
- •126. Ускладнення психофармакотерапії. Медикаментозна корекція.
- •127. Сучасні методи психотерапії і показання до їх застосування.
- •128.Психоаналіз та аналітично-орієнтована терапія. Показання до застосування.
- •131. Клініка, перебіг і лікування Корсаківського поліневротичного психозу, хвороби Гаие-Верніке та різних форм хронічної алкогольної енцефалопатії.
- •132. Віддиференціюйте алкогольний делірій від інфекційного, травматичного, інтоксикаційного і сифілітичного.
- •133. Правові аспекти обстеження хворого психіатром, постановки психіатричного діагнозу і госпіталізації у психіатричний стаціонарі.
- •135. Основні ознаки, наявність яких дає підстави запідозрити психосоматичне захворювання- Тактика лікаря соматичного профілю.
- •136. Профілактика суїцидів обумовлених стресовими ситуаціями і психічними хворобами.
- •137. Основні причини конвульсійних реакцій. Поняття про симптоматичні епілепсії. Критерії постановки і верифікації діагнозу "Генуїнна епілепсія".
- •138. Основні види терапії при шизофренії. Показання. Принципи примінення нейролептиків.
- •139. Обов'язковий об'єм клінічних і параклінічних обстежень при епілепсії.
- •140. Клініка і перебіг інволюційної депресії і інволюціного параноїду. Диференційна діагностика інволюційних психозів з мдп та шизофренією.
- •142. В чому полягає різниця між акцентуацією особи і психопатією?
- •143. Диференційна діагностика атеросклеротичної і сенільної деменції. Медико-соціальна допомога.
- •144. Основні зміни особистості при наркоманіях.
- •145. Патологія та зміні'і психіки осіб з вродженими і набутими фізичним вадами-
- •146. Зміни характеру при соматичних хворобах (іхс, гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунку та 12-ти палої кишки, хвороби печінки). Принципи психокорекції.
- •148. Тактика лікаря при наркоманічних абстинентних синдромах різного генезу.
- •149. Критерії діагностики соматичних і інфекційних психозів. Опишіть клініку інфекційного делірію. Тактика лікування інфекційного психозу.
- •150.Віддиференціюйте сифілітичний псевдопараліч від прогресивного паралічу. Основні клінічні форми сифілісу мозку і прогресивного паралічу. Лікування цих захворювань.
- •152. Клініка та лікування фебрильної шизофренії.
- •153. Клініка основних форм психопатій. Поняття про психопатизацію. Діагностика психопатій і психопатизації.
- •154. Класифікація психогеній. Посттравматичні (постстресові) психічні розлади.
- •155.Обов'язкові, характерні і необов'язкові симптоми шизофренії. Верифікація діагнозу.
- •156. Що таке ятрогенія? Види ятрогеній. Принципи профілактики ятрогеній.
- •157. Основні форми непсихотичних порушень психіки при гіпертонічній і гіпотонічній хворобах. Принципи терапії.
- •158.Критерій визначення поняття "наркоманічний, токсикоманічний засіб".
- •159 Види психомоторного збудження по синдромах і причинах. Диференціальна діагностика. Невідкладна допомога.
- •160 Клініка, діагностика і терапія при отруєнні алкогольними сурогатами.
- •161. Психопатологічні прояви при отруєнні чадним газом, барбітуратами та внаслідок тривалого прийому гормональних препаратів.
121. Завдання військово-психіатричної експертизи.
Виявляти психічнохворих з метою недопустити до служби в арміії
122. Завдання судово-психіатричної експертизи. Поняття осудності та її критерії. Примусове лікування в судово-психіатричній практиці.
( Амбулаторна, стаціонарна, заочна, ) , проводять комісійно , по постанові слідчого, прокурора, визначають стан псих. Здоровя ( відсутність чи наявність душ. Захв., деменції,)- мед. критерій, і ступінь вираженості ( здатність керувати своїми діями, усвідомлювати їх )
123. Поняття дієздатності, опікунства і. опіки в психіатрії.
дієздатності- здатність людини , усвідомлювати свої дії, керувати ними, не приносячи шкоди суспільству,
опікунство – характеризують можливість і потребу в догляді за хворими, родичами, близькими за умови нездатності самообслуговуввати себе хворим
124. Принципи терапії психічних розладів і захворювань.
- викор. тер. засобів, враховуючи етіологію, клін. форму, структуру провідного псих. с-му, довготрив. захв. , його стадії, типу перебігу, - дія на патогенетичний шлях, - комплексність, індивідуальність,
Етіопатогенетичне лікування: - (протизап. , жарозниж. , антиб. – при інф. ) – ( дезінтокс. – при інток) - ( гіпотенз., десенсиб, дегідрат, оксигенотерапія, гемодилюція, гемосорбція, гемодіаліз, вітамінотерапія, ноотропна терапія, дієтотерапія. пірогенна тер., сульфозинотерапія. інсуліно- , атропіно- , психотропна, психотерапія.
