Ситуаційна задача 2
Вихідні дані
Ви – фінансовий директор дочірнього підприємства ПрАТ «Диканька», що виробляє рослинну олію. Вирішіть наступну виробничу ситуацію.
На сьогодні рентабельність активів ПрАТ склала 20 %; процентна ставка за кредит — 10 %..
Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства ПрАТ «Диканька» продає свою продукцію за ціною 10,0 грн. за пляшку олії. Змінні витрати на виробництво і реалізацію 1 пляшки становлять 5,90 грн. Річна загальна сума умовно-постійних витрат — 620750 грн. У звітному році реалізовано 175 тис. одиниць. Частка позикового капіталу в загальній сумі капіталу — 25 %; процентна ставка за кредит — 10 %; податок на прибуток — 16 %.
Кількість простих акцій в обігу — 20 тис. шт. Сума капіталу 4000 тис. грн.
Правління товариства розглядає можливість реалізації інноваційного проекту, що дозволить розширити частку ринку. В період реалізації проекту диверсифікації виробництва на ЗАТ «Диканька», (наступні 2-3 роки) очікується тимчасове зниження рентабельності активів до 12, максимум 8 відсотків. Частка боргу в цей період може існувати на рівні 50 та 75 відсотків. Голова правління струрбований можливим підвищенням рівня фінансового ризику в зв’язку з реалізацією проекту.
Завдання
1.Оцінити сумарний рівень (фінансового та операційного) ризику, пов'язаного із структурою витрат і структурою капіталу дочірнього підприємства, а також прогнозувати чистий прибуток на акцію за різних варіантів темпів зміни виручки від реалізації (наприклад, при зростанні та зниженні виручки від реалізації на 10 %).
2.Визначити оптимальне співвідношення між позиковими і власними джерелами фінансування для ПрАТ «Диканька». Якщо кошти вигідніше брати в борг, то з'ясувати, до якої межі можна підвищувати це співвідношення, не ризикуючи погіршити ліквідність ПрАТ.
Пропозиції оформити у вигляді службової записки фінансового менеджера на ім’я виконавчого директора.
3.Пояснити як рівень частки позикового капіталу може вплинути на процентну ставку за кредит. Охарактеризувати форму залежності відсотка за кредит від структури капіталу, вказати на інші фактори, що визначають процентну ставку за кредит. Подати графічно форму залежності рентабельності власного капіталу від зміни плеча фінансового важеля (ефекту фінансового важеля).
Розв’язок
1. Підприємницький ризик означає невизначеність стосовно одержання загального прибутку — ЕВІТ (до сплати відсотків і податків) від основної діяльності. Він зумовлений багатьма факторами, основні з яких — зміна попиту на продукцію корпорації, зміна цін на вироблену продукцію, а також на сировину, матеріали, підвищення інших витрат на виробництво і збут тощо. Суттєвою складовою підприємницького ризику є так званий операційний ризик, який вимірюється рівнем операційного важеля і залежить від суми умовно-постійних витрат підприємства. До них належать амортизаційні відрахування, сума відсотків за позикові кошти, орендна плата, адміністративно-управлінські витрати, погодинна заробітна плата, витрати на рекламу та ін.
Фінансовий та операційний ризики тісно пов'язані між собою, оскільки витрати з обслуговування боргу (сплата відсотків за позики) належать до умовно-постійних, а отже, при збільшенні частки позикового капіталу (плеча фінансового важеля) дещо підвищується й рівень операційного важеля. Дія операційного важеля виявляється в тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації тягне за собою більш значну зміну прибутку. Це зумовлено наявністю в компанії умовно-постійних витрат, що не змінюються (або майже не змінюються) із зростанням або зниженням суми виручки. Відповідно для одержання прибутку підприємство має продавати не тільки кожну одиницю продукції з прибутком, а й певну кількість продукції, щоб покрити всі умовно-постійні витрати. З необхідністю підтримувати виручку не нижче від тієї, що покриває умовно-постійні витрати, пов'язана важливість для будь-якої компанії визначення порога рентабельності (або точки беззбитковості, або точки нульового прибутку), тобто виручки, яка забезпечує повне покриття всіх витрат (змінних і умовно-постійних). Якщо виручка вища за порогову, це забезпечує підприємству певний прибуток, а виручка нижча за по-рогову призводить до збитків. Що більші умовно-постійні витрати, то вищий поріг рентабельності і більші зміни прибутку викликає кожний відсоток зміни виручки від реалізації, то вищий операційний ризик, пов'язаний із цим підприємством, і, отже, вищий рівень операційного важеля.
Отже, показник рівня операційно-фінансового важеля можна використовувати для оцінки сумарного рівня ризику, пов'язаного із структурою витрат і структурою капіталу підприємства, а також для прогнозування чистого прибутку на акцію при різних варіантах темпів зміни виручки від реалізації й виборі різних співвідношень позикових і власних коштів.
Розрахуємо виручку від реалізації:
10,0 * 175000 = 1750000 грн.
Змінні витрати становлять:
5,90 * 175000 = 1032500 грн.
Валова маржа (виручка - змінні витрати) 1750000-1032500 = 717500 грн.
ЕВІТ (валова маржа - умовно-постійні витрати + сума відсотків за кредит (I)) :
717500 – 620750+ 1000000 * 0,1 = 96750 + 100000 =196750 грн.
