5. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці

Важливими нормативними актами з питань охорони праці є міжнародні договори та угоди, до яких приєдналась Україна. Закон "Про охорону праці" передбачає, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, то застосовуються норми міжнародного договору.

Переважна більшість міжнародних договорів та угод, в яких бере участь Україна і які більшою або меншою мірою стосуються охорони праці, - це наступні чотири групи документів:

Конвенції та рекомендації Міжнародної Організації Праці.

Директиви Європейського Союзу.

Договори та угоди, підписані в рамках Співдружності Незалежних Держав.

Двосторонні договори та угоди.

Крім вищезазначених організацій у справу охорони праці вносять свій внесок також Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), Міжнародна організація авіації (ІКАО) та ряд інших.

Значне місце серед міжнародних договорів, якими регулюються трудові відносини, займають конвенції Міжнародної Організації Праці у галузі поліпшення умов праці та рекомендації щодо їх застосування. До МОП зараз входить 173 країни. Структурно МОП складається з Міжнародної Конференції праці, Адміністративної Ради та Міжнародного Бюро праці.

Міжнародна Конференція праці - вищий орган МОП і тому вона зветься також Всесвітнім Парламентом праці - проводиться щороку у червні за участю представників всіх країн-членів.

Міжнародне Бюро праці - це постійний секретаріат організації, який розробляє Кодекси практичних заходів, здійснює моніторинг фінансових справ, розробляє порядок денний наступних Міжнародних Конференцій праці.

Адміністративна Рада включає 28 урядових представників, 14 представників роботодавців та 14 представників робітників. Адміністративна Рада здійснює контроль за діяльністю Міжнародного Бюро праці та зв'язок між ним і Міжнародною Конференцією праці.

Всі механізми прийняття рішень у МОП пов'язані з її унікальною структурою, яка базується на принципі ТРИПАРТИЗМУ, тобто рівного представництва трьох сторін - уряду, роботодавців і працівників. Так приймаються рішення кожної країни-члена, а також рішення по результатах роботи комітетів Конференції по Міжнародних Конвенціях, Рекомендаціях тощо.

6.ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу 1. Сфера застосування та загальні положення[/STRONG] 1.1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - Гігієнічна класифікація) призначена для гігієнічної оцінки умов та характеру праці на робочих місцях з метою:  - контролю умов праці працівника (працівників) на відповідність діючим санітарним правилам і нормам, гігієнічним нормативам та видачі відповідного гігієнічного висновку;  - атестації робочих місць за умовами праці;  - встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;  - створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни;  - розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;  - санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів;  - санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих та сільськогосподарських підприємств;  - застосування заходів адміністративного впливу при виявленні санітарних правопорушень, а також для притягнення винуватців до дисциплінарної та карної відповідальності;  - вивчення зв'язку стану здоров'я працюючого з умовами його праці (при проведенні епідеміологічних досліджень здоров'я, періодичних медичних оглядів);  - складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;  - розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь;  - встановлення рівнів професійного ризику для розробки профілактичних заходів та обгрунтування заходів соціального захисту працюючих. 

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів.

Оцінка умов праці проводиться на підставі "Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1  клас — оптимальні умови праці — такі умови, при якихзберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумовидля підтримування високого рівня працездатності.

2 клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнямифакторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.

3  клас — шкідливі умови праці—характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені.

4 клас — небезпечні (екстремальні)— умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

7. 2.5.1 Розслідування нещасних випадків

Розслідування та облік нещасних випадківздійснюється відповідно до “Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженого постановою Кабміну (2004р), дія якого поширюється на підприємства всіх форм власності та громадян, які виконують роботи за трудовим договором.

Згідно з цим Положенням нещасними випадками є такі ушкодження здоров’я як поранення, травми, гострі профзахворювання та професійні отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючими випромінюваннями і інші, що отриманні внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з представниками флори і фауни, що призвели до втрати працездатності працівника на один робочий день чи більше.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, які сталися:

на території підприємства перед початком або після закінчення роботи, якщо вона виконувалася за дорученням роботодавця;

на транспортному засобі підприємства під час переїзду на роботу чи з роботи або при використанні власного транспорту в інтересах підприємства;

поза межами підприємства, якщо робота пов’язана з обслуговуванням об’єктів або переходами до них чи у зворотному напрямку за дорученням роботодавця;

при виконанні робіт, які не входять до прямих обов’язків працівника, але були спрямовані на попередження або ліквідацію аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об’єктах;

при наданні підприємством шефської допомоги, а також унаслідок тілесних ушкоджень іншою особою працівника при виконанні ним трудових обов’язків, чи внаслідок раптового погіршення стану здоров’я через небезпечні або шкідливі виробничі чинники.

