2.2. Прилади та обладнання

Для проведення роботи необхідні: аспіраційний психрометр Ассмана; піпетка, яка заповнена водою, з пружинним зажимом; таблиці.

Аспіраційний психрометр складається з двох ртутних термометрів, які закріплені в оправах по обидва боки трубки повітропроводу, захищених металевими планками. Верхня частина трубки сполучена з аспіратором, який приводиться в дію пружинним механізмом з ручним заводженням. Нижня частина трубки роздвоєна, в розгалуженій ділянці розміщені резервуари

11

термометрів, які омиваються повітрям при аспірації. Резервуар правого термометра обв’язаний батистом і служить в якості мокрого. Змочування термометра виконують піпеткою перед кожним виміром у наступному порядку:

а) піпетку тримають за зажим лівою рукою у вертикальному положенні скляною трубкою вгору, послаблюють зажим і в цей час правою рукою видавлюють з гумової груші трохи води, таким чином, щоб її рівень у трубці досяг контрольної риски, після чого відпускають зажим;

б ) обережно вводять піпетку до упору в праву трубочку психрометра і тримають її там 4-5с, поки зволожиться батист, потім послаблюють зажим піпетки, щоб залишок води стік зворотно в гумову грушу, і виймають піпетку з психрометра. Під час зволоження психрометр треба тримати вертикально, аспіратором вгору. Краще за все виконувати зволоження, коли психрометр підвішений на спеціальному гаку.

Через 1-2 хвилини після змочування мокрого термометра заводять механізм на 2-3 повних оберти ключа і поміщають психрометр у місце вимірювання. При вимірюванні “з руки” прилад слід тримати за планкові щитки в горизонтальному положенні на напівзігнутій руці так, щоб всмоктувальні трубки були направлені в бік від того, хто заміряє. Психрометр можна класти на столі, у цьому випадку всмоктувальні трубки повинні трохи звисати із стола. Краще за все виконувати виміри, коли психрометр підвішений на спеціальному гаку-підвісі і знаходиться від спостерігача на відстані не більшій за1 м.

Відлік за термометрами з точністю до 0,2°С виконують при працюючому аспіраторі через 4-5 хвилин після його заводження. Щоб показники не встигли змінитися за термін їх зняття, спочатку слід швидко замітити та записати десяті долі градуса за обома термометрами, потім відрахувати та записати цілі градуси. Показники відмічають при горизонтальному положенні прилада, який тримають за планкові щитки. Той хто заміряє повинен знаходитися при цьому по бік аспіратора.

Виміри виконують в середній частині приміщення на висоті 1-1,5 м над підлогою, по можливості, далі від приладів опалення та прорізів в огородженнях.

2.3. Методика та порядок виконання роботи

До того, як заняття розпочнуться у лабораторії студенти повинні:

1. Опрацювати рекомендовану літературу, зобразити схему аспіраційного психрометра, ознайомитись з побудовою таблиць та графіка.

2. Заготувати форму реєстрації вимірів за наведеним зразком (табл. 2.2).

3. Відповісти письмово на контрольні питання.

12

Рис. 2.2. Графік для визначення відносної вологості

повітря за допомогою психрометра Ассмана

Таблиця реєстрації результатів вимірювань та їх обробки

Дата, загальна характе-ристика погоди, час заміру	Назва приміщення	Номер заміру	Показники психрометра			Віднос-на во-логість повітря φ, %	Межова абсолютна вологість повітря G при даній tВ, г/м3
			Температура повіт-ря tВ, °С, по сухому термометру	Темпе ратура змоче-ного термо-метра tМ, °С	Псих-ромет-рична різниця ∆t = tВ – - tМ, °С
1	2	3	4	5	6	7	8
		1 2 середнє
		1 2 середнє
		1 2 середнє
		1 2 середнє

Під час занять у лабораторії:

1. Перевірити справність приладу, наявність піпетки з водою.

2. Виміряти температуру сухим та змоченим термометрами в 4-5 приміщеннях. Перше вимірювання потрібно виконати під безпосереднім спостереженням викладача або лаборанта. Усі виміри повинні бути виконані двічі: на початку та в кінці академічної години занять.

3. Одночасно з виконанням вимірів потрібно записати характеристики експлуатаційних умов у момент виконання роботи: чи діє опалення; відкриті чи закриті прорізи та кількість людей в приміщенні. Умови погоди записують один раз - на початку роботи.

4. Визначити за табл. 1.2 та 2.1 відносну вологість повітря, фактичну абсолютну вологість, пружність водяної пари та точку роси для кожного з замірів.

5. Скласти висновок про відповідність температурно-вологісних умов у приміщеннях до нормативних вимог. Оцінити, як впливають на температурно-вологісний режим приміщень зміни експлуатаційних умов, які відбулися за час виконання роботи.

14

до лабораторної роботи № 2 Таблиця 2.2

Фактична аболютна вологість повітря q при даній tВ, г/м3	Макси-мальна пружність водяної пари при даній тем-пературі tВ, мм. рт. ст.	Дійсна пружність водяної пари е= , мм. рт. ст.	Точ-ка роси τР, °С	Характеристика експлуатаційних умов				Приміт- ки
				Чи пра-цює опа-лен-ня ?	Вікна (від-криті чи закри-ті)	Двері (відк-риті чи закри-ті)	Кіль-кість лю-дей у при-міще-нні
9	10	11	12	13	14	15	16	17

Приклад. Треба визначити точку роси τ_Р при t_В = 18°С та відносній вологості повітря φ = 50%.

Межова абсолютна вологість повітря при t_В = 18°С G = 15,3 г/м³.

Фактична абсолютна вологість при φ = 50%,

q =

Температура, яка відповідає умові G′ = q = 7,65 г/м³, приблизно дорівнює 7°С. Внаслідок цього, у даному випадку точка роси - τ_р = 7°С.