64.Кінцева та проміжна продукція в системі національних рахунків.

Розмежовується кінцева і проміжна продукція. Це розмежування необхідне для визначення результатів економічної діяльності без повторного рахунку. Роз-межування продукції на кінцеву і проміжну здійснюється не на основі фізичного змісту продукції, а на основі способу використання. Воно є необхідним для більш точного визначення результатів економічної діяльності без повторного урахування. Зрозуміло, що фізичні характеристики продукту не завжди є достатніми для віднесення товару до проміжної чи кінцевої продукції. Наприклад, борошно, яке до-могосподарка купила для випічки пирогів для своєї родини — кінцевий продукт. Борошно, яке купує хлібокомбінат для випічки хліба — проміжний. Кінцева про-дукція — продукція, призначена для кінцевого споживання, інвестицій або експор-ту. Проміжна продукція — продукція, яка використовується для виробничого спо-живання.

65.Автоматична фіскальна політика.

автоматична фіскальна політика — це така політика, яка встановлюючи певну систему податків і трансфертів, забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну функцію в економіці автоматично. Щоб показати як автоматично чисті податки виконують стабілізаційну функцію в економіці, розглянемо два варіанти

Перший — коли в економіці спостерігається “перегрів”, тобто відбувається інфляційне зростання ВВП, що свідчить про надмірність сукупних витрат. За цих умов виникає необхідність стримувати сукупний попит, скорочувати сукупні витрати. Стабілізаційний механізм автоматичної фіскальної політики виглядає так:

1)                ВВП інфляційно збільшується, автоматично зростають чисті податки;

2)                зростання автоматичних чистих податків означає збільшення податкових вилучень з економіки;

3)                внаслідок збільшення податкових вилучень зростання сукупних витрат уповільнюється, що певною мірою гальмує зростання ВВП.

Другий — коли в економіці намітився спад виробництва, спостерігається дефіцит сукупних витрат. За цих умов економіку бажано “підбадьорити”, тобто стимулювати до збільшення сукупних витрат. Стабілізаційний механізм автоматичної фіскальної політики виглядає таким чином:

1)                ВВП реально зменшується, автоматично зменшуються чисті податки;

2)                зменшення автоматичних чистих податків означає зменшення податкових вилучень з економіки;

3)                внаслідок зменшення податкових вилучень скорочення сукупних витрат уповільнюється, що певною мірою гальмує падіння виробництва.

Отже, в міру інфляційного збільшення ВВП у періоди піднесення податкові вилучення автоматично збільшуються і завдяки цьому гальмують небажане економічне зростання. В міру скорочення реального ВВП у періоди падіння податкові вилучення автоматично скорочуються і завдяки цьому гальмують зменшення виробництва. Але слід зазначити, що автоматичні чисті податки як вмонтовані стабілізатори не є достатнім гальмом для усунення економічних коливань. Вони неспроможні повністю нейтралізувати інфляційний чи рецесійний розриви в економіці, а лише частково його зменшують.