17. Джерела виникнення шуму при проботі з пк, нормування

Одним з найбільш поширеніших чинників зовнішнього середовища, який несприятливо впливає на людину, є шум. Вплив шуму на організм людини залежить від рівня звукового тиску, частотних характеристик, тривалості дії, а також індивідуальних особливостей людини.  При тривалій дії шуму у оператора ЕОМ виявляються симптоми утомленості, нервового збудження, що сприяють погіршенню працездатності і допущенні помилок при роботі. Для уникнення шкідливої дії шуму на організм працюючого, необхідне дотримання нормованих параметрів, які не повинні перевищувати допустимих величин. При роботі на комп’ютері рівень шуму відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 [12] не повинен перевищувати 50 дБА. 

Нормування шуму  Встановлено, що шум погіршує умови праці, роблячи шкідливий вплив на організм людини. При тривалому впливі шуму на людину відбуваються небажані явища: знижується гострота зору, слуху, підвищується кров'яний тиск, знижується увага. Сильний тривалий шум може стати причиноюфункціональних змін серцево-судинної і нервової систем.  Згідно ГОСТ 12.1.003-88 ("Шум. Загальні вимоги безпеки") характеристикою постійного шуму на робочих місцях є середньоквадратичні рівні тисків в октавних смугах частот з середньогеометричними стандартними частотами: 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000 і 8000 Гц. У цьому ГОСТі вказані значення гранично допустимих рівнів шуму на робочих місцях підприємств. Для приміщень  конструкторських бюро, розраховувачів і програмістів рівні шуму не повинні перевищувати відповідно: 71, 61, 54, 49, 45, 42, 40, 38 дБ. Ця сукупність восьми нормативних рівнів звукового тиску називається граничним спектром. 

18. Засоби захисту від шуму користувача пк

Будівельно-акустичні методи захисту від шуму передбачені будівельними нормами і правилами (СНиП-II-12-77). це:  звукоізоляція огороджувальних конструкції, ущільнення по периметру притворів вікон і дверей;  звукопоглинаючі конструкції й екрани;  глушники шуму, звукопоглинальні облицювання.  На робочому місці програміста джерелами шуму, як правило, є технічні засоби - комп'ютер, принтер, вентиляційне обладнання, а також зовнішній шум. Вони видають досить незначний шум, тому в приміщенні досить використовувати звукопоглинання. Зменшення шуму, що проникає в приміщення ззовні, досягається ущільненням по периметрі притворів вікон і дверей. Під звукопоглинанням розуміють властивість акустично оброблених поверхонь зменшувати інтенсивність відбитих ними хвиль за рахунок перетворення звукової енергії в теплову. Звукопоглинання є досить ефективним заходом щодо зменшення шуму. Найбільш вираженими звукопоглинальними властивостями володіють волокнисто-пористі матеріали: фібролітові плити, скловолокно, мінеральна вата, поліуретановий поропласт, пористий полівінілхлорид і ін До звукопоглинальним матеріаліввідносяться лише ті, коефіцієнт звукопоглинання яких не нижче 0.2.  Звукопоглинальні облицювання з зазначених матеріалів (наприклад, мати із супертонкого скловолокна з оболонкою зі склотканини потрібно розмістити на стелі і верхніх частинах стін). Максимальне звукопоглинання буде досягнуто при облицюванні не менше 60% загальної площі огороджувальних поверхонь приміщення.