- •1. Охарактеризуйте сутнкть та необхщнкть державного кредиту.
- •2. Пояснпъ в яких якостях може виступати держава при державному кредиті. Охарактеризуйте стан державного гарантованого боргу в Україні
- •4. Назвіть та охарактеризуйте основні передумови розмщення державних позик.
- •5. Назвпъ та охарактеризуйте основні джерела погашения державного боргу.
- •6. Якими видами щнних паперів оформляються державні позики в Україні? Охарактеризуйте процедуру розміщення державних позик.
- •7. Як Ви розумкте управлшня державним боргом, на яю органи покладено управлшня державним боргом Украши?
- •9. Охарактеризуйте методи коригування позиково! полпики.
- •10. Охарактеризуйте стан державного боргу Украни.
- •13. Поясшть основн1 завдання фінансової роботи на підприемств
- •14. Пояснітъ сутність та необхідність б1знес плану, його складов1.
- •15. Охарактеризуйте фінансове планування на підприемств1.
- •16. 3 Якою метою розробляеться плат1жний календар на підприемств1?
- •17. Дайте визначення основним засобам підприемства. Чим вони вщр1зняються від оборотних коштів?
- •18. Дайте класифжащю основних засоб1в шдприемства.
- •20. У чому полягае необхщнкть нормування оборотних кошпв шдприемства?
- •21. Назвпь нормовані та ненормован1 оборотн1 кошти підприемства.
- •22. Пояснпъ поняття валових витрат п1дприемства.
- •23. Як визначити прибуток до оподаткування? Як1 види прибутку Ви знаете?
- •29. Розкрийте ф1скальну та регулюючу функцИ податк1в.
- •30. Які ви знаєте елементи оподаткування, охарактеризуйте їх.
- •31. Що ви розумієте під поняттям «податк робота». Структура податк служби.
- •32. Платники податку на доходи фіз осіб, податк ставка ...
- •33. Розкрийте сутність соціальної пільги в податку на доходи фіз особ. Податк кредит.
- •34. Обєкт оподаткування податком на прибуток підприємств, його податк ставка.
- •35. Хто є платником земельного податку? Від чого залежить ставка податку на землі сільгосп та несільгосп призначення?
- •36.Охарактеризуйте податок на промисел в Україні
- •37. Охарактеризуйте спрощену систему оподаткування, обліку і звітності...
- •38. Охарактеризуйте пдв в Україні
- •39. Охарактеризуйте акцизний збір в україні
- •40. Охарактеризуйте мито в Україні.
- •42. Охарактеризуйте плату за воду, Охарактеризуйте плату за використання надр при видобуванш корисних копалин.
- •43.Дайте визначення основним засобам шдприемства. Чим вони вщр1зняються вщ оборотних контв, дайте класиф1кац1ю основних засоб1в пщприемства.
- •44.Поясн1ть сутн1сть оборотних кошт1в п1дприемства, у чому полягае необхщнкть нормування оборотних кошт1в пщприемства?
- •45.Як визначити прибуток до оподаткування? Яю види прибутку Ви знаете?
- •47.Поясшть, що собою являе прибуток від операційної діяльност1, як Ви розумієте поняття прибутку від надзвичайної діяльності?
7. Як Ви розумкте управлшня державним боргом, на яю органи покладено управлшня державним боргом Украши?
Управління державним боргом — комплекс заходів, що здійснюються державою в особі уповноважених органів щодо визначення обсягів та умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, а також забезпечення платоспроможності держави.
У широкому розумінні управління державним боргом передбачає формування одного із напрямів фінансової політики держави, пов'язаної з її діяльністю у ролі позичальника і гаранта, що потребує комплексного підходу, координації грошово-кредитної (монетарної) та фіскальної політики, узгоджених взаємовідносин уряду та Національного банку з питань боргової політики; розроблення ефективних форм і методів зниження боргового тягаря у контексті переходу від антикризового менеджменту (тобто реструктуризації боргових зобов'язань) до стратегічного боргового менеджменту із застосуванням інструментів активного управління державним боргом. Управління боргом у вузькому розумінні варто розглядати як сукупність дій, пов'язаних з підготовкою до випуску, розміщенням боргових зобов'язань держави, наданням гарантій, а також проведенням операцій з обслуговування та погашення боргових зобов'язань.
У процесі управління державним боргом вирішуються такі завдання:
— пошук ефективних умов запозичення коштів з погляду мінімізації вартості боргу;
_ недопущення неефективного та нецільового використання запозичених коштів;
— забезпечення своєчасної та повної сплати суми основного боргу та нарахованих відсотків;
— визначення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми запозиченнями за умови збереження макрофінансової рівноваги;
— забезпечення стабільності валютного курсу та фондового ринку.
