3.3. Впровадження електронного урядування

У зв’язку з поширенням у світі новітніх інформаційних технологій підвищення ефективності державного управління великою мірою пов’язується з упровадженням електронного урядування. Громадяни розвинених країн уже давно користуються його перевагами і розглядають електронне урядування не просто як чергову інновацію, яка дублює традиційні управлінські процеси тільки електронними засобами, а як концепцію, спрямовану на підвищення ефективності діяльності держави в цілому.

Електронне урядування створює умови для розвитку бізнесу, спрощуючи бюрократичні процедури.. Також воно значно розширює можливості для участі громадян у політичних процесах, зокрема у законотворчості. Окрім того, зводиться до мінімуму безпосередній контакт чиновників з громадянами, що сприяє зменшенню рівня корупції. Електронне урядування дійсно змінює саму природу влади, робить її більш прозорою, доступною, підконтрольною громадськості. Електронне урядування в Україні, на відміну від інших пропонованих реформ, вже робить перші кроки: веб-сайти органів державної влади, електронні підписи, звітність у електронній формі, програма “Електронне міністерство” та ін. [10, 12]

Ефективність електронного урядування визначається трьома складовими: можливістю органів влади надавати послуги в електронній формі, їх доступністю та готовністю громадян отримувати такі послуги. Частина наших громадян не зможе користуватися послугами електронного урядування через відсутність навиків користування комп’ютером.

Не варто вважати електронне урядування панацеєю від усіх бід. Свого часу у величезному Радянському Союзі, державна машина якого почала давати збої, пробували застосувати АСУ – автоматичну систему управління. Ця система мала вивести з кризи радянську систему державного управління. В той час більшість дослідників поділяло думку засновника кібернетики Н. Вінера про те що кібернетика може створити єдину теорію управління для природних і штучних об’єктів та для людського суспільства. Такої єдиної теорії не створено і до сьогодні. Найкращі системи АСУ створювалися в Україні під керівництвом академіка Глушка. Цей досвід дуже цінний, його потрібно вивчати, щоб визначити межі застосування сучасної техніки та можливості контролю з боку людини. Вже сьогодні маємо непоодинокі приклади, коли громадяни не можуть отримати відповідну пенсію чи платню, через помилки комп’ютерних мереж чи окремих комп’ютерів. А коли вірус пошкодить мережу Електронного міністерства? Модернізація не повинна знижувати рівень захищеності кожного громадянина та доступність послуг.

Висновки

1. Впровадження інновацій суттєво впливає на підвищення ефективності діяльності органів державної влади. Для України завдання щодо модернізації основних форм і методів державного управління та державної служби назріли. Напрямки модернізації в основному визначені Йдеться про впровадження нових науково-обґрунтованих технологій щодо ефективного використання організаційних ресурсів, удосконалення методів соціального прогнозування, впровадження моніторингу виконання соціальних програм і проектів, а також підвищення довіри населення до органів регіонального управління, доступності послуг.

2. При формуванні й реалізації державної політики модернізації мають бути акумульовані необхідні кошти, достатні для доведення реформи зо завершення. Без достатнього фінансування будь-яке впровадження інновації зупиниться на півдорозі. В такому випадку і кошти будуть потрачені і корисного ефекту не буде.

3. Формування політично нейтрального корпусу державних службовців –гарна ідея, але в умовах, коли адмінресурс є основною перевагою тієї чи іншої політичної сили на виборах, проходження таких законів у Верховній Раді сумнівне. Необхідне солідне правове забезпечення цього процесу

4. Оптимізація системи центральних та місцевих органів виконавчої влади вже давно на часі і ця ідея має підтримку у громадян. При наявності політичної волі у керівництва держави така інновація може стати першим кроком до системної реформи органі державної влади

5. Дієвим засобом удосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів можуть стати інноваційні технології, що дозволяють раціоналізувати управлінські практики та забезпечити модернізаційну здатність регіональної системи. При відсутності можливості значних капіталовкладень у проект електронного урядування потрібно впроваджувати його елементи в регіонах, наприклад, „електронна районна державна адміністрація”, „електронний регіон” (скажімо, важкодоступний, як Полісся). При наявності таких „інноваційних” регіонів, та врахуванні їх досвіду легше буде створити загальнодержавну систему сервісної держави.

6. Інноваційна управлінська технологія – це організаційна новація, система внутрішньо узгоджених елементів і процесів, науково вивірена послідовність дій, які спрямовуються на досягнення бажаного результату за умов раціонального використання наявних ресурсів. Відтак, виникнення інноваційного середовища в системі державного управління стає реальним на основі запровадження єдиного алгоритму адміністративно-правових, організаційно-функціональних, організаційно-технічних і соціально-психологічних чинників, що скореговані стосовно наявних потреб суспільного розвитку. Політична воля керівництва, наявність чіткого плану дій, матеріальне забезпечення, правове забезпечення, популяризація основних ідей модернізації серед громадян – ось головні складники успішного впровадження інновацій.

7. Модернізація державної служби має включати в себе загальнодержавну систему відбору кандидатів на посади у органах державної влади. Це має бути система тестування, що проводиться щорічно, в один день, серед усіх, хто бажає стати державним службовцем. За результатами тестування кандидат отримує певну кількість балів. При конкурсному відборі на місцях залишається тільки вибрати кандидати з кращою сумою балів.

8. Адміністративно-територіальна реформа крім стовідсоткового фінансового забезпечення має бути доповнена розширенням повноважень органів місцевої влади на всі структури , розміщені на відповідній території. В іншому випадку з боку органів державної влади ми спостерігаємо безсилля, з боку непідконтрольних структур – свавілля та самоуправство. А чинне законодавство покладає відповідальність на органи державної влади. Проте вони не мають змоги виконувати ті повноваження, які на них покладені.

9. Існує логічний зв'язок між потребою, технологією і управлінською послугою. Цей зв'язок розкривається через ланцюжок взаємодії з приводу надання органом державного управління певної управлінської послуги. Соціальні і економічні потреби формують відповідні вимоги до засобів свого задоволення, таким чином, виступаючи вихідною умовою для розробки і впровадження в діяльність суб’єкта управління відповідної інновації. Інноваційна технологія набуває значення необхідного елемента управління, що забезпечує удосконалення існуючих механізмів державного впливу, підвищення ефективності і якості управлінської діяльності.