Усі вище згадані нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом і про них складаються акти за формою Н-І.

Не складаються акти і не беруться на облік нещасні випадки, які за результатами розслідування не визнаються пов’язаними з виробництвом.

До них відносяться нещасні випадки, що сталися:

на території підприємства, але працівник виконував власну роботу на устаткуванні роботодавця;

на транспортних засобах підприємства, які працівник використовував в власних цілях без дозволу роботодавця;

унаслідок отруєння алкоголем або іншими речовинами, якщо вони не використовуються у виробничому процесі;

під час викрадення майна роботодавця або скоєння працівником іншого злочину на території підприємства;

під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству.

Про вище наведені нещасні випадки складається акт за формою НТ(невиробнича травма) відповідно до Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

8. Розслідування й облік хронічних професійних захворювань

Хронічне професійне захворювання виникає внаслідок тривалої та багатократної дії на організм людини шкідливих та небезпечних виробничих чинників.

Характер професійного захворювання визначає експертна комісія у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому МОЗ надало таке право.

Факт професійного захворювання встановлюється на підставі клінічних даних та санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, які визначає заклад санітарно-епідеміологічної служби.

Лікувально-профілактичним закладом на кожного хворого складається повідомлення за формою П-З, яке протягом трьох днів надається роботодавцю, органу санітарно-епідеміологічної служби та Фонду соціального страхування.

Роботодавець, одержавши повідомлення, має протягом 10 робочих днів організувати розслідування.

Розслідування професійних захворювань проводить комісія у складі представників:

Державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);

Лікувально-профілактичного закладу;

Підприємства та профспілкової організації, членом якої є хворий;

Органу Фонду соціального страхування.

Комісія з розслідування зобов’язана:

скласти програму розслідування й визначити причини та обставини, що призвели до профзахворювання:

скласти акт розслідування за формою П-4 та визначити заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання.

Протягом п’ятиденного терміну після закінчення розслідування, роботодавець видає наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення винних осіб до відповідальності за допущені порушення санітарного законодавства, що призвело до виникнення професійного захворювання.

На підставі актів розслідування, органи санітарно-епідеміологічної служби складають карти обліку професійних захворювань за формою П-5, які зберігаються протягом 45 років.

9. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середови, важкості та напруженості трудового процесу

Під час роботи на комп’ютері людина піддається впливові ряду шкідливих і небезпечних факторів, що пов’язано з небезпекою одержання травм і професійних захворювань.  Максимально зменшити кількість шкідливих впливів на людину при високій продуктивності праці, створити комфортні умови для роботи людей – ось одна з головних задач охорони праці.  Умови праці користувачів ЕОМ повинні відповідати закону про охорону праці [1], який визначає основні положення, спрямовані на реалізацію прав громадян, охорону їхнього життя і здоров’я в процесі їхньої трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства і робітником з питань безпеки гігієни праці, установлює єдиний порядок організації праці на Україні. 

Класифікація праці користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій необхідна для віднесення праці до визначеної категорії за ступенем фізичної тяжкості і напруженості праці на основі комплексу критеріїв. Усього існують 4 гігієнічних класи умов праці. Необхідно чітко розуміти, що праця користувача ЕОМ повинна відноситися до 1 (оптимальні умови праці) чи 2 (припустимі умови праці) класу. Якщо за результатами досліджень буде виявлений 3 або вищий клас, то варто негайно провести оптимізацію умов і характеру праці.

Для встановлення класу умов праці виконується атестація робочого місця.

Необхідно чітко розуміти, що атестація є одним із заходів створення та підтримки належного рівня охорони праці і являє собою комплексу оцінку кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному рівню виробництва, гігієнічним нормам праці, психофізіологічним параметрам працюючого.

Основною метою атестації є регулювання відносин між власником підприємства (або уповноваженим їм органом) і працюючими в області реалізації їхніх прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги й компенсації за роботу у небезпечних і шкідливих умовах. Атестація проводиться на підприємствах, установах і організаціях (далі - підприємства), незалежно від форм власності, видів діяльності, де технологічний процес, використовувані устаткування і матеріали можуть бути причиною виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що прямо відноситься до комп'ютерних та інформаційних технологій.

