65. Форми суспільної організації виробництва

Рівень розвитку продуктивних сил (знаряддя праці та предмети праці) і виробничих відносин на підприємствах під впливом науково-технічного прогресу зумовлює процеси подальшого економічного розвитку держави та суспільного поділу праці. Вони проявляються в еволюційному розвитку різних форм організації виробництва:

1. Концентрація виробництва – збільшення розмірів підприємств, зосередження робочої сили, засобів виробництва й випуску продукції на все більших підприємствах. Види: - внутрішня (заводська) – процес збільшення потужностей окремих підприємств;- галузева – збільшення питомої ваги продукції, що виготовляється на великих підприємствах, у загальному її виробництві. - агрегатна – збільшення частки великих агрегатів у загальній їх кількості або обсязі виробленої продукції. - технологічна – збільшення розмірів підприємства. Може мати як інтенсивний (на основі агрегатної концентрації), так і екстенсивний тип розвитку (шляхом збільшення кількості однотипного устаткування у складі виробництва).- функціональна – зростання обсягів виробництва продукції основного, допоміжного (напр., ремонтні роботи) і побічного виробництва (напр.,переробка відходів).- заводська (фабрична) – збільшення розміру окремих видів підприємств. Здійснюється на основі агрегатної та технологічної концентрації виробництва.

Створення надмірно великих підприємств є часто недоцільним, через збільш.транспортних витрат, зрост.навантаження на довкілля тощо.

2. Спеціалізація – процес поділу суспільної праці, що виражається у виокремленні окремих підприємств, цехів, галузей з виробництва однорідної продукції або виконання окремих стадій технологічного процесу. Т.б. зосередження діяльності підприємства на випуску конкретної продукцї. Форми: - предметно спеціалізовані підприємства – випуск готової до споживання продукції (автомоб.завод, кондитерська фабрика) - подетальна спеціалізація – зосередж.на виготовленні певних деталей (карбюраторний завод) - технологічна (стадійна) спеціалізація – з виконання окремих стадій технологічного процесу (напр., складальні заводи, прядильні фабрики). В подет.спеціаліз.результат- завершена деталь, у технолог.спец.-напівфабрикати (заготовки, штамповки) - функціональна спеціалізація (механічні, ремонтно-механічні заводи, підпр.з виготовл.тари)

Показники рівня спеціалізації підприємств: відношення обсягу виробленої основної продукції до загального обсягу виготовленої продукції та кількості найменувань продукції, що виробляється.

Вибір оптимального рівня спеціалізації залежить від: розміщення, забезпечення сировиною, конкуренції, можливостей збуту готової продукції тощо.

3. Коперування – форма виробничих звязків між підприємствами, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції. Виробниче кооперування повязано з розвитком спеціалізації галузей і підприємств, воно визначає необхідність дотримання техніко-технологічних вимог головних підпиємств.

Форми кооперування:

- предметне або агрегатне кооперування – низка підпр.-суміжників постачає різні вироби (електромоторри, генератори) головним підприємствам з випуску машин та обладнання;

- подетальне – постачання головному заводу детелей.

- технологічне (стадійне) – постачання напівфабрикатів головним заводам.

4. Комбінування виробництва – це процес органічного (технологічного) поєднання в одному підприємстві (комбінаті) різнорідних виробництв, що належать до різних галузей промисловості чи народно-господарського комплексу.

Основні форми комбінування:

- послідовна переробка сировини аж до випуску готової продукції (прядильна пром.);

- використання відходів виробництва для виготовлення інщих видів продукції (харч.пром.)

- комплексна переробка сировини (переробка нафти)

- вертикальне комбінування (послідовна переробка сировини у напівфабрикати чи готову продукцію)

- горизонтальне комбінування (комплексна переробка сировини)

- змішане комб.