147. Собівартість продукції і прибуток перебувають у:

а) прямій залежності

б) оберненій залежності

в) не перебувають у залежності

148.Показник, що відображає який прибуток з 1 грн. Продажу отримає підприємство:

а) націнка

б) рентабельність продажу

в) виручка від реалізації

г) додана вартість

д) правильна відповідь б) і в)

149. ------------- - готовність підприємства своєчасно і в повному обсязі виконувати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних та інших операцій грошового характеру.

а) платоспроможність підприємства

б) кредитоспроможність підприємства

в) ліквідність підприємства

150. Коефіцієнт ---------- показує яка частка зобов'язань підприємства покривається за рахунок поточних активів.

а) швидкої ліквідності

б) абсолютної ліквідності

в) поточної ліквідності

151. Оцінка фінансового стану підприємства включає ------------

а) аналіз обсягу випуску продукції за об'ємом, асортиментом, аналіз ритмічності виробництва, якості і реалізації продукції

б) аналіз прибутку і рентабельності

в) аналіз стану майна і джерел коштів підприємства, фінансової стійкості і платоспроможності підприємства

152. Аналіз стану майна підприємства проводять за даними:

а) валюти балансу

б) пасиву балансу

в) активу балансу

153. Швидкість перетворення активів у грошову форму називається:

а) кредитоспроможністю підприємства

б) платоспроможністю підприємства

в) ліквідністю балансу

154. Дебіторська заборгованість - це -----------

а) заборгованість підприємства перед підприємствами, організаціями, особами

б) заборгованість підприємства покупцям і замовникам

в) заборгованість підприємств, організацій, осіб даному підприємству

155. --------- - це відношення фактичної наявності власного оборотного капіталу до джерел власного капіталу підприємства.

а) коефіцієнт маневрування

б) коефіцієнт заборгованості

в) коефіцієнт незалежності

156. Слово “маркетинг” означає:

а) вивчення ринку;

б) оволодіння ринком;

в) боротьба за ринок;

г) дослідження ринку.

157. Маркетинг ставить у центр своєї орієнтації:

а) споживача;

б) ринок;

в) товар;

г) характеристики товару.

158. Якщо виробництву продукції передує аналіз виробничих потужностей підприємства, то це стверджує про:

а) маркетингову орієнтацію підприємства;

б) орієнтацію на виробництво;

в) орієнтацію на конкурентів;

г) споживчу орієнтацію.

159. Якщо цілі підприємства визначаються на основі зовнішніх чинників, то це стверджує про:

а) маркетингову орієнтацію підприємства;

б) орієнтацію на виробництво;

в) орієнтацію на конкурентів;

г) споживчу орієнтацію.

160. Сукупність існуючих та потенційних покупців товару об’єднує поняття:

а) клієнт;

б) споживач;

в) цільовий ринок;

г) споживчий ринок.

161. Нужда, що приймає специфічну форму у відповідності до культурного рівня та особистості індивіда називається:

а) потреба;

б) запит;

в) нужда;

г) споживча нужда.

162. На покриття витрат на маркетинг від кожного долара, взятого з реалізації, йде:

а) 25 центів;

б) 10 центів;

в) 50 центів;

г) 60 центів.

163. Кінцевий споживач товару є:

а) об’єктом маркетингу;

б) суб’єктом маркетингу;

в) суб’єктом та об’єктом маркетингу одночасно;

г) усі відповіді невірні.

164. Оптова і роздрібна торгівля є:

а) об’єктом маркетингу;

б) суб’єктом маркетингу;

в) суб’єктом та об’єктом маркетингу одночасно;

г) усі відповіді невірні.

165. Забезпечення соціальної відповідальності це:

а) принцип маркетингу;

б) функція маркетингу;

в) постулат маркетингу;

г) усі відповіді невірні.

166. Не виступає функцією маркетингу:

а) планування товарів, послуг, збуту, комунікацій, цін;

б) аналіз навколишнього середовища;

в) аналіз виробничих витрат;

г) аналіз споживачів.

167. Найдавніша концепція маркетингу це:

а) концепція чистого маркетингу;

б) концепція удосконалення товару;

в) концепція удосконалення виробництва;

г) концепція інтенсифікації комерційних зусиль.

168. Концепція , яка стверджує, що попитом користуються товари високої якості із покращеними експлутаційними власивостями і характеристиками , називається:

а) концепція чистого маркетингу;

б) концепція удосконалення товару;

в) концепція удосконалення виробництва;

г) концепція інтенсифікації комерційних зусиль.

