11.2. Особливості вивчення ліричних творів

Поезія — це найкращі слова

у найкращому порядку.

С. Т. Колрідж

Істинна поезія — це любов,

мужність і жертва.

Ф. Г. Лорка

Вивчення поезії підносить

і робить нас сильними та

великодушними.

Я. А. Коменський

Висловлювання англійського поета-романтика «Озерної школи» С. Т. Колріджа, великого іспанського поета Ф. Г. Лорки, відомого чеського педагога, письменника Я. А. Коменського містять відповідь на головні запитання: що таке поезія, у чому її сенс і значення?

Але кому саме і навіщо вона потрібна? Пошук відповіді на це, здавалося б, просте запитання триває багато віків, але й досі її не знайдено. Чи не тому в одних країнах світу літера­тура не входить до складу навчальних дисциплін середніх навчальних закладів, в інших — незначною мірою, в деяких — вагомою, а до обов'язкового мінімуму змісту освіти України введено окрему навчальну дисципліну — «Зарубіжна літера­тура», до якої ввійшло чимало класичних творів світової по­езії, творів, які багатовіковим існуванням довели свою самоцінність і право служити людям. Існує безліч прикладів, коли вірші, наче живі істоти, радили, лікували душі, навчали, благословляли або зраджували, карали чи рятували: коли виконували місію ангелів-охоронців чи підступних спокусни­ків. Так чи інакше, але поезія відіграє значну роль у житті людей, особливо молоді, котра ще живе передчуттям дива, а часто й сама намагається віршувати. Підтримати це бажання, допомогти розвиткові естетичного чуття учнів, визначенню ними критеріїв високої поезії — мета шкільного словесника.

До 5 класу вчитель літератури приходить із «запізненням», адже його вихованці вже підлітки, що різняться рівнем знань та вмінь, ставленням до поетичного слова. Але їхня подальша доля як свідомих поціновувачів літератури залежить від учителя.

Чи знає і любить поезію він сам? Чи вміє виразно її чита­ти? Якщо учні можуть вивчити напам'ять згідно з програмою один-два сонети В. Шекспіра, то скільки сонетів знає сам учи­тель? Адже найефективніший педагогічний засіб привернути увагу учнів — особистий приклад. Отже, щоб учні любили і знали поезію, в класі насамперед має звучати виразне читан­ня напам'ять самим учителем.

Інша підвалина легкого та цікавого сприймання літерату­ри — спрямованість на глибоке розуміння учнями змісту про­читаного.

Лірика — особливий рід літератури, де людина зображаєть­ся здебільшого у сфері внутрішнього життя. На відміну від епічного та драматичного, ліричний образ спочатку впливає емоційно — на почуття, настрої, а вже потім — на думки чита­ча. Враховуючи це, логічну послідовність вивчення ліричних творів у середніх класах можна окреслити такими етапами:

—Підготовка до сприйняття ліричного твору;

—Читання твору;

—Навчальна пауза;

—Повторне читання;

—Словникова робота;

—Бесіда за змістом прочитаного;

—Використання елементів аналізу;

—Повторне читання;

—Вивчення напам'ять;

—Творчі усні та письмові роботи учнів. Запропонований перелік етапів вивчення ліричних творів не обмежує творчих можливостей учителя щодо їх удоскона­лення та інтерпретації.

Розглянемо кожний етап окремо.

І етап. Підготовка до сприйняття ліричного твору

Знання, які отримають учні на цьому етапі, мають виклика­ти у них інтерес до вірша, що вивчатиметься, почуття нетер­плячого очікування чогось незвичайного. Задля цього вчитель мусить мати відповідні цікаві матеріали або знати, які вони та де їх знайти.

□ Це можуть бути відомості:

1.З історії створення вірша, пов'язані з фактами біографії автора.

Скажімо, з чотирьох з половиною років перебування А. Міцкевича у засланні він майже весь 1825 р. прожив в Україні, в Одесі. Розкішна природа Криму збагатила художню палітру митця, надихнула на створення циклу славнозвісних «Кримсь­ких сонетів».

Або: 1941 р. в липні нацистські льотчики бомбардували Москву. У великому сірому будинку, що в Лаврушинському провулку, навпроти Третьяковської галереї, стояв біля вікна чоловік. Це був Йоганнес Бехер. Він дивився на криваво-чер­вону заграву, слухав, як гуркочуть зенітки. На вулиці жіночий голос пронизливо заволав: «Німець бомбардує!» Бехер підійшов до письмового столу і записав: «Я — німець». Це була назва і перший рядок його згодом відомого вірша.

У 1821 р. О. Пушкін відвідав кишинівську в'язницю. Там, перебуваючи у генерала Інзова, він побачив на закритому подвір'ї орла з підрізаними крилами. Образ волелюбного птаха, позбавленого волі, асоціювався в поета з його власною долею, і він створює геніальну поетичну мініатюру «В'язень».

2.Про історичні події.

