- •1. Конструктивно-технологічні вимоги до друкованих плат та їх класифікація.
- •1.2 Класифікація друкованих плат
- •1.3. Загальні вимоги до друкованих плат.
- •2. Конструкційні матеріали для виготовлення друкованих плат.
- •2.1. Загальні вимоги до матеріалів.
- •2.2. Матеріали для виготовлення одношарових друкованих плат.
- •2.3. Матеріали для виготовлення багатошарових друкованих плат.
- •2.4. Матеріали для виготовлення гнучких друкованих плат.
- •2.5. Мідна фольга для виготовлення друкованих плат.
- •3. Методи виготовлення друкованих плат.
- •3.1. Класифікація методів виготовлення одношарових друкованих плат.
- •3.2. Субтрактивний метод виготовлення друкованих плат.
- •3.2.1. Субтрактивний негативний метод
- •3.2.2. Субтрактивний позитивний метод.
- •3.3. Адитивний метод виготовлення друкованих плат.
- •3.3.1. Напрямки подальшого розвитку адитивного методу.
- •3.4. Електрохімічний метод виготовлення друкованих плат.
- •3.4.1. Використання електрохімічного методу для виготовлення друкованих плат на металевій основі.
- •3.5. Комбінований метод виготовлення друкованих плат.
- •3.5.1. Негативний комбінований метод.
- •3.5.2. Базовий позитивний комбінований метод.
- •3.5.3. Позитивний комбінований метод з використанням тонкомірної фольги (напівадитивна технологія).
- •3.5.4. Виготовлення двобічних друкованих плат з перехідними з’єднаннями з паяльною маскою і підвищеною густиною монтажу.
- •3.6. Виготовлення багатошарових друкованих плат методом металізації наскрізних отворів.
- •3.6.1. Виготовлення бдп методом металізації наскрізних отворів з використанням діелектриків з тонкомірную фольгою.
- •3.7. Виготовлення гнучких друкованих плат.
- •3.7.1. Виготовлення гнучких друкованих кабелів.
- •3.7.2. Виготовлення гнучких друкованих плат з використанням струмопровідних паст.
- •4. Нанесення захисного рельєфу у виробництві друкованих плат.
- •4.1. Метод фотохімічного друку.
- •4.1.1. Нанесення захисного рельєфу з використанням рідких фоторезистів.
- •4.1.2. Нанесення захисного рельєфу з використанням сухих плівкових фоторезистів.
- •4.2. Нанесення захисного рельєфу методом трафаретного друку.
- •4.2.1. Сіткові матеріали для виготовлення трафаретних друкованих форм.
- •4.2.2. Трафаретні друкарські фарби.
- •4.2.3. Виготовлення трафаретних друкованих форм (тдф).
- •4.2.3.1. Виготовлення тдф з використанням рідкої світлочутливої композиції “фотосет-ж”.
- •4.2.3.2. Виготовлення тдф з використанням плівкового резисту типу фп.
- •4.2.3.3. Виготовлення тдф методом впресовування спф в металеву сітку.
- •4.2.4. Обладнання дільниць трафаретного друку.
- •5. Хімічна металізація у виробництві друкованих плат.
- •5.1. Активація діелектриків у виробництві друкованих плат.
- •5.1.1. Двохстадійний процес активації діелектриків.
- •5.1.2. Активація діелектриків у суміщеному розчині (пряме активування ).
- •5.1.3. Регенерація паладію із відпрацьованих розчинів активування.
- •5.2. Хімічне осадження міді.
- •5.2.1. Причини нестабільності розчинів хімічного міднення.
- •5.2.2. Розчині для хімічного міднення друкованих плат.
- •5.2.3. Утилізація відпрацьованих розчинів хімічного міднення.
- •5.2.4. Обладнання для хімічного міднення друкованих плат.
- •6. Гальванічні процеси у виробництві друкованих плат.
- •6.1. Гальванічне міднення.
- •6.1.1. Електроліти для міднення друкованих плат.
- •6.1.2. Аноди.
- •6.1.3. Очищення електролітів міднення від органічних домішок.
- •6.1.4. Особливості технологічного процесу міднення друкованих плат.
- •6.1.5. Контроль якості мідного покриття на друкованих платах.
- •6.2. Гальванічне нанесення сплаву олово-свинець на друковані плати.
- •6.2.1. Способи зближення потенціалів виділення окремих компонентів сплаву.
- •6.2.2. Електроліти для гальванічного нанесення сплаву пос-61.
- •6.2.3. Особливості технологічного процесу гальванічного нанесення сплаву пос-61.
- •6.2.4. Контроль якості покриття сплавом пос-61.
- •6.2.6. Видалення покриття сплавом пос-61 із друкованих роз’ємів плат.
- •6.3. Гальванічні покриття роз’ємів друкованих плат.
- •6.3.1. Гальванічне нанесення золотих покриттів.
