3) Проблеми державного управління економікою і напрями їх вирішення.

№

Проблеми

Напрями вирішення

1.

Невідповідний рівень поєднання складових освіти і науки, оскільки головну роль в процесі

відтворення інтелектуальних ресурсів відіграє система освіти.

Враховуючи рівень інтеграції цих складових, що існує в країнах Європи, постає питання пошуку нових форм взаємодії науки і освіти в нашій державі. Оскільки необхідною для національного розвитку є відповідність інтересів суспільства та інтелектуальних можливостей для їх задоволення, розвиток систем науки і освіти повинен відповідати стратегічним пріоритетам розвитку суспільства.

2.

Сфера науки потребує особливого підходу та

систематичного оцінювання,що в нашій державі проводиться не на високому рівні, що в свою чергу призупиняє досягнення Україною рівня розвитку розвинутих європейських країн.

Цей процес потребує формування нового стилю мислення і методів

діяльності управлінців.

Інвестиції у цю сферу визначають

конкурентоспроможність держави в майбутньому – це вкладення з розрахунком на перспективу.

Оптимальною для держави вважають стратегію розвитку, при якій досягається інтеграція фундаментальної та прикладної науки,

при цьому використовується власний науково–технічний потенціал з одночасним залученням іноземних спеціалістів.

3.

В умовах ресурсних обмежень, уряд держави

перейшов до вибіркового фінансування науки.

В такому випадку необхідно визначити так звані «критичні технології» –

найбільш пріоритетні для нашої країни напрями технологічного розвитку, які формуються і реалізовуються як втілення цілей і завдань

стратегічних концепцій розвитку країни.

4.

Головною проблемою сучасного етапу функціонування національної наукової системи є невідповідність наявного науково-технічного потенціалу цілям суспільно-економічного розвитку України

Для усунення цього нагальним є проведення реформування національної наукової системи як наслідок стратегічного планування розвитку досліджень і розробок в Україні. Розв’язання цієї проблеми має здійснюватись через одночасне вжиття заходів щодо подолання наявних внутрішніх та зовнішніх проблем науково-технічної сфери України.

5.

Проблеми розвитку інтелектуального потенціалу та системи кадрового забезпечення.

Виходячи з того, що проблеми інтелектуального потенціалу та кадрового забезпечення науково-технологічного розвитку України є внутрішніми, відповідно, внутрішній потенціал розвитку (безпосередньо у науковому товаристві країни) є майже вичерпаним, то більшість з них має розв’язуватись створення зовнішніх умов (розв’язання зовнішніх проблем) для його ефективного функціонування.

6.

Не пріоритетність розвитку науки і техніки на державному рівні, незабезпеченість рівноправ’я наукових організацій різних форм власності, ринкові перешкоди утворенню малих інноваційних фірм та відсутність реального моніторингу розвитку процесів у науково-технологічній сфері.

Запровадити систему національного моніторингу науково-технологічного розвитку.

Удосконалити систему державного управління (регулювання) науково-технологічною діяльністю, головними завданнями яких мають стати моніторинг та законодавчо-нормативне удосконалення процесів, що відбуваються в цій сфері.