
- •1.Економічна освіта і виховання в процесі учбової і позакласної освіти.
- •2. Економіна теорія: предмет і особливості методу дослідження.
- •4. Типологія і структура сучасного уроку.
- •5. Макроекономічна рівновага в моделі ad – as.
- •6. Оцінка, класифікація та структура основних фондів.
- •7. Структура уроку засвоєння нових знань.
- •8. Виробництво як процес суспільної праці.
- •9. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •10. Структура уроку засвоєння навичок і вмінь.
- •11. Концепція еластичності попиту і пропозиції.
- •12. Показники ефективності основних фондів.
- •13. Структура уроку засвоєння навичок і вмінь.
- •14. Модель кругообороту ввп, доходів та витрат. Загальні умови макроекономічної рівноваги.
- •15. Рентабельність як узагальнюючий показник ефективності діяльності підприємства.
- •16. Структура уроку застосування навичок і вмінь.
- •17. Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •18. Суть і завдання фінансової діяльності підприємства.
- •19.Структура уроку перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і вмінь.
- •20. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
- •21.Міжнародна економічна інтеграція. Головні інтеграційні угруповання світу
- •22. Структура комбінованого уроку
- •1. Організаційний момент.
- •2. Актуалізація опорних знань учнів.
- •3. Перевірка домашнього завдання.
- •4. Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.
- •5. Узагальнення й закріплення вивченого на уроці.
- •6. Висновки й підсумки роботи на уроці.
- •7. Домашнє завдання.
- •23. Відтворення, його види та типи
- •24. Номінальний і реальний внп. Індекс цін. Дефлятор внп
- •25. Методи навчання основам економічних знань: види і характеристика
- •26. Економічне зростання та його типи
- •27. Циклічність економічного розвитку. Фази економічного циклу. Потенційний внп
- •28. Методи організації і здійснення учбово-пізнавальної діяльності
- •29. Економічні системи, їх діалектика і типи
- •30. Форми безробіття та його природний рівень. Розрахунок рівня безробіття
- •31. Методи стимулювання і мотивації навчання
- •33. Фінансова система і фінансова політика. Необхідність і сутність фінансів
- •35.Суть підприємництва та умови його існування. Види підприємництва
- •36. Ринок цінних паперів. Фондова біржа
- •37. Форми і засоби навчання основам економічних знань
- •38. Теорії поведінки споживача
- •39. Виробнича функція з одним змінним фактором
- •40. Лекція як традиційна форма викладання економічних дисциплін
- •1. Пізнавальні функції лекції:
- •2. Особливості змісту лекції:
- •3. Помилки лекторів:
- •4. Методичні засади читання лекції:
- •5. Види лекцій:
- •6. Міні лекція
- •41. Ринок: структура і функції
- •42. Витрати фірми в короткостроковому і довгостроковому періоді.
- •43. Особливості змісту лекцій.
- •44. Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій
- •Види ринків з урахуванням поведінки їх суб’єктів
- •Інфраструктура ринку
- •8) Принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку
- •45. Сутність і функції процесу управління підприємством.
- •46. Особливості підготовки вчителя до лекції в загальноосвітній школі
- •48. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
- •49. Методичні особливості читання лекції.
- •61. Гра як форма і метод активного навчання основам економічних знань
- •62. Фінансові інвестиції та оцінка їх ефективності
- •Приведення до теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від інвестицій.
- •63. Структура підприємства і принципи організації виробництва
- •2. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють :
- •64. Гра як особливий вид діяльності людини
- •65. Форми суспільної організації виробництва
- •66. Принципи і методи планування та прогнозування діяльності підприємства
- •67. Гра як засіб засвоєння наукових знань і учбових вмінь
- •68. Гроші – сутність і функції
- •69. Стратегічне планування на підприємстві
- •1. Визначення місії підприємства.
- •2. Встановлення цілей підприємства
- •3. Аналіз і оцінка зовн.Та внутр.Середовища.
- •71. Інфляція – типи і шляхи подолання
- •72. Доходи підприємства і шляхи їх формування
- •73. Учбові задачі – особливості змісту і розв’язання
- •74.Продуктивність, мотивація та оплата праці
- •75. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •76. Засоби економічної освіти школярів у процесі вивчення математики
- •77. Трудові відносини і заробітна плата. Доходи населення
- •78. Прямі і непрямі податки. Їх види і роль в економіці
- •79. Форми економічної освіти школярів у процесі вивчення математики
- •80. Витрати підприємства. Собівартість продукції
- •81. Засоби економічної освіти школярів у процесі вивчення фізики.
