- •Загальні положення
- •1.2. Прилади та обладнання
- •1.3. Методика та порядок виконання роботи
- •1.4. Контрольні питання
- •2.2. Прилади та обладнання
- •2.3. Методика та порядок виконання роботи
- •2.4. Контрольні питання
- •Реєстрація коливань температури, вологості та атмосферного тиску у приміщенні
- •3.1. Теоретичні положення
- •3.2. Прилади та обладнання
- •3.3. Методика та порядок виконання роботи
- •4.2. Прилади та обладнання
- •4.3. Методика та порядок виконання роботи:
- •4.4. Контрольні питання
- •Розподіл температури повітря у плані приміщення та побудова температурного поля
- •5.1. Теоретичні положення
- •5.2. Приклади та обладнання
- •5.3. Методика та порядок виконання роботи
- •5.4. Контрольні питання
- •Вимірювання температури поверхні конструкцій
- •6.1. Теоретичні положення
- •6.2. Прилади та обладнання
- •6.3. Методика та порядок виконання роботи
- •6.4. Контрольні питання
- •Дослідження температурних полів огороджуючих конструкцій методом електромодулювання
- •7.1. Теоретичні положення
- •7.2. Прилади та обладнання
- •7.3. Методика та порядок виконання роботи
- •7.4. Контрольні запитання
- •Визначення коефіцієнта відбиття теплових променів від поверхні зразків різного кольору
- •8.1. Теоретичні положення
- •8.2. Прилади та обладнання
- •8.3. Методика та порядок виконання роботи
- •9.2. Прилади та обладнання
- •9.3. Методика та порядок виконання роботи
- •10.2. Прилади та обладнання
- •10.3. Методика та порядок виконання роботи
- •11.2. Опис установки
- •11.3. Склад та методика виконання роботи
- •12.2. Опис обладнання
- •12.3. Склад та методика виконання роботи
- •12.4. Контрольні питання
- •Список літератури
- •Тираж 300 прим. Зам. № 552 Безкоштовно
3.2. Прилади та обладнання
Для виконання лабораторної роботи необхідні наступні прилади: добовий термограф; добовий гігрограф; добовий барограф; контрольний психрометр Ассмана; контрольний барометр – анероїд.
У будівельній теплотехніці застосовується метеорологічні біметалеві та манометричні термографи, які конструктивно відрізняються лише теплоприймачами (датчиками).
Принцип дії термографа з біметалевим теплоприймачем заснований на деформації теплоприймача при зміні температури повітря. За допомогою ричагів та тяг теплоприймач переміщує перо по градуйованій стрічці, намотаній на барабан, що крутиться за допомогою годинникового механізму з частотою - один оберт на добу або на тиждень.
Гігрографи, що застосовуються для запису відносної вологості та барографи, які застосовуються для запису атмосферного тиску – мають схоже з термографом конструктивне оформлення. Датчиком гігрографа служить пучок з 40-42 знежирених натягнутих на рамку людського волосся. Він постійно знаходиться під відповідним натяжінням. Зміна вологості повітря приводить до збільшення довжини або скорочення пучка волосся і передається ричажно-кулачковим механізмом перу, яке записує.
Приймачем барографа служить стовпчик з декількох металевих полих мембранних анероїдних коробок, які сполучені між собою, та закріплені в центрі кожної коробки. Таке сполучення мембранних коробок значно збільшує деформацію і цим самим підвищує чуттєвість приладу. Стовпчик анероїдних коробок закріплений у вертикальному положенні на корпусі приладу і через систему тяг та ричагів передає деформації перу, яке записує на стрічку.
18
до лабораторної роботи № 4 Таблиця 3.1.
Вологість повітря, % |
Атмосферний тиск, мм. рт. ст. |
||||||
Показ-ники гігро-графа |
Другий контрольний вимір |
Поправки |
Виправлені показ-ники |
Показники баро-графа |
Другий контрольний вимір |
Поправки |
Виправлені показ-ники |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.3. Методика та порядок виконання роботи
До того, як розпочнуться заняття в лабораторії студенти повинні:
1. Ознайомитись з приладами та побудувати їх схему. Опрацювати рекомендовану літературу.