Так, Г. Гейне народився на порозі нового XIX ст. У цей час карта його вітчизни була схожа на строкатий клаптиковий килим. Майже кожний з трьохсот князьків повновладно панував у своїй вотчині. Роздробленість країни, де кожне королів­ство, герцогство, графство мало свої кордони, закони, гроші і митниці, спричинила появу в мистецтві безлічі гострих сатир і карикатур. На одній із них було зображено німецького «монарха», який вранці вийшов на ґанок свого «палацу» і запитав вірнопідданого: «Чим це так гарно пахне в моїй державі?» — «Ваша величносте, це у сусідній державі варять каву», — відповів той.

У цей час Європа здригалася від гарматного гуркоту, по­хідних маршів, жорстокої боротьби Франції га Англії за во­лодіння снігом.

Ці події і визначили спрямованість політичної лірики поета.

3. З мемуарів.

У своїх «Мемуарах» німецький поет Г. Гейне згадував: «...моє життя в той час було схоже на велику газету, в якій горішній відділ зайнятий теперішнім днем з його подіями та пересудами, а нижній фантастично відтворював поетичне минуле в безупинній низці снів...». Це останнє допомогли втіли­ти майбутньому поетові його дядько та нянечка. Сімон ван Гельдерн, старий дивак, давав хлопцеві читати рідкісні старо­винні книжки, а няня, про яку поет згодом згадував у чотир­надцятому розділі поеми «Німеччина», розповідала йому страшні казки та легенди. Одну з них, про Лорелей — русалку, що сиділа на рейнській скелі та співом причаровувала чов­нярів, які, задивляючись на її красу, розбивалися об каміння й гинули, — поет використав як сюжет вірша «Не знаю, що ста­ло зі мною».

4.З епістолярної спадщини.

Під час вивчення вірша О. Пушкіна «Няня» доцільно ско­ристатися листами Орини Родіонівни до поета. В одному з них є такі рядки: «Приїзди, мій ангеле, до нас у Михайлівське, всіх коней на дорогу виставлю... Я вас буду чекати і Бога молити, щоб він дав нам іще стрітися... Прощавайте, мій батеч­ку, Олександре Сергійовичу. За ваше здоров'я я проскуру взяла та молебень відслужила, поживи, друже мій, гарнесенько, само­му злюбиться. Я, слава Богові, здорова, цілую ваші ручки й залишаюся вас многолюбляча няня ваша Орина Родіонівна...» Вслухаються в щирі прості слова учні і, можливо, саме вони відкриють їм суть поезії-відповіді на лист нянечки. А далі зву­чатиме вірш, прочитаний напам'ять учителем. и Під час підготовки до сприйняття ліричного твору важли­во проводити й творчі види робіт: екскурсії до музеїв, картинних галерей, на природу; роботу за картиною або ре­продукцією картини, портретом поета, малюнками учнів; ро­боту за опорними словами, літературні хвилинки. Ось як можна методично грамотно провести роботу за малюнками учнів. Під час попередньої екскурсії на природу школярі під керівництвом учителя уважно спостерігають за всіма явищами, фіксують свої враження, роблять замальовки, які можна буде завершити вдома. На наступному уроці влаш­товується тематична виставка малюнків, учитель проводить її обговорення, пропонує учням «захистити» свої малюнки, від­повідаючи на запитання:

Як був обраний сюжет малюнка?

Які почуття спонукали звернутися саме до цього сюжету? За яким критерієм добирались і використовувались саме такі кольори?

Чи вдалося виконати задумане?

Які поетичні рядки про весну навіює той чи той малю­нок?

Від окремих поетичних рядків, які згадають учні, доцільно перейти до виразного читання програмного вірша.

Робота за опорними словами може бути як окремим ета­пом уроку, так і продовженням попереднього. Після декла­мації окремих поетичних рядків учитель записує на дошці у два стовпчики слова, які часто звучали під час обговорення малюнків. Скажімо:

Весна	Прийшла
Сніг	Прилетіли
Солов'ї	Одяглися
Струмки	Ступати
Сонце	Минати
Листя	Таяти
Метелиця	Чекати
Блакить	Зробити
Гайворони	Принести
Птахи	Засвистати
Проліски	Розпуститися
Тюльпани
Шпаківня

Учні записують їх до зошитів та отримують домашнє зав­дання: написати вірш про весну за опорними словами. Ці слова можна використовувати не всі, змінювати граматичні форми, додавати нові. Не всі учні можуть впоратися з такою роботою. Але тут важливо, що всі вони випробують свої сили, прилучаться до джерел поетичної творчості. Коли на наступ­ному уроці підлітки читатимуть власні вірші, винесуть їх на розсуд товаришів, вони ще раз продумають кожен рядочок, відчують, яка цікава, але водночас тяжка та відповідальна праця поета.

Така робота допоможе вчителеві максимально сконцентру­вати увагу учнів під час слухання вірша відомого всьому світові поета, котрий написав свій шедевр, використовуючи ті самі слова, що й діти.

□ Літературні хвилинки — саме той час, коли вчитель має можливість продемонструвати власні знання, вміння, захоп­леність поезією, а учні пересвідчаться, що він — не просто фахівець, а захоплена літературою творча особистість. Зго­дом вони вже й не помітять, як, захопившись виразним чи­танням учителя напам'ять цілої низки віршів, захопляться самим поетом та його творчістю. Останнім віршем, що читає учитель, повинен бути саме той, який передбачено програ­мою. Таким чином розпочнеться вже другий етап вивчення ліричного твору — його читання.