- •Ранні форми культури на українських землях (від найдавніших археологічних культур до антів).
- •2. Постмодернізм в сучасній українській культурі.
- •1. Пам’ятки Зарубинецької та Черняхівської культури
- •2. Становлення нової української літератури.
- •1 Особливості скіфської культури, її вплив на культуру давніх слов’ян.
- •2 Українізація як явище в культурному житті України 20-х – початку 30-х рр. Хх ст.
- •1. Міфологія давніх слов’ян; культи, обряди, свята.
- •2. «Розстріляне Відродження»: провідні діячі та їхній внесок в культурне життя України 20-х – початку 30-х рр. 20 ст.
- •1. Культура і релігія дохристиянської Русі.
- •2. Соціалістичний реалізм: виникнення, принципи і вплив на розвиток літератури та мистецтва.
- •1. Літературна і художня спадщина т.Г.Шевченка
- •2. Українська музична культура радянської доби.
- •1930-Ті — 1950-ті роки
- •1960-Ті — 1980-ті роки
- •1. Візантія й Київська Русь – взаємозв’язок культурних традицій
- •2. Інтелектуальний і культурний рух в Східній Україні в другій половині 19ст. Діяльність громад.
- •1. Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі.
- •2. Культурний процес в умовах радянського тоталітарного режиму в Україні.
- •1. Монастирі як осередки духового життя Київської Русі.
- •2. Освіта і наука в Україні в 20-ті – 30-ті рр. 20 ст.
- •1. Література Київської Русі.
- •Українське театральне мистецтво 20-х – початку 30-х рр. 20 ст
- •1. Становлення освіти і наукових знань в Київській Русі. Організація книжної справи.
- •2. Тенденції розвитку української кінематографії у 20 ст
- •1.Визначні архітектурні пам’ятники Київської Русі.Собор святої Софії.
- •2. Українська музична культура радянської доби.
- •1930-Ті — 1950-ті роки
- •1960-Ті — 1980-ті роки
- •1. Образотворче мистецтво Київської Русі.
- •2. Розвиток української літератури в другій половині 19 ст.Ф
- •1. Культура Галицько-Волинської Русі.
- •2.Осередки українського культурного життя в 19 – на початку 20 ст.
- •1. Поширення католицизму на українських землях в польсько-литовську добу. Берестейська церковна унія.
- •2. Драматургія й театральне мистецтво України 19ст
- •1. Церковні братства та їх роль в розвитку української культури.
- •2.Українська музична культура другої половини 19 – початку 20 ст.
- •1. Освітні процеси в Україні в польсько-литовську добу. Початок книгодрукування.
- •2. Українська реалістична література другої половини 19 ст. Як історико-культурне явище.
- •1 Мистецтво українського ренесансу (15-перша половина17 ст.).
- •2.Стан і тенденції розвитку сучасної української літератури.
- •Українська полемічна література 16-першої половини 17 ст..
- •Українські «шістдесятники» в літературі та мистецтві. Дисидентський рух.
- •1.Козацтво як феномен української культури. Культура Запорізької Січі.
- •2.Національно-культурне піднесення в Україні в 20-ті роки 20 ст. Українізація.
- •1.Церковна та культурно-просвітницька діяльність п.Могили.
- •2.Українська культура на зламі 19-20 століття.
- •1.Творчість і доля покоління «розстріляного відродження».
- •2. Культурний розвиток України в роки Другої Світової війни та повоєнний період.
- •1. Літописання й історична література часів козацької державності
- •2. Розвиток українського кінематографу
- •1. Усна народна творчість як елемент духовної культури українського народу.
- •2. Українська культура як складова радянської культури: специфіка і особливості культурної творчості воєнної та післявоєнної доби.
- •1. Матеріальний та духовний світ доби Трипілля.
- •2. Києво-Могилянська академія – духовний центр східноєвропейського православного регіону
- •1. Періодизація історії української культури.
- •2. Іван Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •1.Національна культура як цілісна система
- •2.Творчість українських митців нового політичного та естетичного мислення (80-ті роки 20 ст. - початок 21 ст.).
- •1. Поняття ментальності та національного характеру.
- •2.Основні проблеми культурного життя України в сучасних умовах.
- •2. Філософська та літературна творчість г.Сковороди.
- •1.Культура східних слов’ян дохристиянської доби: міфологічний простір та релігійні вірування.
- •2.Національна культура та її значення в умовах державотворення.
2. Українська музична культура радянської доби.