Атестація передбачає: виявлення на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників і з'ясування причин їх виникнення; дослідження санітарно-гігієнічних чинників виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

комплексну оцінку чинників виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх рівнів вимогам нормативних документів;

обґрунтування щодо віднесення робочого місця до відповідної категорії шкідливості умов праці;

встановлення або підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, на інші пільги та компенсації в залежності від умов праці, вирішення споровши між власником і працюючим, що можуть виникати стосовно умов праці, пільг і компенсацій;

розробку заходів для оптимізації характеру та умов праці, оздоровлення працюючих;

встановлення відповідності умов праці рівню розвитку техніки й технології.

Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу в 5 років.

10.шкідливі та небезпечні виробничі чинники при роботі з комп'ютерною технікою

Шкідливими факторами при роботі з персональним комп’ютером є неіонізуюче випромінювання промислової частоти, збільшене нервово-емоційне навантаження на оператора, збільшення навантаження на органи зору та дрібні стереостатичні рухи кінцівок. Ці фактори можуть викликати у працівника певні розлади здоров’я, зокрема підвищення артеріального тиску, кон’юктивіти, тендовагініти та інші захворювання. Комп’ютер, як і будь-який електричний прилад, особливо при його неправильному підключенні, може бути джерелом ураження оператора електричним струмом. Саме тому всі працівники, які працюють з персональним комп’ютером, повинні мати першу (або другу) групу допуску з електробезпеки. Через наявність зазначених факторів працівники, які працюють з персональними комп’ютерами, підлягають попередньому та періодичному медичному огляду згідно з пунктом 6.2.3 додатку 4 до наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21 травня 2007 року № 246.

Згідно з п. 2.3. ДСанПіН 3.3.2.007-98 розмір площі для одного робочого місця оператора персонального комп’ютера не менше 6 кв. м, а об’єм — не менше 20 куб. м. Пункт 4.4. передбачає, що при розміщенні робочих столів з відеотерміналами слід дотримувати такі відстані: між бічними поверхнями ВДТ — 1,2 м, відстань від тильної поверхні одного відеотерміналу до екрана іншого відеотерміналу — 2,5 м. 

11. професійні захворювання при роботі з комп'ютерною технікою

Проблема впливу комп'ютера на здоров'я людини розробляється в різних напрямах. Найбільш численними і, очевидно, найбільш близькими до істини є прихильники твердження, що існує так звана комп'ютерна хвороба. Їх аргументи вагомі та обгрунтовані.

Серед користувачів ПК виявлено новий тип захворювання - синдром комп'ютерного стресу (СКС), який проявляється головним болем, запаленням слизової оболонки очей, підвищеною дратівливістю, млявістю і депресією.

Симптоми захворювання різноманітні і численні. Вони згруповані за принципом впливу на ту чи іншу частину організму.

Загальне нездужання: сонливість, втомлюваність, не минуща втома (навіть після відпочинку); головні болі після роботи; очні болі, головні болі в області надбрів'їв і лоба, в потиличній, бічних і тім'яної частинах голови, болі в нижній частині спини, в області стегон , в ногах; почуття поколювання, оніміння, болі в руках, зап'ястях і кистях; напруженість м'язів верхньої частини тулуба (шия, спина, плечі, руки).

Захворювання очей: швидка стомлюваність, відчуття гострого болю, печіння, свербіж, сльозливість; часте моргання, відчуття натертості.

Порушення візуального сприйняття: неясність зору на дальній відстані відразу після роботи за комп'ютером («завіса перед очима»); неясність зору на близькій відстані (зображення на екрані погано фокусується); неясність зору посилюється протягом дня; двоїння в очах; окуляри стають «слабкими »(необхідність зміни очок), головні болі, повільна рефокусіровка; косоокість.

Погіршення зосередженості та працездатності (дуже часто виявляється наслідком візуальних порушень): неможливість сконцентруватися протягом тривалого часу; дратівливість під час і після роботи; втрата робочої точки на екрані, пропуски рядків, слів, введення повторних рядків; помилки при заповненні колонок («непопадання» ), перестановка слів або цифр місцями.

Електромагнітні поля біля комп'ютера (особливо низькочастотні) надають певний вплив на людину.

Вчені встановили, що випромінювання низької частоти в першу чергу негативно впливає на центральну нервову систему, викликаючи головний біль / запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, стрес. Причому нервова системареагує навіть на короткі за тривалістю впливу щодо слабких полів: змінюється гормональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Особливо страждають від цього процеси навчання і запам'ятовування.

Низькочастотне електромагнітне поле може з'явитися причиною шкірних захворювань (вугрі, екзема, рожевий лишай та ін), хвороб серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту; воно впливає на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, у тому числі і злоякісних .

