Дністровський лиманно - гирловий комплекс

Дністровський лиман – другий за величиною ( після Дніпро-Бузького) серед лиманів північного Причорномор’я. По конфігурації він уявляє собою розширену річкову долину Дністра, яка витягнута з північно-західного направлення на південно - східне. Площа його складає 408 км² ,об’єм 0,73 км³, глибина – 1,5-2 м. Довжина лиману 44 км, при максимальній ширині 12 км.

Лиман відноситься к типу відкритих водойм, тому що вільно з’єднуються з морем через Цареградський пролив (гирло), який знаходиться за 2 км від правого берега і має ширину до300м, глибину біля 10 м. Від моря лиман відокремлюється піщано косою ( Бугазська коса), завдовжки 11км.

Головними компонентами водного балансу дністровського лиману в умовах вільного водообміну з Чорним морем є : поверхневі води басейну Дністра 69%,морськи води, що надходять у лиман через Цареградське гирло 26%, атмосферні опади 2%, випаровування 3%.

Льодовий режим нестійкий, льодостав починається у ІІ декаді грудня і триває 62 доби. Найбільший шар льоду 62-64 см, а середній 12-16 см.

Вода Дністра по хімічному складу належить к гідрокарбонатному класу. Мінералізація води коливається в межах від 320 до 598 мг\л.

В наслідок затоплення водами Дністра запливи р Кучурган утворився прісноводний лиман – Кучурганський, частина якого знаходиться в межах Одеської обл. Зараз лиман має режим водосховища, стік регулюється шлюзами. Довжина 15 км., ширина від 0,2 до 3 км , площа майже 28 км², глибина до 5 м. Улоговина видовженої форми .Південні та північні береги низькі та заболочені східні та західні підвищені . Дно замулене.

Лиманне – гирловий комплекс Дністер – Дніпро

Міжріччя Дніпро – Дністер розчленено долинами малих річок, низов’я яких утворюють лимани Тилігульський, Малий Аджалицький, Григоріївський, Великий Аджалицький ( Дофинівский), Куяльницький, Хаджибейський, Сухий. Ця група лиманів відрізняється від інших лиманів Причорномор’я . Для них характерна перпендикулярність оси лиманів до берегової смуги моря і водно час звивистість берегової лінії , незначна ширина відносно довжини, крутий правий берег і пологий лівий , велика кількість балок, ярів яки поступово переходять у долину річки.

Таблиця 7.2

Морфометричні характеристики лиманів Дністер- Дніпро

Лимани	Площа водозбору, км2	Площа водного дзеркала, км2	Довжина, км	Ширина , км	Середня глибина, м
Тилігульський	5240	150-170	55-80	4,5	3
Малий Аджалицький	260	8	11	0,2-1,2	0,2-1,8
Великий Аджалицький (Дофинівский)	160	5 - 7	7,5	0,2-1,9	2
Куяльницький	2147	19 -74	28	1,0 - 4,5	2,5
Хаджибейський	2700	40 -116	80-40	0,8-3,5	4,0-6,8
Сухий.	410	15	8,5	0,1-3	5,3
Березанський		60	26	До 3	3,3

Лимани даної групи можна віднести до лиманів зачиненого типу, наступного підтипу:

• до зачинених лиманів з сезонним надходженням річкового стоку та незначним надходженням морських вод через пересип (Великий Аджалицький займає затоплені морем пониззя річки Великий Аджалик).

• до зачинених лиманів з великим надходженням річкового стоку та без впливу морських вод ( Тилігульський, Хаджибейський, Куяльницький утворились за рахунок трансгресії морських вод у пониззя річок Тилігул, Малий Куяльник, Великий Куяльник);

• штучно відкритих з незначним надходження річного стоку (Малий Аджалицький (займає затоплені морем пониззя річки Малого Аджалику );

та відчинених, наступного підтипу:

• до відкритих лиманів з незначним надходженням річного стоку, але великим впливом морських вод. Сухий ( утворився за рахунок трансгресії морських вод у пониззя річки Дальника) та Березанський (займає затоплені морем пониззя річок Березані та Сасику)

На водний режим даної групи лиманів впливає водообмін з морем та річковий стік . Льодовий режим характеризується що річним льодоставом. Температурний режим залежить від температури повітря та температури вод яки надходять у лиман. Води лиманів даної групи відносяться до хлоридно –натрієвого класу вод.