- •82. Загальна характеристика методу конкретних ситуацій («кейс-стаді»)
- •83. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •84. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції
- •85. Техніко-технологічна база виробництва
- •Структурна характеристика техніко-технологічної бази підприємства
- •86. Форми економічної освіти школярів у процесі вивчення фізики
- •87. Методи розрахунку внп (ввп)
- •88. Поняття і види прибутку підприємства
- •89. Види і форми контролю в процесі засвоєння економічних знань
- •90. Банкрутство, реструктуризація, санація підприємств.
25. Методи навчання основам економічних знань: види і характеристика
Методом навчання - засоби навчальної роботи викладача й організації навчально-пізнавальної діяльності учнів щодо розв’язання різноманітних дидактичних задач, спрямованих на опанування матеріалу.
Дидактичні дослідження показують, що класифікація методів навчання багатоманітна й залежить від підходу, що його обирають під час розроблення її.
Наприклад, методи навчання класифікують з огляду на характер навчально-пізнавальної діяльності учнів із засвоєння пройденого матеріалу. В цьому аспекті вирізняють такі методи:
Пояснювально-ілюстративний метод. Перший метод, головне покликання якого полягає в організації засвоєння інформації учнями. Цей метод передбачає те, що вчитель подає готову інформацію різними способами, а учні сприймають, усвідомлюють і фіксують її у пам’яті. Повідомлення інформації вчитель здійснює вербально (розповідь, лекція, пояснення), із застосуванням підручників, додаткових посібників, наочних засобів (картини, схеми кінофільми), практичної демонстрації засобів діяльності. Учні виконують діяльність, потрібну для першого рівня засвоєння знань, — слухають, дивляться, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію з раніше засвоєною та запам’ятовують.
Пояснювально-ілюстративний метод — один із найощадливіших шляхів передання узагальненого й систематизованого досвіду людства. Ефективність цього методу перевірено багаторічною практикою, він завоював чільне місце у навчальних закладах усіх країн, на всіх рівнях навчання.
Репродуктивний метод. Знання, набуті завдяки пояснювально-ілюстративному методу, не містять навичок і вмінь застосування цих знань. Для набуття учнями таких навичок і вмінь та досягнення наступного рівня засвоєння знань учитель, спираючись на систему завдань, організовує діяльність школярів із відтворення повідомлених їм знань і продемонстрованих засобів діяльності. Учитель дає завдання, а учні їх виконують. Від складності завдання та здібностей учня залежать тривалість, інтенсивність та інтервали виконання учнями певної роботи. Відтворення й повторення засобу діяльності за завданнями учителя є головною ознакою репродуктивного методу. Його ще можна назвати збуджувально-репродуктивним. Учитель використовує для постановки завдань усне й друковане слово, різноманітну наочність; учні, своєю чергою, користуються тими самими засобами для виконання завдань, маючи наданий учителем зразок.
Методи проблемного навчання. Проблемний виклад знань
Сутність проблемного викладання полягає в тому, що вчитель ставить проблему, сам її розв’язує, але при цьому демонструє шлях розв’язання в його істотних, але зрозумілих для учнів суперечностях, висвітлює перебіг думки під час розв’язання. Призначення цього методу — надати зразки наукового пізнання, наукового розв’язання проблем у поєднанні з контролюванням переконливості такого шляху з боку учнів, які подумки стежать за його логікою, засвоюючи етапи розв’язання цілісних проблем.
Безпосередній результат проблемного навчання — засвоєння засобу й логіки розв’язання даної проблеми або типу проблем, але без уміння застосовувати їх самостійно. Тому для проблемного викладу вчитель може обирати складніші проблеми, ніж ті, які учні можуть розв’язати самостійно.
Частково-пошуковий, або евристичний метод Із метою поступового наближення учнів до самостійного розв’язання проблем їх треба спершу навчити виконувати окремі кроки щодо розв’язання, окремі етапи дослідження, поступово формуючи їхні вміння.
Другим варіантом цього методу є розподіл складного завдання на серію доступних підзавдань, кожне з яких полегшує наближення до розв’язання основного завдання.
Третім варіантом слугує побудова евристичної бесіди у вигляді серії взаємозалежних питань, кожне з яких є кроком на шляху до розв’язання проблеми. В такому разі більшість учителів очікують від учнів не лише відтворення своїх знань, а й здійснення пошуку.
Пошуковий метод
Учитель створює проблемну ситуацію, формулює проблему, а учні самостійно її розв’язують.
Дослідницький метод
За умов проблемної ситуації учні самі бачать проблему, формулюють та розв’язують її.