Рівень операційного важеля :
Валова маржа / ЕВІТ =717500 / 196750 = 3,647.
Рівень фінансового важеля :
ЕВІТ/ (ЕВІТ – I) = 196750 / 96750 = 2,033.
Рівень операційно-фінансового важеля становить6
3,647 • 2,033= 7,414
Чистий прибуток (прибуток - податок на прибуток) дорівнює6
96750 - 0,16 • 96750= 96750 - 15480 = 81270 грн.
ЕРS = чистий прибуток / кількість простих акцій в обігу =81270\ 20000 = 4,06 грн.
Якщо виручка зростає на 10 %, то:
ЕРS = 4,06+4,06* 7,414*10 / 100 = 4,06+3,01 = 7,07 грн.
Якщо виручка знижується на 10 %, то:
ЕРS = 4,06+4,06* 7,414*10 / 100 = 4,06-3,01 = 1,05 грн.
2. Основною проблемою оптимізації структури капіталу є визначення співвідношення між позиковими і власними джерелами фінансування. Якщо кошти вигідніше брати в борг, то необхідно з'ясувати, до якої межі можна підвищувати це співвідношення, не ризикуючи погіршити ліквідність фірми? Фінансовий важіль (ліверидж — leverage) — показник, пов'язаний з управлінням структурою капіталу корпорації.
З його розрахунком пов'язане визначення плеча, ефекту та рівня фінансового важеля.
Плече фінансового важеля показує фінансовий ризик, пов'язаний зі структурою капіталу.
Перевага фінансового важеля полягає в можливості використовувати капітал, який узято в борг під фіксований відсоток, для інвестицій, що приносять вищий прибуток, ніж сплачені відсотки. Різниця означатиме приріст прибутку акціонерів, які володіють простими акціями. Цей приріст буде тим більший, що довше плече важеля, тобто більше співвідношення позиковий капітал : власний капітал і більша різниця між рентабельністю всього інвестованого капіталу і ставкою позичкового процента. Тому компанія може підвищувати борг доти, поки кредитори здатні давати позики, і в такий спосіб збільшувати дохід на одну просту акцію (EPS). Однак фінансовий важіль може мати і зворотний ефект, який одразу ж виявиться, якщо прибуток компанії нижчий від вартості позикового капіталу. Тоді сплачені проценти за кредит зведуть нанівець прибуток акціонерів.
Розглянемо, як проявляється ЕФВ при різних показниках рентабельності активів фірми, плеча фінансового важеля і однаковій процентній ставці за користування позикою.
А) За рентабельності активів ПрАТ 20 %.
Якщо частка боргу — 25 %, то рентабельність власного капіталу
Рвк=20%+25/75(20%-10%)=23,33%,
ЕФВ (ефект фінансового важеля) =3,33%.
Якщо частка боргу — 50 %, то рентабельність власного капіталу
Рвк=20%+50/50(20%-10%)=30%, ЕФВ = 10%.
Якщо частка боргу — 75 %, то рентабельність власного капіталу
Рвк=20%+75/25(20%-10%)=50%, ЕФВ = 30%.
В) За рентабельності активів ПрАТ 12 %.
Якщо частка боргу — 25 %, то рентабельність власного капіталу
Рвк=12%+25/75(12%-10%)=12,67%, ЕФВ = 0,67%.
Якщо частка боргу — 50 %, то рентабельність власного капіталу
Рвк=12%+50/50 (12%-10%)=14,0%, ЕФВ = 2%.
Якщо частка боргу — 75 %, то рентабельність власного капіталу
Рвк=12%+75/25 (12%-10%)=18,0%, ЕФВ = 6%.
С) За рентабельності активів ПрАТ 8 %.
Якщо частка боргу — 25 %, то рентабельність власного капіталу
Рвк=8%+25/7(8%-10%)=7,33%, ЕФВ = -0,67%.
Якщо частка боргу — 50 %, то рентабельність власного капіталу
Рвк=8%+50/50 (8%-10%)=6%, ЕФВ = -2%.
Якщо частка боргу — 70 %, то рентабельність власного капіталу
Рвк=8%+75/25 (8%-10%)=2%, ЕФВ = -6%.
При недостатньо високій рентабельності капіталу фірма, що має більшу частку позикового капіталу, швидше втрачає платоспроможність, оскільки виникає від'ємний ЕФВ. У цьому разі підвищується ризик несплати відсотків і повернення боргу для кредиторів. Виходячи з цього кредитори зазвичай визначають верхню межу частки позикового капіталу у структурі капіталу потенційного позичальника. Зарубіжний досвід свідчить, що для промислових компаній ця межа становить 50 %, для підприємств комунальних послуг — 60 %, а торговельні фірми з високоліквідними активами можуть мати ще більшу частку боргу.
Пропозиції оформляються у вигляді службової записки фінансового менеджера на ім’я виконавчого директора наступними рекомендаціями.
Службова записка - це документ, що адресований керівнику даної чи вищестоящої установи і містить ґрунтовне викладення якого-небудь питання з висновками і пропозиціями.
Вони містять одні і ті ж реквізити: адресат (кому адресована службова записка); прізвище, ініціали посадової особи і назву посади; місце складання та видання назву виду документа (доповідна записка); заголовок (короткий зміст тексту); текст; додатки (якщо є); індекс, підпис і дату.
Найменування виду документа, дата, назва структурного підрозділу, заголовок - ці реквізити пишуться в лівому верхньому кутку.