини хіх – початку хх століть. Основні стилістичні тенденції. Театр
- •Образотворче мистецтво
- •]Архітектура
- •39. Тарас Шевченко “Катерина”.
- •40. Творчість Альбрехта Дюрера.
- •41. Українські художники – передвижники.
- •42. Олена Кульчитська “Діти на леваді”.
- •43. Голландський живопис хvіі ст.
- •44. Творчість Миколи Пимоненка.
- •45. Пабло Пікассо “Дівчинка на кулі”.
- •46. Мистецтво Італії хvіі ст.
- •47. Творча біографія Сергія Васильківського.
- •48. Олександр Мурашко “у кав’ярні”.
- •49. Іспанське мистецтво 17 ст.
- •50. Творчість Михайла Бойчука та його школа
- •51. Тетяна Яблонська “Весілля”
- •52. Мистецтво фландрії 17 ст
- •53. Творча діяльність Олександра Мурашка
- •54. Тіциан “Юдіф”
- •55. Основні напрямки у мистецтві Франції хvіі ст.. Бароковий живопис Франції
- •Обійми бароко з класицизмом Франції XVII—XVIII ст
- •56. Дієго Веласкес “Меніки”
- •57.Кричевський федір григорович
- •58.Мистецтво Англії хvііі ст..
- •59. Творчість анатолія Петрицького, особливості творчого методу.
- •60. Альбрехт Дюрер “Меланхолія”
- •61. Розвиток мистецтва Італії в хvііі ст.
- •62. Розвиток мистецтва на території Західних областей України кінця хіх – початку хх ст..
- •63. Рембрандт Ван Рейн “Повернення блудного сина”
- •63/ «Повернення блудного сина» — знамените полотно Рембрандта за сюжетом притчі із Нового завіту (Євангеліє від Луки 15, 20 - 24 ) про блудного сина, експонується в Ермітажі. Сюжет
- •64. Особливості розвитку європейського мистецтва кінця хvііі – початку хіх ст.
- •65. Творча діяльність Олекси Новаківського.
- •66. Франсуа Буше “Купання Діани”
- •67. Західноєвропейське мистецтво в колі ідей Просвітництва.
- •68. Жак Луї Давід “Клятва Горації”.
- •69. Творчість Антона Манастирського
- •70. Французька скульптура кінця хіх – початку хх ст.
- •71. Караваджо “Вакх з чашею в руках”
- •72. Художники Тернопільщини кінця хіх – початку хх ст.
- •73. Розвиток реалізму в зарубіжному мистецтві іі половини хіх ст.
- •74. Творча діяльність Олени Кульчицької.
- •75. Ян ван Ейк “Портрет подружжя Арнольфін”
- •76. Імпресіонізм. Основні риси творчого методу.
- •77. Творча біографія Ярослави Музики.
- •78. Сандро Ботічеллі “Народження Венери”
- •79. Мистецтво Західної Європи межі хіх – хх ст.
- •80. Основні тенденції розвитку українського образотворчого мистецтва 1960 – першої половини 1980-х років.
- •81. Альбрехт Дюрер “Три вершники”
- •82. Модерн і символізм в живописі і графіці.
- •83. Творчість Георгія Якутовича й особливості розвитку української графіки.
- •84. Федір Кричевський “Повернення” права частина триптиха “Життя”.
- •85. Зарубіжне мистецтво хх століття. Загальна характеристика.
- •86. Творча діяльність художників шестидесятників.
- •87. Костянтин Трутовський “Одягають вінок”.
- •88. Кубізм та творчість Пабло Пікассо.
- •92. Розвиток українського мистецтва з набуттям Україною Незалежності.
- •93. Антон Монастирський “Запорожець.”
67. Західноєвропейське мистецтво в колі ідей Просвітництва.
Просвітництво — це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу від традиційного до індустріального суспільства.
Розвиток європейського мистецтва в період Просвітництва - складний і нерівномірний. У позбавленій національної єдності Італії найвищі мистецькі досягнення пов'язані з венеціанською школою. У Франції прослідковується еволюція від рококо до мистецтва програмно-громадянської моральності. В мистецтві Англії вже зароджувалися характерні риси реалізму розвинутого буржуазного суспільства. Молодий Гойя в Іспанії всією своєю творчістю, по суті, готував романтизм наступного століття. Найціннішою спадщиною XVIII ст. стали закладені в ньому основи естетики й мистецтвознавства як справді наукової дисципліни, розвиток якої тісно пов'язаний з успіхами філософії.
Гостра спостережливість, витончена культура думки і почуття характерні для всіх художніх жанрів XVIII ст. Художники прагнули зафіксувати різноманітні у відтінках, буденні, життєві ситуації. Самобутні індивідуальні образи тяжіли до цікавих розповідей і феєричної видовищності, гострих конфліктних дій, драматичних інтриг і комедійно побудованих фабул, витонченого гротеску, буфонади, граціозних пасторалей, галантних святкувань. Нові проблеми постали і в архітектурі. Зменшилося значення церковного будівництва, зросла роль світської архітектури, привабливо простої, оновленої, позбавленої надмірної імпозантності. В деяких країнах розв'язувалися проблеми планування міст майбутнього. Народжувались архітектурні утопії: графічні архітектурні пейзажі Д. Б. Піра-незі, так звана паперова архітектура.
