- •1. Рівноважний ввп в умовах неповної та повної зайнятості.
- •2. Інвестиції та фактори інвестування.
- •3. Характеристика системи національних рахунків.
- •4. Розкрийте зміст функції заощадження (за допомогою графіка).
- •5. Структура економічного циклу.
- •6. Джерела економічного зростання в моделях Харрода-Домара та Солоу.
- •40. Поняття ліквідності грошей. Співвідношення ліквідності та доходності.
- •41. Зовнішні фактори сукупного попиту на інвестиції.
- •42. Фіскальна політика, спрямована на пропозицію.
- •43. Кейнсіанська теорія державного регулювання економіки.
- •44. Соціальний захист населення в Україні та його особливості.
- •45. Ринок праці: суб’єкти, об’єкти, фактори.
- •46. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура.
- •47. Основні макроекономічні показники в системі національних рахунків.
- •48. Повна та неповна зайнятість.
- •49. Витратні моделі економічної рівноваги. Вплив сукупних витрат на ввп.
- •50. Ринок праці. Попит і пропозиція на ринку праці.
- •51. Класична теорія макроекономічного регулювання.
- •52. Темпи зростання та приросту ввп.
- •53. Вплив цін на зростання ввп.
- •54. Перехідна економіка, її сутність та особливості.
- •55. Складний мультиплікатор витрат.
- •56. Методи обчислення ввп. Попит на гроші для угод. Рівняння обміну.
- •57.Кінцеве національне споживання: визначення, зміст, значення.
- •58. Номінальний та реальний ввп. Індекс цін та дефлятор ввп.
- •59. Грошово-кредитне регулювання економіки. Механізм антиінфляційної політики.
- •60.Сукупний попит та його фактори. Крива сукупного попиту
- •62.Умови економічної рівноваги.
- •64.Кінцева та проміжна продукція в системі національних рахунків.
- •66.Суть та особливості понять “матеріальні потреби” і “економічні ресурси”.
- •79.Методи грошово-кредитної політики та їх зміст.
- •81.Суперечність між суспільними потребами і економічними ресурсами та ефективність економіки
- •82.Повна зайнятість та потенційний рівень виробництва. Закон Оукена.
- •83.Простий мультиплікатор витрат.
- •84.Інфляційний розрив та методи його усунення.
- •85.Модель “витрати-випуск”.
- •86.Платіжний баланс та його структура.
- •87.Економічна рівновага за умов різного рівня зайнятості.
- •88.Державна політика зайнятості в Україні, її зміст та напрямки здійснення.
- •89.Сутність та структура економічного циклу.
- •90.Основні причини та особливості інфляції в Україні.
- •91.Роль держави в змішаній економіці. Економічні функції держави.
- •92.Роль автоматичних чистих податків як вмонтованих стабілізаторів.
- •93.Фактори, від яких залежить попит на гроші як активи.
- •94.Особливості формування ринку праці України.
- •95.Державна програма соціального захисту населення.
- •96.Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •97. Механізм досягнення рівноваги в економіці
- •98. Дискреційна фіскальна політика
- •99. Держава як суб’єкт соціального захисту населення. Межа бідності.
- •100. Грошова пропозиція. Графік грошової пропозиції.
- •101. Обмеження ринку та головні економічні функції держави
- •102. Сутність кривої Лаффера та її недосконалість.
- •103. Макроекономіка та економічна політика.
- •104. Банківські резерви та кредитні гроші.
- •105. Методологічні принципи в системі національних рахунків.
- •106. Характеристика окремих розділів платіжного балансу та його особливостей в умовах України.
- •107. Вплив фіскальної політики на ввп.
- •108. Державне регулювання економіки та його обмеження.
- •109. Модель «вилучення – ін’єкції ».
- •110. Рівень безробіття, сутність та методи обчислення.
- •111. Система національних рахунків. Поняття національної економіки.
- •112. Проблема нерівності в розподілі доходу. Крива Лоренца.
- •113. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •114. Кейнсіанський механізм державного регулювання економіки.
- •115.Зв’язок безробіття з інфляцією. Крива Філіпса.
- •116.Макроекономічна нестабільність економіки України.
- •117.Основні причини та особливості інфляції в Україні.
- •118.Етапи становлення світової валютної системи.