Управління державним боргом здійснюється за тісної взаємодії і співпраці різних міністерств і відомств, які несуть відповідальність за розроблення та реалізацію ефективної боргової стратегії держави. В Україні в управлінні державним боргом беруть участь:
— Кабінет Міністрів України;
— Міністерство фінансів України (Департамент державного боргу);
— Національний банк України;
— Державне казначейство України.
У залученні та розміщенні коштів беруть участь Міністерство фінансів України та Національний банк України, а функцію погашення та обслуговування державного боргу безпосередньо виконує Державне казначейство України.
На Департамент державного боргу Міністерства фінансів України покладено такі функції:
— розроблення стратегії та боргової політики держави;
— розрахунок планових показників, а також проведення моніторингу державного боргу;
— визначення доцільності залучення коштів на внутрішніх та зовнішніх ринках капіталів;
— аналіз і супроводження кредитних проектів та визначення доцільності укладення гарантійних угод.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про порядок ведення Міністерством фінансів України державного боргу та операцій, пов'язаних з ним" від 22 січня 2001 р. № 42 Департамент відповідає за:
— оперативний облік та надання оперативної звітності щодо стану державного боргу;
—- підготовку та обґрунтування розрахунків до проекту державного бюджету за операціями, пов'язаними з державним боргом.
8. Яю Ви знаете види класифжацш державного боргу? Поясніть.
Відповідно до нової бюджетної класифікації України державний борг, як і фінансування бюджету, класифікується за типом кредитора й типом боргового зобов’язання. Класифікація боргу за типом кредитора залежить від типу утримувача або власника боргового зобов’язання - внутрішнього чи зовнішнього. Відповідно розрізняють внутрішній і зовнішній борг. Внутрішній борг складається із заборгованості за позиками, одержаними із сектору державного управління, заборгованості органам грошово-кредитного регулювання та іншим банківським установам, заборгованості іншим фінансовим установам, нефінансовому приватному сектору й домашнім господарствам. Зовнішній борг складається з видів боргових зобов’язань, аналогічних зовнішнім джерелам покриття дефіциту бюджету. Класифікація боргу за типом боргового зобов’язання розрізняє заборгованість за довгостроковими, середньостроковими, короткостроковими зобов’язаннями та векселями (на термін, не менший від одного року) та іншими внутрішніми й зовнішніми зобов’язаннями у структурі непогашеного внутрішнього й зовнішнього боргу. Державний борг можна класифікувати (розглядати) й за іншими критеріями. Наприклад, за формою залучення коштів державний борг поділяється на державні запозичення та гарантії. Державні запозичення -залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, який діє через Міністерство фінансів України, грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов’язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності й повернення. Розрізняють державне внутрішнє запозичення, що здійснюється шляхом укладання угод із резидентами України про позику й випуск державних цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку; та державне зовнішнє запозичення, яке здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику й випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку.
Державна гарантія -- зобов’язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора в разі невиконання позичальником, іншим ніж Україна, зобов’язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності. Формою надання державної гарантії є державна порука. Основними способами реалізації державних гарантій і запозичень можуть бути: -- випуск (емісія) державних цінних паперів; -- укладення угод про позику та гарантійних угод; -- інші способи, передбачені законодавством України. При наданні державних гарантій виникає потенційний державний борг, котрий стає реальним за умови відшкодування кредитору суми зобов’язань позичальника, за якими держава була гарантом. За валютою залучення державний борг поділяється на борг у національній валюті та борг у іноземній валюті. Внутрішній борг переважно формується в національній валюті. Для залучення коштів емітуються (випускаються) цінні папери, які розміщуються на внутрішньому фондовому ринку. Державний борг у іноземній валюті виникає в результаті здійснення безпосереднього запозичення коштів в урядів іноземних держав, міжнародних фінансово-кредитних організацій, іноземних банків, а також розміщення державних боргових зобов’язань на міжнародних ринках капіталів. Залежно від терміну залучення коштів розрізняють короткостроковий борг (із терміном погашення до 1 року), середньостроковий (від 1 до 5 років), довгостроковий (5 років і більше). Державний борг можна поділити також на: -- капітальний, що включає всю сукупність боргових зобов’язань держави на певну дату; -- поточний, який складається із платежів за зобов’язаннями, котрі позичальник повинен погасити у звітному періоді.