У другій половині XVIII ст. в мистецтві зародився сентименталізм з його культом почуття і пристрасного поклоніння всьому простому, наївному, щирому. Виник і пов'язаний з ним передромантичний напрям у мистецтві, пробудився інтерес до середньовіччя і народних форм мистецтва. Всі ці напрями та ідеї знайшли прояв у різних видах мистецтва — архітектурі, живописі, скульптурі, музиці. На початку XVIII ст. монументальний архітектурний стиль змінився новим художнім напрямом — мальовничо-урочистим, вишуканим рококо (від фр. — декоративний мотив на зразок мушлі). Сформувавшись у 20-ті роки XVIII ст., рококо досягло розквіту в 30-ті—40-ві роки. В цей час будівництво із Версаля остаточно переноситься в Париж, який продовжував зберігати за собою славу найбагатшого і найкрасивішого міста Європи.
Типовий зразок рококо — інтер'єр готелю Субіз, створений архітектором Жерменом Боффраном (1667—1754). Овальна зала будівлі відрізняється грацією форм, невимушеною витонченістю.
У зодчестві Франції передреволюційних десятиліть переважали громадські споруди. В Парижі, Бордо, Безансоні будувалися театри, розраховані на широке коло глядачів, ділові торгові будинки, біржі тощо. Ясність і простота, гармонія і пропорційність усіх частин архітектурної композиції — ось до чого прагнули тепер архітектори, які на собі відчули вплив просвітницької думки.
68. Жак Луї Давід “Клятва Горації”.
Ця сама знаменита картина Давида. У ній знайшли відображення всі стилістичні особливості художника. Тут є і сліди класичної манери Пуссена з його пристрастю до виразних театральним жестам, і відтворенням античної атмосфери. Сюжет картини взято із старовинної легенди, що відноситься до VII століття до нашої ери. У той час Рим воював проти сусіднього міста Альба-Лонга, і було оголошено, що вирішити конфлікт повинна дуель між трьома римськими братами з роду Гораціїв і трьома братами Куріаціямі з Альба-Лонгі. Цим сім'ям належало поріднитися, тому було ясно, що в подібному битві не може бути переможців. Картина Давида "Клятва Гораціїв" була написана на вільно тлумачать сюжет трагедії Корнеля. На ній ми бачимо внутрішній дворик давньоримського житла, де старий батько сімейства і глава роду проводжає своїх синів на бій з ворогами Риму: зверху на героїв картини ллється потік світла, навколо них оливково-сірі сутінки. Горацій клянуться виконати свій патріотичний обов'язок. Художник переконливо передав спільність устремлінь, непохитну волю до перемоги всіх трьох братів. Три людини - і єдиний порив. Три людини - і єдина воля. В ім'я вітчизни клянуться вони перемогти або вмерти. Рішучі і мужні їхні обличчя, міцні і мускулисті руки. Високо підняв їх бойову зброю старий батько, благословляючи синів на ратний подвиг, закликаючи небо у свідки виголошеній клятви - перемогти або вмерти. Композиція картини проста і логічна. Простір розподілено нерівномірно: група воїнів з батьком займає значно більше місця, ніж група жінок, розташована в правій частині. Таким чином художник прагнув привернути увагу саме до героїчної групі чоловіків. Постать батька в центрі втілює ідею суспільно-родового начала, керуючого діями героїв. Ця постать і є композиційним центром полотна. Відносячи групу жінок трохи вглиб картини, Давид як би мав на увазі звернені до синів слова корнелевского старого Горація: Ні, діти, дружин своїх залишити ви повинні. Вас скарги пом'якшать і, ніжністю лукавою Лішівші мужності, штовхнуть на шлях неправий. Лише втеча переможе противників таких (I, 335). На другому плані - трьох пролітна аркада, в кожну з арок вписана одна або кілька фігур. В середині стоїть батько сімейства, ліворуч від нього - готові до бою сини, справа - Заціпенілі від горя і страху жінки з дітьми. Плавні контури жіночої групи протиставлені карбованим лініях фігур воїнів. Жінки зображені пригніченими очікуванням неминучої біди, віддається стриманою скорботи. В колориті картини переважають приглушені жовті, білі та сірі тони, серед яких різко виділяється червоний плащ старого Горація. В основі всієї композиції число три: три арки, три групи персонажів, три меча, три руки, з готовністю простягнуті до зброї. Ці троєкратні повторення наповнюють всю сцену настроєм бадьорою зібраності: будь-який рух відразу знаходить потрійну силу. Картина була написана за 4 роки до Великої французької революції. Але сучасники Давида зрозуміли, що він прагнув не стільки прославити героїв Рима, скільки дати приклад громадянського подвигу. Алегоричність і відмова від історичної конкретності, властиві класицизму, дали широку можливість для втілення в зорових образах ідей свободи і рівності.