- •1. Поняття цивільного процесуального права, його система і предмет.
- •2. Правила доказування в цивільному судочинстві.
- •1.Субєкти, які здійснюють правосуддя в цивільних справах і діяльність яких пов’язана з ним:
- •2. Особи, які беруть участь у справі:
- •3. Особи, які залучаються до участі у справі для сприяння у здійсненні правосуддя:
- •Принцип процесуальної рівності сторін.
- •Поняття факультативної співучасті.
- •Складові частини судового засідання та їх характеристика.
- •Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення в апеляційній інстанції.
- •Поняття принципу безпосередності судового розгляду і винятки з дії цього принципу.
- •Форми захисту відповідача проти позову.
- •Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •Поняття осіб, які беруть участь у справі. Їх характерні риси.
- •Поняття доказів. Класифікація доказів. Характеристика окремих засобів доказування.
- •Процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •Форма і зміст апеляційної скарги.
- •Процес доказування. Роль суду в процесі доказування. Чи може суд за власною ініціативою витребувати докази по справі?
- •Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •Участь прокурора у цивільному процесі. Форми участі та процесуальне становище прокурора.
- •Поняття доказів. Засоби доказування.
- •Поняття договірного представництва. Підстави договірного представництва.
- •3Міст судового рішення. Порядок ухвалення та проголошення судового рішення.
- •Форма і зміст касаційної скарги.
- •Поняття та види судових витрат. Розподіл витрат між сторонами. Звільнення від сплати судових витрат.
- •Процес доказування та його стадії. Роль суду в процесі доказування.
- •Поняття та суть касаційного перегляду судових рішень.
- •Поняття осіб, які сприяють здійсненню правосуддя.
- •Порядок пред’явлення позову. Позовна заява та її реквізити.
- •Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •3Міст судового рішення.
- •Процесуальний порядок допиту свідків. Особливості допиту неповнолітніх свідків. Чи може свідок відмовитись від давання показань? Чи можна свідкові заявити відвід?
- •Приюдиційність судового рішення.
- •Реалізація принципу диспозитивності в цивільному процесі України.
- •Попереднє судове засідання: мета і зміст.
- •Процесуальний порядок виправлення описок та явних арифметичних помилок у судовому рішенні
- •Поняття процесуальних строків. Види процесуальних строків. Продовження та поновлення процесуальних строків. Закінчення та зупинення процесуальних строків.
- •Поняття та підстави зупинення провадження у справі.
- •Підготовка розгляду справи апеляційним судом.
- •Поняття сторін у цивільному процесі України. Їх права та обов’язки.
- •Порядок відкриття провадження у справі у суді першої інстанції. Підстави відмови у відкритті провадження.
- •Роз'яснення судового рішення. При порушенні якої вимоги, що ставиться до судового рішення, можливе роз’яснення рішення? Який суд роз’яснює рішення і в які строки це можливо?
- •Поняття обов’язкової співучасті. Правовідносини, що лежать в основі обов’язкової співучасті. Чи можна притягнути до справи співпозивача, якщо він не бажає вступати в процес?
- •Форми ускладнень цивільного процесу.
- •Процесуальний порядок розгляду справ про визнання громадянина обмежено дієздатним та оголошення громадянина померлим.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення в апеляційній інстанції.
У нормативному порядку визначені підстави для скасування рішення суду першої інстанції і постановлення судом апеляційної інстанції нового рішення або зміни рішення і якими відповідно до ст. 309 ЦПК України є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.
Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України).
З'ясування обставин, що мають значення для справи, полягає у встановленні всіх юридичних фактів, які відповідно до норм матеріального права мають значення для розкриття існуючих між сторонами правових відносин чи існування певних подій. Неповнота з'ясування обставин обумовлюється неправильним визначенням предмета доказування, невстанов-ленням сукупності юридичних фактів, що мають значення для визначення прав і обов'язків сторін спірної справи.
Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими (п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України).
Встановлені судом обставини обґрунтовуються доказами. Відхилення тих чи інших фактів також потребує належного обґрунтування доказами. Визнання судом встановлених ним обставин за відсутності доказів свідчить про їх недоведеність. Це може мати місце за наявності безпідставних припущень про обставини, що допускаються судом на свій розсуд, замість витребування необхідних доказів для їх підтвердження. Недоведеність обставин, що мають значення для справи, може бути при визнанні судом встановленими факти на підставі неправильності оцінки доказів.
Невідповідність висновків суду обставинам справи (п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України).
Необхідність встановлення об'єктивної істини у справі перебуває у прямій залежності від виконання завдань цивільного судочинства. Встановлені судом факти мають відображати реальну дійсність, тобто фактичні обставини, що існували та існують в об'єктивному світі.
Порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу. (п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 309 ЦПК України норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на дані правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.
При застосуванні закону, який не треба було застосовувати, суд помилково до відносин сторін застосовує не той закон, що слід було застосувати, а при незастосуванні закону, який треба було застосовувати, суд не застосовує у повному обсязі норми матеріального права і ухвалює рішення, що суперечить чинному законодавству.
Порушення норм процесуального права є підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. З ст. 309 ЦПК України).