
- •Надати поняття історичне та сучасне поняття міста.
- •Навести головні природні компоненти нс міста
- •Охарактеризувати власні антропогенні ландшафти
- •Охарактеризувати механізм утворення адміністративно-територіальних одиниць в Україні.
- •2. Охарактеризувати літогенну основа міських територій
- •3.Навести вимоги до якості води
- •Навести методи очищення води у місті
- •Охарактеризувати водозабірні споруди для господарсько-питного водопроводу
- •Надати поняття фітомеліорація
Навести головні природні компоненти нс міста
Природні компоненти міста— це гірські породи, води, повітря, грунти, рослини і тварини, дроб'янки, гриби. Вони мають різний речовинний склад і властивості, перебувають в неоднакових агрегатних станах. Гірськими породами складені форми земної поверхні. Сукупність різних за розмірами форм утворює рельєф Землі. Клімат як багаторічний режим погоди є властивістю атмосфери. Природні компоненти взаємодіють між собою. Так, пилуваті частки, атмосферні гази проникають у воду, ґрунт, сніг, лід. Поверхневі води просочуються у грунт, гірські породи, підземні води. Рослини і тварини пристосувалися до існування не тільки на поверхні суші, у водоймах, а й у грунтах, морських глибинах, приземних шарах атмосфери.
Охарактеризувати власні антропогенні ландшафти
Власне антропогенний ландшафт (ВАЛ) — географічний ландшафт, що утворюється внаслідок спрямованої діяльності людини або опосередкованого (непрямого) її впливу на природний ландшафт. Складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою.
Антропогенні ландшафти сформувалися за деякий час під впливом господарської діяльності людини. Характерними компонентами антропогенного ландшафту є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар'єри, дороги тощо.
Залежно від ступеня і характеру впливу людини розрізняють:
змінений,
порушений,
перетворений.
За видом господарської діяльності, під впливом якої змінений природний ландшафт, серед антропогенних ландшафтів виділяють:
сільськогосподарські,
лісогосподарські,
водогосподарські,
промислові,
урбанізовані (ландшафти поселень),
рекреаційні,
природоохоронні,
ландшафти, що не використовуються (наприклад дика територія).
За стійкістю до антропогенних впливів ландшафти класифікуються на:
високостійкі,
середньостійкі,
слабостійкі,
нестійкі.
Билет №2
Охарактеризувати механізм утворення адміністративно-територіальних одиниць в Україні.
Адміністративно-територіальна одиниця в Україні — Автономна Республіка Крим, область, район, місто, район у місті, селище, село
Адміністративно-територіальна одиниця — це компактна частина єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
В Україні, яка є унітарною державою, існує єдиний вид територіального устрою: адміністративно-територіальний устрій (поділ)[1].
Згідно зі ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села[2].
Ці територіальні одиниці розрізняються за трьома підставами[3]:
1) за географічними ознаками вони поділяються на регіони (АРК, області, райони, міста-регіони Київ і Севастополь) та населені пункти (міста, селища, села);
2) за своїм статусом - на: адміністративно-територіальні одиниці (області, райони), самоврядні територіальні одиниці (міста, селища, села). Крім того, АРК має особливий статус територіальної автономії, а райони в містах характеризуються ознаками як адміністративно-територіальних, так і самоврядних одиниць);
3) за місцем у системі адміністративно-територіального устрою України - на територіальні одиниці первинного рівня (міста без районного поділу, райони у містах, селища, села), середнього рівня (райони, міста з районним поділом) і вищого рівня (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).