125. Класифікація психотропних препаратів.
Психолептики- А)- Нейролептики, 1) седативної дії (аміназин, тизерцин, пропазин, клозепан) 2) антипсихотичної дії ( трифтазин, галоперидол, етаперазин, френолон) 3) транквілізатори ( хлозепід, сібазон, нозепам, мезапам, тріоксазин) 4) нормотиміки ( солі літію) Б) Психоаналептики – 1) антидепресанти (а) седативної дії ( амітриптилін, ніаламід) (б) стимул. дії ( меліпрамін, інказан) В) Психостимулятори ( сіднокарб , сіднофен, сапарал, ацефен ) Г) Ноотропи Д) Психодислептики ( галюциногени , ЛСД25, Е) Снодійні Є) Протисудомні, Ж) протипаркінсонічні ( мідантан)
126. Ускладнення психофармакотерапії. Медикаментозна корекція.
АНТИПСИХОТИЧНІ НЕЙРОЛЕПТИКИ- аміназин- колапс, депресії, паркінсоноподібні стани, жовтяниця, агранулоцитоз. Трифтазин , галоперідол – пірамідні розлади ( лікування- циклодол)
СЕДАТИВНІ НЕЙРОЛЕПТИКИ І ТРАНКВІЛІЗАТОРИ – тізерцин- колапс; Хлорпротіксен – сонливість; Сібазон – звикання та залежність ( ейфорія); АНТИДЕПРЕСАНТИ – Імізин, Амітриптилін – може посилювати тривогоу , маячення, глюки, тахікардія, затримка сечі, сухість в роті, порушення акомодації;
ТИМОСТАБІЛІЗАТОРИ- літію карбонат- під час депресії може затягнутися депресивна фаза, діарея. мязевий тремор, ураження нирок і щитовидної з-зи. ПСИХОСТИМУЛЯТОРИ - Сіднокарб – порушує сон, безсоння, неспокій, дратівливість,
127. Сучасні методи психотерапії і показання до їх застосування.
Основні групи – сугестивні ( гіпноз, автогенне тренування, плацеботерапія, ) , поведінкові, або біхевіоральні(основані на виробленні умовних рефлексів, наприклад для лікування алкоголізму ) , раціональні(логічне переконаня пацієнта, розяснення природи захворювання і шляхів його усунення, є директивний підхід ( активне переконання) і недирективний ( разом оцінюють причини і можливості подолання хвороб), групова психотерапія, сімейна психотерапія ) і психоаналітичні ( психоаналіз за Фройдом, неофройдизм, вчення про методи психологічного захисту ) методи.
,допоміжні- мелотерапія( лікування. музикою), імаготерапія, бібліотерапія,
покази- важливий лікувальний засіб при неврозах, полягає в переорієнтації особистості людини на осснові дійового усвідомлення причин і процесу розвитку хвороби та пербудови ставлення хворго до факторів, які зумовили захворювання.
128.Психоаналіз та аналітично-орієнтована терапія. Показання до застосування.
суть психоаналізу- дістати із підсвідомості витіснені свідомим подавлені внутрішні конфлікти і псих. травми. аналізуються сновидіння, вільні асоціації ( пацієнт говорить перше, що цому пийде вголову), важливе значення надається трансферу – переносу пацієнтом на психотерапевта подавлених почуттів – кохання, ненависті. Існує контртрансфер – психотерапевт переносить на пацієнта почуття ємоційно значимих для пацієнта осіб.
129. Завдання соціально-трудової реабілітації.
Попередження подальшого розвитку хвороби, втрату працездатності, і направлена на найбільш можливо раннє повернення хворих та інвалідів до суспільно корисної праці та активного соціального життя. Найважливішою задачею є відновлення особистого ( своїх власних очах), і соціального ( в очах оточуючих) статусу хворого – сімейного , трудового, суспільного.
130. Диференційна діагностика олігофренії і деменції- Класифікація олігофреній і деменцій по ступеню вираженості. Основні ознаки синдрому Дауна, кретинізму, атеросклеротичної і сенільної деменції –
Олігофренія - недорозвиток інтелекту звяз з ураж ЦНС у внутріутробн п-ді або в ранньому віці - до З років. Ступені; -дебільність, Імбецильність, ідіотія, Деменція - набуте зниж інтелекту, втрата здатності набуття навичок і зань. втрата крит оцінки оточуючого і самого мсебе, втрата раніше набутих знань. Є - лакунарна і тотальна. Зустр при шиз, алког. судин ГМ, епіл, старечих психозах.