24. Вплив державних закупок та чистих податків на реальний ввп

Досі розглядалася одноінструментна фіскальна політика, згідно з якою держава змінює лише державні закупки без зміни чистих податків або змінює лише чисті по-датки без зміни державних закупок. Але держава може застосовувати і двоінстру-ментну фіскальну політику, тобто одночасно змінювати державні закупки і чисті по-датки. Реально припустити такий варіант, коли держава, виходячи із необхідності мінімізації бюджетного дефіциту, одночасно збільшує державні закупки і чисті по-датки. За цих умов ВВП змінюється двічі і в протилежних напрямках: за рахунок збільшення державних закупок ВВП зрос тає, а внаслідок підвищення чистих подат-ків ВВП зменшується. Звідси підсумкова зміна ВВП буде дорівнювати:

ДВВП = +ДДЗ х М — ДЧП х М .

^          в          п

Звичайно, що в залежності від співвідношення між величиною змін у державних закупках і чистих податках кінцевий результат може бути різним. Крім того, на цей результат впливає також співвідношення між мультиплі каторами витрат і податків, яке залежить від граничної схильності до споживання.

У залежності від фази економічного циклу фіскальна політика викликає неодна-кові бюджетні наслідки. Так, під час падіння виробництва ефективною (доцільною) слід вважати стимулюючу (експансіоністську) політику, яка має збільшувати дер-жавні закупки і знижувати чисті податки, або застосовувати перелічені заходи одно-часно. Неминучим наслідком такої політики є виникнення бюджетного дефіциту або його збільшення.

25. Структура сучасної грошово-кредитної системи.

Кредитна система представляє собою сукупність кредитних відносин та інститутів, які організовують ці відносини. Вона забезпечує акумуляцію грошових заощаджень і доходів по різним каналам та передачу їх у вигляді позик підприємствам, державі, населенню.

Кредитна система складається із декількох ланок, кожна з яких виконує специфічні функції по акумуляції і розподілу грошових коштів.

З 1991 року у зв’язку з утвердженням України як самостійної держави формується структура кредитної системи, яка складається із таких 3-х ярусів:

1.Національний банк України.

2.Банківська система:

-комерційні банки;

-ощадний банк.

3.Спеціалізовані небанківські кредитні інститути:

-страхові компанії;

-інвестиційні фонди;

-інші.

Нинішня структура кредитної системи України наближується до моделі кредитної системи промислово-розвинених країн. Але справа в тім, що найбільш слабкою ланкою нової кредитної системи є третій ярус. Він представлений в основному страховими компаніями, а для розвитку інших типів спеціалізованих кредитних інститутів потрібно повноцінне функціонування ринку капіталів і його другого елемента - ринку цінних паперів. Створення останнього можливе лише в умовах відносно широкої приватизації державної власності. Саме це повинно стимулювати розвиток третього ярусу кредитної системи.

26. Інструменти монетарної політики, їх вплив на пропозицію грошей в країні.

Світова практика монетарної політики нагромадила значний досвід використання певних інструментів грошово-кредитного регулювання економічних процесів. Усі їх можна поділити на дві групи:

- інструменти опосередкованого впливу на грошовий ринок та економічні процеси;

- інструменти прямого впливу.

До першої групи належать: операції на відкритому ринку, регулювання норми обов'язкових резервів, процентна політика, рефінансування комерційних банків, регулювання курсу національної валюти.

До другої групи відносять: установлення прямих обмежень на здійснення емісійно-касових операцій; уведення прямих обмежень на кредитування центральним банком комерційних банків; установлення обмежень чи заборони на пряме кредитування центральним банком потреб бюджету; прямий розподіл кредитних ресурсів, що надаються комерційним банкам у порядку рефінансування, між пріоритетними галузями, виробництвами, регіонами тощо.

Опосередкований вплив інструментів першої групи полягає у створенні таких умов, за яких посилюються чи послаблюються стимули економічних суб'єктів до певної поведінки, наприклад до накопичення чи до зменшення запасів грошей у своєму розпорядженні і відповідно до зменшення чи до збільшення їх попиту на товарних чи фінансових ринках. Тому регулювання з допомогою таких інструментів належить до економічних методів державного управління, воно має істотні переваги перед застосуванням інструментів прямої дії, вплив яких має переважно директивний характер. Тому в міру визрівання в країні ринкових відносин застосування інструментів опосередкованої дії неухильно розширюється, а інструментів прямої дії - скорочується. У перехідний період в Україні останні застосовувались широко і досить часто, оскільки цього вимагали особливі, часто критичні ситуації, що виникали на грошовому ринку і вимагали негайного втручання з боку регулятивних органів.