- •119.Суть “принципу акселерації”.
- •120.Iнфляція: сутність та види.
57.Кінцеве національне споживання: визначення, зміст, значення.
Кінцеве національне споживання — це вартість товарів і послуг, використаних безпосередньо для задоволення як індивідуальних, так і колективних потреб людей і суспільства в цілому. Воно охоплює споживчі затрати різних груп споживачів, які групуються залежно від того, хто фактично їх фінансує. Це затрати на кінцеве споживання домашніх господарств, органів державного управління і некомерційних громадських організацій, що обслуговують домашні господарства. Затрати на кінцеве споживання домогосподарств включають купівлю товарів та сплату ринкових послуг; вартість продуктів, вироблених для власного споживання та отриманих у натуральній формі як оплата праці; вартість безкоштовних послуг соціально-культурного призначення, що надаються працюючим підприємствами; соціальні допомоги в натуральній формі та подарунки, отримані з-за кордону та ін.
Затрати на кінцеве споживання державних установ і некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства, включають вартість безкоштовних послуг, що надаються окремим особам у галузі охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти, культури, мистецтва і фізкультури, і суспільству в цілому, у галузі науки, загального управління, оборони, охорони та ін. Оцінка цих затрат здійснюється на рівні обсягів їх поточних витрат за відрахуванням платежів населення, підприємств і організацій, за рахунок яких частково фінансуються затрати відповідних установ. Валове національне заощадження (ВНЗ) як балансуюча стаття визначається як різниця між ВНДН і кінцевим національним споживанням (КНС), тобто
ВНЗ = ВНДН – КНС;
ЧНЗ = ВНЗ – А,
де ЧНЗ — чисте національне заощадження; А — споживання основного капіталу.
На рівні секторів економіки використання доходів визначається за допомогою розроблюваних двох рахунків: рахунка використання наявного доходу в грошовій формі і рахунка використання скоригованого наявного доходу, тобто з урахуванням соціальних трансфертів у натуральній формі. Це дає змогу визначити фактичне кінцеве споживання незалежно від джерел фінансування окремо для секторів домогосподарств, органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, а також загальне заощадження. Сектори корпорацій (нефінансових і фінансових) взагалі не мають витрат на кінцеве споживання.
58. Номінальний та реальний ввп. Індекс цін та дефлятор ввп.
Номінальний ВВП (ВВПн) – це показник загального обсягу виробництва обчислений у поточних ринкових цінах.
Реальний ВВП (ВВПр) – це показник загального обсягу виробництва обчислений у постійних (базових) цінах, тобто цінах року, який приймається за базу.
Для визначення цінових змін ВВП викор. індекси цін:
1. Індекс цін ВВП – це дефлятор
2. Індекс споживчих цін
Дефлятор ВВП – відображає темпи зростання цін на всі товари і послуги в поточному році в порівнянні з базовим.
Дефлятор ВВП = Іц (індекс цін) = ВВПн / ВВПр * 100% = ∑Р1 Q / ∑Р2Q * 100%, де
Р1 – ціна поточний рік
Р2 – ціна базовий рік
Q – обсяг
ВВПр = ВВПн / Іц * 100%
На основі ВВПр можна обчислити його приріст, темп зростання, темп приросту фізичного обсягу виробництва.
Коригування номінального ВВП у бік збільшення назив. інфлюванням (поточні ціни нижчі базових: Іц < 1).
Коригування номінального ВВП у бік зменшення назив. дефлюванням (поточні ціни вищі за базові: Іц > 1).
Для здійснення названих коригувань використовують цінові індекси Ласпейреса, Пааше і Фішера (цінові дефлятори).
Індекс Ласпейреса показує, як змінюються ціни за два період и, що порівнюються, якщо структура виробленого ВВП залишається незмінною. Іл = ∑Р1 QО / ∑РОQО
Індекс Пааше частково усуває обмеженість індексу Ласпейреса, оскільки вагами в даному випадку є товарна структура виробництва поточного року. Іп = ∑Р1 Q1 / ∑РОQ1
Індекс Фішера, як середнє геометричне значення індексів Ласпейреса і Пааше, усуває їхню обмеженість: Іф = √ Іл * Іп = √ (∑Р1 QО / ∑РОQО) *( ∑Р1 Q1 / ∑РОQ1)