Особливу увагу дослідники приділяють впливу електромагнітних полів на жінок у період вагітності. Статистика свідчить, що робота за комп'ютером порушує нормальний перебіг вагітності, підвищує ймовірність викидня і часто є причиною появи на світ дітей з вродженими вадами, з них найбільш суттєвими бувають дефекти розвитку головного мозку. Тому необхідно, щоб вагітні або мають намір завагітніти жінки просили керівництво про переведення їх на роботу, не пов'язану з використанням комп'ютерів.

Електростатичне поле великої напруженості здатне змінювати і переривати клітинне розвиток, а також в окремих випадках викликати катаракту.

Інтенсивне і тривале використання клавіатури під час роботи на комп'ютері може стати джерелом важких професійних захворювань рук. Комплекс цих захворювань, які отримали загальну назву «травми повторюваних навантажень» (ТВП), включає такі хвороби, як тендиніт, травматичний епікондиліт, хвороба Де Кервена, тендосиновіт, синдром каналу зап'ястка. Робота з клавіатурою є причиною 12% професійних захворювань, викликаних повторюваними рухами.

Захворювання, пов'язані з ТПН, охоплюють також хвороби нервів, м'язів і сухожиль рук. Найбільш часто страждають кисть, зап'ястя і передпліччя, хоча буває, що хвороба зачіпає плечову і шийну області. В операторів комп'ютерів захворювання зазвичай настає в результаті безперервної роботи на незручно або неправильно розташованої клавіатурі.

Необхідно виділити і вивчити основні виробничі травми і професійні захворювання користувачів інформаційних і комп'ютерних технологій, до яких можна віднести:

електротравми та електроудари;

порушення функцій зору;

шкірно-м'язові розлади;

ураження шкіри;

фізіологічні порушення;

інформаційні неврози і нервові перенапруги;

гінекологічні порушення.

12.Причинами виникнення захворювань є:

наднапруженому робота очей і неправильне положення тіла;

носіння невідповідних окулярів або контактних лінз;

неправильна організація робочого місця;

підсумовування фізичних, розумових і візуальних навантажень;

низький рівень візуальної підготовленості для роботи з комп'ютером.

Дисплеї з ЕПТ завдяки електростатичного поля інтенсивно притягають і збирають пил, а значить, можуть бути причиною появи дерматитів на шкірі обличчя, загострення бронхіальної астми, подразнення слизових оболонок

13. статистика захворюваності та її наслідки у галузі

14. ергономічні вимоги до моніторів

Монітор має розташовуватися на столі так, щоб зображення було чітким, без світлових плям. Щоб запобігти перевтомі шийного відділу працівника монітор завжди розміщують нижче від рівня очей, причому рекомендований кут огляду монітора становить від 0 до 60º. Відстань до монітора залежить від його діагоналі. Так, для моніторів з діагоналлю екрана 14—15 дюймів ця відстань має бути не менш як 80 см; 17 дюймів — від 1 до 1,5 м. Щоб досягти найбільшої безпеки роботи, потрібно стосовно висоти монітора користуватися стандартами безпеки ТСО 92, ТСО 95, ТСО 99.

У перших моделях моніторів, призначених для роботи в одній відеомоде, застосовувалася єдина комбінація частот вертикальної і горизонтальної синхронізації, причому частота відновлення кадрів була невелика - не більше 60 Гц. Такі монітори називалися одночастотних. З огляду на недосконалість системи розгорнення на цих пристроях була навіть передбачена підстроювання частоти горизонтальної синхронізації.  Збільшено?? ие графічних додатків зажадало збільшення кадрової частоти, крім того, нові програми почали використовувати більш високі дозволу. Тому, щоб можна було працювати з новими пакетами, не відмовляючись від звичних старих, потрібні монітори, здатні підтримувати декілька фіксованих частот синхронізації. Так з'явилися багаточастотний монітори. 

Зауважимо, що важливим елементом культури праці є спеці­альний одяг користувачів комп’ютерної техніки. Рекомендовано до використання одяг з натуральних тканин, щоб запобігти виникненню під час роботи на ПК статичної напруги. Не бажаний дуже світлий і блискучий одяг, оскільки він викликає ефект віддзеркалювання, що заважає розрізняти знаки на екрані монітора. Форма, крій і колір одягу мають увиразнювати його ділове призначення. Розробляючи заходи з налагодження соціального мікроклімату, варто зважати на те, що більшість працівників бухгалтерської служби — жінки. Отже, потрібна відповідна організація соціального забезпечення загалом і обслуговування (благоустрій, харчування, санітарія та гігієна тощо) зокрема.

15. 16