2. Дати відповіді на контрольні питання.
3. Підготувати таблицю для запису результатів вимірювань (табл. 3.1) та форми графіків (рис. 3.4).
Під час занять у лабораторії:
До початку роботи термограф, барограф та гігрограф зарядити добовими реєстраційними стрічками. Перед установленням барабанів на місце потрібно завести ключем в верхній кришці годинникові механізми самописців, а також перевірити справність пер та наявність в них чорнила. Потім психрометром Ассмана та барометром-анероїдом виконати контрольні вимірювання температури, вологості та тиску (перше контрольне вимірювання).
Рис. 3.4. Графіки: а - зміни температури; б – відносної вологості;
в – атмосферного тиску.
19
Відповідно до даних цих вимірів на реєстраційних стрічках, за допомогою коректора встановити пера самописців. Наступні показники термографа, гігрографа та барографа реєструвати кожні 15 хвилин протягом двох академічних годин і записують у графи 3, 7, 11 табл. 3.1. На останньому занятті виконати другий контрольний вимір температури, вологості та тиску і заповнити графи 4, 8, 12.
Інші графи потрібно заповнити після підрахунку поправок для кожного виміру.
Поправки до показників самописців для другого виміру визначити за формулою:
,
де:
-
поправка при другому контрольному
вимірі;
-
кількість
вимірів.
Поправка для третього виміру:
П3 – 2 П2 і для четвертого П4 – 3 П2 і т.д.
На основі скоригованих показників самописців побудувати графіки температури, вологості та тиску (дивись рис. 3.4) і скласти висновок про характер коливань показників мікроклімату за відрізок часу, який розглядається.
3.4. Контрольні питання
1.Фактори, які впливають на коливання метеорологічних умов у приміщеннях.
2. Значення коливань метеорологічних умов у приміщеннях для самопочуття людей і для виробництва та засоби кондиціювання повітря у приміщеннях.
3. Принцип побудови термографа, гігрографа та барографа.
4. Рекомендовані параметри мікроклімату житла.
Л а б о р а т о р н а р о б о т а № 4
РОЗПОДІЛ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ ПО ВИСОТІ
ПРИМІЩЕННЯ ТА ПОБУДОВА ТЕМПЕРАТУРНОГО ПОЛЯ
Мета лабораторної роботи - виміряти температуру повітря в різних точках по висоті приміщення термометрами опору та скласти характеристики температурного поля заданої ділянки.
20
4.1. Теоретичні положення
Важливо пам’ятати, що рівномірний розподіл температури повітря у приміщенні - одна з найважливіших характеристик нормальних умов мікроклімату.
Допускаємо, що нерівномірність температури повітря в різних точках приміщення - нормована. В житлових кімнатах різниця температур по вертикалі +3°С, між горизонтами +0,10 та +0,15. В той же час у промислових будинках, особливо в гарячих цехах, можлива значна нерівномірність температури повітря в різних точках приміщення.
Нерівномірність розподілу температур повітря в житлових приміщеннях залежить від будови опалювально-вентиляційної системи та ряду інших факторів: від загального температурного перепаду ∆t, теплозахисних властивостей зовнішніх огороджень та їх повітряного проникнення, розташування приміщення по висоті в багатоповерхових будинках та ін. Різноманітність та мінливість факторів викликають труднощі в установленні аналітичної залежності температури повітря в окремих точках приміщення від зовнішніх причин. У зв’язку з цим важливого значення набувають дані натурних вимірів, за допомогою яких можна об’єктивно оцінювати характер впливу різних обставин на розподіл температур по висоті приміщення в конкретних умовах та обґрунтовано накреслювати заходи для усунення недоліків.
В якості датчиків при дослідженні розподілу температур у приміщенні звичайно застосовують електричні термометри опору, а також термопари. За допомогою цих термометрів виміри можна проводити дистанційно, з одного місця, швидко та відносно точно.
