Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсак кава (Word 2007).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
327.98 Кб
Скачать

Jacobs

Maxwell House

- позиція фірми «Ristretto»

- позиції товарів фірм-конкурентів

Nescafe Галка

Низька

Середня

Висока

Ristretto

Рис. 3.3. Схема позиціонування товару за показником ціни та якістю

Одержавши результати позиціонування товару за такими показниками як ціни та якості, можемо зробити наступні висновки: ціна нашої фірми вища ніж у наших основних конкурентів, окрім Maxwell House, але за порівнюваним показником якість фірма «Ristretto» набагато краща. Конкуренція на ринку чимала, тому нам необхідно активно реагувати на будь-які побажання наших споживачів, для того, щоб не втрачати клієнтуру, адже конкуренти не сплять.

Розділ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ЦІНИ НА ТОВАР НА ПІДСТАВІ ПРОВЕДЕННЯ ПРОБНОГО МАРКЕТИНГУ.

Ціноутворення є важливим елементом комплексу маркетингу, оскільки ефективна цінова політика має значний вплив на діяльність підприємства у майбутньому і це єдиний елемент маркетингу, який може дозволити фірмі не лише покрити власні витрати на виробництво продукції, а й отримати дохід. Цінова політика повинна сприяти оптимізації обсягів виробництва і збуту і забезпечувати утримання власної ринкової частки.

4.1. Визначення взаємозв’язку між ціною і попитом.

Для оцінки взаємозв’язку між ціною і попитом на свій новий товар (рівнем його збуту) фірма протягом декількох місяців проводила пробний маркетинг цього товару при різних значеннях ціни.

Провівши деякі пробні маркетингові дослідження ринку, метою яких було визначеня впливу ціни послуг на обсяг їх реалізації, фірма одержала такі експериментальні дані (табл. 4.1).

Для визначення ціни послуг використаємо метод ціноутворення, що орієнтований на попит з врахуванням впливу інших методичних підходів, оскільки вони взаємопов’язані. Використання обраної методики передбачає, що попит може бути визначений із значною точністю.

Таблиця 4.1.

Дані для зображення кореляційного поля точок та розрахунку рівняння регресії.

№ п/п

Ц

n

Ц*n

Ц2

n2

1

118

141

16638

13924

19881

2

112

153

17136

12544

23409

3

106

208

22048

11236

43264

4

100

200

20000

10000

40000

5

94

276

25944

8836

76176

6

88

247

21736

7744

61009

7

82

343

28126

6724

117649

8

76

293

22268

5776

85849

9

70

411

28770

4900

168921

10

64

340

21760

4096

115600

11

58

478

27724

3364

228484

12

52

386

20072

2704

148996

сума

1020

3476

272222

91848

1129238

Згідно теорії проведення регресійно-кореляційного аналізу рівняння регресії матиме вигляд :

N = b0 + b1*Ц

N – теоретичне значення обсягу збуту при відповідній ціні.

Д ля обчислення b0 і b1 розв’яжемо систему рівнянь:

n = m*b0 + b1*Ц;

(Ц*n) = b0*Ц + b1*Ц2;

3476 = 12*b0 + 1020*b1

272222 = 1020*b0 + 91848*b1,

де m – кількість замірів у проведеному дослідженні.

В результаті одержали, що b1 =-4,51; а b0 =673,02;

Отже, рівняння регресії матиме вигляд:

N = 673,02- 4,51*Ц;

Використовуючи дані табл. 4.1 і загальний вигляд рівняння регресії, обчислимо значення N і занесемо результати обчислення до табл. 4.2.

n = 3476/12 = 289,67

Таблиця 4.2.

Дані для розрахунку рівняння регресії

№п/п

Ц

n

Ni

Ni – n

(Ni – n )2

1

118

141

140,84

-148,83

22150,37

2

112

153

167,9

-121,77

14827,93

3

106

208

194,96

-94,71

8969,984

4

100

200

222,02

-67,65

4576,523

5

94

276

249,08

-40,59

1647,548

6

88

247

276,14

-13,53

183,0609

7

82

343

303,2

13,53

183,0609

8

76

293

330,26

40,59

1647,548

9

70

411

357,32

67,65

4576,523

10

64

340

384,38

94,71

8969,984

11

58

478

411,44

121,77

14827,93

12

52

386

438,5

148,83

22150,37

сума

1020

3476

3476

-----

104710,8

Якщо зобразити кожну пару спостережень у системі координат, де величина попиту (N) відкладається по осі У, а ціна (Ц) - на осі Х, то отримаємо кореляційне поле точок і графічний вигляд рівняння регресії, тобто залежність попиту від ціни (рис. 4.1).

Ц

N

Рис. 4.1. Залежність попиту від ціни

Визначимо щільність зв’язку між цими величинами за допомогою коефіцієнта детермінації:

N2 = ((Ni - n)2)/m = 104710,8/12 =8725,9;

n2 =  ni2/m - ( ni /m)2 =1129238/12 – (3476/12)2 =10196,39;

R2 = N2/n2 = 8725,9/10196,39=0,85; R =0,92.

Оскільки, R2 = 0,85, тобто входить у проміжок (0,6; 1), то зв'язок між ціною і попитом щільний.