- •6.3.2. Гальванічне нанесення паладієвих покриттів.
- •6.3.3. Гальванічне нанесення срібних покриттів.
- •6.3.4. Обладнання для нанесення гальванічних покриттів на роз’єми друкованих плат.
- •7. Травлення міді у виробництві друкованих плат.
- •7.1. Розчини на основі хлорного заліза.
- •7.2. Кислі розчини на основі хлорної міді (хлорно-мідний кислий розчин).
- •7.3. Лужні травильні розчини на основі хлорної міді.
- •7.4. Розчини на основі персульфату амонію.
- •7.5. Перекисні сульфатні розчини.
- •8. Основні напрямки удосконалення технології виготовлення друкованих плат.
- •8.1. Організація маловідходних гальванохімічних операцій.
- •8.2. Організація безвідходних гальванохімічних операцій.
- •8.3. Організація маловідходної технології нанесення захисного рельєфу.
- •8.4. Пряма металізація діелектриків у виробництві друкованих плат.
- •8.5. Фінішні покриття у виробництві друкованих плат.
1.3. Загальні вимоги до друкованих плат.
До друкованих плат висуваються такі вимоги:
1. Висока точність розташування струмопровідного рисунка
2. Велика величина опору діелектрика
3. Висока механічна міцність
4. Добра здатність до паяння, особлива після тривалого зберігання. Досягається шляхом вибору типу покриття та технологією його нанесення
Точність розташування струмопровідного рисунка регламентується вимогами держстандартів. З цією метою введено поняття класу точності друкованих плат.
Класи точності друкованих плат
Параметри конструкції плат, мм |
Клас точності |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. Ширина друкованих провідників |
0,6 |
0,45 |
0,25 |
0,15 |
2. Відстань між суміжними провідниками |
0,6 |
0,45 |
0,25 |
0,15 |
3. Співвідношення діаметра отвору до товщини плати |
0,6 |
0,5 |
0,5 |
0,33 |
2. Конструкційні матеріали для виготовлення друкованих плат.
2.1. Загальні вимоги до матеріалів.
високі діелектричні властивості
висока хімічна стійкість
добра здатність до механічної обробки
достатня механічна стійкість
добра термостійкість
незалежність механічних та електричних властивостей від кліматичного впливу
мінімальне короблення
безпечні до дії вогню
невелика вартість
Для виготовлення друкованих плат в основному використовують фольговані діелектрики, в деяких технологіях - нефольговані діелектрики.
2.2. Матеріали для виготовлення одношарових друкованих плат.
Склотекстоліт фольгований - являє собою декілька шарів склотканини, яка просочена епоксифенолформальдегідною смолою або ж епоксидною смолою. На один бік чи з обох боків склотекстоліту приклеєна мідна фольга визначеної товщини. Склотекстоліт може містити у своєму складі 40-60 % епоксидної смоли.
Маркування склотекстолітів
Склотекстоліт фольгований маркується як: СФ-1-50; СФ-2-50;СФ-1-35; СФ-2-35; СФ-1-18; СФ-2-18. Товщина мідної фольги складає відповідно 50; 35; 18 мкм. Товщина діелектрика складає 0,5÷3,0 мм.
Склотекстоліт фольгований з підвищеною стійкістю до нагрівання: СФПН-1-50; СФПН-2-50; товщина діелектрика складає 0,5÷3,0 мм.
Склотекстоліт загального призначення негорючий фольгова ний: СОНФ-1-35; СОНФ-2-35; СОНФ-1-50; СОНФ-2-50; товщина діелектрика складає 0,8÷3,0 мм.
Склотекстоліт фольгова ний на епоксидній основі: СТФ-1-35; СТФ-2-35; СТФ-1-18; СТФ-2-18; товщина діелектрика складає 0,8÷3,0 мм.
Склотекстоліт теплостійкий для напівадитивної технології: СТПА-5-1; СТПА-5-2; товщина мідної фольги складає 5 мкм, товщина діелектрика складає 0,5÷2,0мм.
Склотекстоліт виготовляють у вигляді листів з розміром від 400 до 1100 мм.
Склотекстоліти широко використовуються для виготовлення двобічних друкованих плат з перехідними з’єднаннями та для виготовлення однобічних друкованих плат.
Гетинакс фольгований - являє собою декілька шарів електротехнічного паперу з волокнистою структурою, який просочений фенол формальдегідною смолою. На один бік гетинаксу нанесена мідна фольга. Цей матеріал має достатньо стабільні діелектричні властивості, легко обробляється механічно, недорогий але має такі недоліки:
непридатний для виготовлення двобічних друкованих плат з перехідними з’єднаннями;
небезпечний до дії вогню
Маркування гетинаксу:
ГФ-1-35; ГФ-1-50; ГОФ-1-35. Товщина діелектрика складає 1..3мм.
Гетинакс використовується для виготовлення однобічних друкованих плат побутової електрорадіоапаратури.