Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори макроекономіка.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
934.91 Кб
Скачать

1. Рівноважний ввп в умовах неповної та повної зайнятості.

Рівновага в економіці може забезпечитись за різних умов: при повній зайнятості або наповній, на інфляційній або неінфляційній основі. Рівновага в економіці не гарантує такого рівня сукупних витрат за якого економіка може перебувати в стані повної зайнятості і без інфляції.Але саме в цьому стані економіка працює найефективніше.

В умовах неповної зайнятості населення, сукупні витрати, як, правило, менші від потенційних. Тому ВВП фактичний менший від ВВП потенційного, тобто в економіці спостерігається дефіцит витрат, тобто обсяг витрат є недостатнім, щоб забезпечувати максимальне виробництво. Така ситуація називається рецесійним розривом – це така величина, на яку фактичні витрати повинні збільшитись, щоб забезпечити ВВП потенційне. Інфляційний розрив – величина на яку фактичні сукупні витрати повинні зменшитись, щоб усунути інфляційний надлишок за умови повної зайнятості.

2. Інвестиції та фактори інвестування.

Інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших ви­дів діяльності, у результаті якої створюється прибуток або дося­гається соціальний ефект:

- валові інвестиції- характеризують загальний обсяг інвестицій­них коштів у певному періоді, спрямованих на відтворення (нове будівництво, реконструкція, розширення, придбання засобів ви­робництва), приріст товарно-матеріальних запасів, а також на під тримання діючих потужностей;

- чисті інвестиції є вкладенням коштів у виробничі фонди, що заново створюються, та виробничий апарат, що відновлюються. Вони дорівнюють сумі валових інвестицій, зменшеній на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді.

Фактори інвестування:

-Рівень заощаджень в доходах населення. В умовах низьких доходів на душу населення основна їх частина використовується на споживання. Із зростанням доходів збільшується їх частка, що спрямовується на заощадження, які є джерелом інвестиційних ре­сурсів. Спостерігається пряма залежність між рівнем заощаджень і обсягом інвестицій.

-Норма дохідності інвестицій. Прибуток є основним мотивом інвестування, тому чим вища норма дохідності очікується, тим біільш привабливими будуть вкладення..

-Ставка банківського процента. Якщо очікувана норма чистого прибутку перевищує ставку банківського процента, то за по­дібних умов інвестування буде ефективним, і навпаки. Така зале­жність є зворотною.

-Податкова політика. При збільшенні рівня податкового тис­ку зменшується попит на інвестиції..

- темп інфляції. Чим вищий цей показник, тим більше буде знецінюватись цей прибуток від інвестицій і відповідно буде менше стимулів для нарощування обсягів інвестицій.

У процесі інвестиційної діяльності важливим є фактор часу. Ін­вестору необхідно співставляти час інвестування і час отримання прибутку або соціального ефекту.

3. Характеристика системи національних рахунків.

Система національних рахунків (СНР) – це сукупність взаємопов’язаних показників та класифікацій, що віддзеркалюють економічні явища та процеси на загальнодержавному рівні.

Принципи побудови СНР:

- відображення господарського кругообороту в трьох аспектах – виробництво, розподіл і споживання;

- групування інституціональних одиниць у секторі економіки;

- розмежування між товарами і послугами;

- розмежування між потоками і запасами;

- розмежування кінцевої і проміжної продукції;

- розмежування доходів і витрат на поточні і капітальні;

- розмежування податків на продукти та виробництво.

СНР поділяється на три класи:

- консолідовані рахунки-які характеризують основні макроекономічні пропорції: рахунок ВВП та витрати на нього, рахунок національного доходу, рахунок фінансування капітальних затрат, рахунок зовнішніх операцій;

- рахунки другого класу – рахунки для ринкових та неринкових продуктів і послуг, для галузей що виробляють товари, обслуговування одних домогосподарств іншими;

- рахунки третього класу – рахунки для не фінансових, корпоративних і напівкорпоративних підприємств, для фінансових установ, органів державного управління, приватних некомерційних організацій, домогосподарств.