Українська музика радянської доби
Прихід радянської влади на терени України ознаменувався низкою трагічних подій. 1921 року агентом ВЧК був вбитий М.Леонтович, а 1928 року було заборонена діяльність товариства його пам'яті. Найстрашніших втрат українське мистецтво зазнало у 1930-ті роки, протягом яких радянською владою було знищено кілька сотень бандуристів, кобзарів і лірників, а 1938 року слід за іншими митцями «розстріляного відродження» був розстріляний музикант і етнограф Гнат Хоткевич.
В той же час радянською владою було відкрито ряд музичних установ в різних містах України. Зокрема це театри опери і балету в Харкові (1925), Полтаві (1928), Вінниці (1929), Дніпропетровську (1931), Донецьку (1941), організовано хорові, симфонічні колективи.
1930-Ті — 1950-ті роки
Починаючи з другої половини 1930-х років музичне мистецтво радянської України розвивалося переважно у руслі соцреалізму, що став єдиним офіційно дозволеним в СРСР «творчим методом» літератури і мистецтва, тоді як митці, що відходили від цього методу піддавались жорсткій критиці й переслідуванням. Зокрема нещадній критиці на пленумах Спілки композиторів піддавалися твори Б.Лятошинського і Л. Ревуцького, причому останній після 1934 року практично припинив творчу діяльність, обмежившись викладацькою та редакторською роботою.
В той же час в Україні виникає масова радянська пісня, одним із перших творців якої став К.Є. Богуславський. У 1930-ті роки з'являються перші опери радянської тематики, зокрема «Щорс» Б.Лятошинського (1930), «Перекоп» Ю.Мейтуса (1937). Пісні, присвячені комуністичній партії та її вождям закріплюються у репертуарах професійних та аматорських колективів.
Вагомий вклад у розвиток українського музичного мистецтва зробив композитор і педагог Микола Вілінський (учень Вітольда Малишевського), який працював спочатку в Одеський, а потім у Київський консерваторії.
На Західній України, що до 1939 року входила до складу Польщі, працювали композитори В. А. Барвинський, С. Ф. Людкевич, А.І. Кос-Анатольський, фольклорист Ф. М. Колесса.
У повоєнні часи серед видних українських композиторів — Григорій Верьовка, брати Георгія та Платона Майбороди, Костянтин Данькевич, А. Я. Штогаренко та інші. Серед визначних виконавців — український тенор Іван Козловський, широко відомою завдяки виконанню фронтових пісень стала уродженка Харківщнини Клавдія Шульженко.
1960-Ті — 1980-ті роки
1960-ті роки відзначаються проривом української композиторської школи на світову арену, опануванням новітніх течій європейської музичної культури. У Києві створюється група митців «Київський авангард», до якої увійшли композитори, як Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський, Віталій Ґодзяцький, Володимир Губа. Центральною фігурою в цій групі був дириґент Ігор Блажков. Внаслідок розходження з ретроґрадними тенденціями офіційних музичних кіл СРСР Члени «Київського авангарду» зазнавали різного роду утисків. В подальшому кожен з композиторів пішов своїм шляхом в мистецтві, а неформальна група розпалася.
В ці ж роки продовжують працювати композитори Платон і Георгій Майбороди, К. Данькевич, на цей період припадають останні дві симфонії Б. Лятошинського. У 1970-ті — 1980-ті роки стають відомими композитори, що розширили традиційну для української музики пізньоромантичну стилістику за рахунок новітніх прийомів європейського модернізму - М.Скорик, Є.Станкович, І.Карабиць, В.Бібік та інші.
Світове визнання отримала національна школа вокального мистецтва. Яскраві імена української оперної сцени — А. Солов'яненко, Д. Гнатюк, Б. Руденко, Є. Мірошниченко. Визначною подією музичного життя стала постановка опери Д. Шостаковича «Катерина Ізмайлова» у Києві 1965 року.
Паралельно із формуванням поп-музики в Західних країнах, в Україні, як і інших радянських республіках досягає свого розквіту радянська естрада. Особливо виділяється творчість Володимира Івасюка, автора понад 100 пісень, чиє життя трагічно обірвалось 1979 року.
Музика кінця 1960-х — початку 1980-х
Серед композиторів-піснярів цих років також О.І. Білаш, В. Верменич, пізніше — І. Карабиць. Популярність завоювали естрадні виконавці — Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Ігор Білозір, Тарас Петриненко, Алла Кудлай та інші. Паралельно започатковувалися і типово модерні музичні та музично-поетичні проекти, серед яких сатиричний театр «Не журись!» В.Морозова (1970-і рр.), гурт «Мертвий півень» та рок-бардівська група «Плач Єремії» (друга половина 1980-х рр.).
БІЛЕТ 7