169. Концепція , яка стверджує, що попитом користуються тільки ті товари, які задовольняють потреби споживачів, називається:

а) концепція чистого маркетингу;

б) концепція удосконалення товару;

в) концепція удосконалення виробництва;

г) концепція інтенсифікації комерційних зусиль.

170. Концепція, яка знаходиться у кінці еволюційної ланки концепцій маркетингу, називається:

а) концепція чистого маркетингу;

б) концепція удосконалення товару;

в) концепція соціально-етичного маркетингу;

г) концепція інтенсифікації комерційних зусиль.

171. Процес управління маркетингом розпочинається з етапу:

а) виборі цільових ринків;

б) аналізу ринкових можливостей;

в) вивчення факторів маркетингового середовища;

г) вивчення попиту.

172. Сегментація ринку проводиться на етапі:

а) аналізу ринкових можливостей;

б) виборі цільових ринків;

в) оцінці конкурентних позицій;

г) розробки комплексу маркетингу.

173. Налагодження системи маркетингових досліджень та інформації проводиться на етапі:

а) аналізу ринкових можливостей;

б) виборі цільових ринків;

в) оцінці конкурентних позицій;

г) розробки комплексу маркетингу.

174. Позиціонування товару на ринку проводиться на етапі:

а) аналізу ринкових можливостей;

б) виборі цільових ринків;

в) оцінці конкурентних позицій;

г) розробки комплексу маркетингу.

175. Репозиціонування товару на ринку проводиться на етапі:

а) аналізу ринкових можливостей;

б) виборі цільових ринків;

в) оцінці конкурентних позицій;

г) розробки комплексу маркетингу.

176. Маркетингове середовище фірми складається із:

а) факторів зовнішнього та внутрішнього середовища;

б) факторів макро- та мікросередовища;

в) сукупності активних суб’єктів і сил, що діють за межами фірми;

г) усі відповіді разом.

177. Постачальники – це фактор:

а) мікросередовища фірми;

б) макросередовища фірми;

в) зовнішнього середовища фірми;

г) внутрішнього середовища фірми.

178. Конкуренти – це фактор:

а) мікросередовища фірми;

б) макросередовища фірми;

в) зовнішнього середовища фірми;

г) внутрішнього середовища фірми.

179. Маркетингові посередники – це фактор:

а) мікросередовища фірми;

б) макросередовища фірми;

в) зовнішнього середовища фірми;

г) внутрішнього середовища фірми.

180. Контактні аудиторії – це фактор:

а) мікросередовища фірми;

б) макросередовища фірми;

в) зовнішнього середовища фірми;

г) внутрішнього середовища фірми.

181. Демографічні показники – це фактор:

а) мікросередовища фірми;

б) макросередовища фірми;

в) зовнішнього середовища фірми;

г) внутрішнього середовища фірми.

182. Фактори культурного оточення належать до:

а) мікросередовища фірми;

б) макросередовища фірми;

в) зовнішнього середовища фірми;

г) внутрішнього середовища фірми.

183. Маркетингове дослідження розпочинається з:

а) визначення бюджету дослідження;

б) розробки схеми дослідження;

в) визначення проблеми та об’єкта дослідження ;

г) визначення цілей дослідження.

184. Опитування належить до:

а) вторинної інформації;

б) якісних методів дослідження;

в) кількісних методів дослідження ;

г) недостовірної інформації.

185. Анкетування належить до:

а) вторинної інформації;

б) якісних методів дослідження;

в) кількісних методів дослідження ;

г) недостовірної інформації.

186. Експеремент належить до:

а) вторинної інформації;

б) якісних методів дослідження;

в) кількісних методів дослідження ;

г) недостовірної інформації.

187. Фокус-група належить до:

а) вторинної інформації;

б) якісних методів дослідження;

в) кількісних методів дослідження ;

г) недостовірної інформації.

188. Звіт про маркетингове дослідження завершується:

а) результатами дослідження;

б) висновками дослідження;

в) рекомендаціями дослідження;

г) контактними даними дослідників.

189. Стимулюючий маркетинг має місце при:

а) негативному попиті;

б) відємному попиті;

в) нерегулярному попиті;

г) спадаючому попиті.

190. Ремаркетинг має місце при:

а) негативному попиті;

б) відємному попиті;

в) нерегулярному попиті;

г) спадаючому попиті.

191. Конверсійний маркетинг має місце при:

а) негативному попиті;

б) відємному попиті;

в) нерегулярному попиті;

г) спадаючому попиті.

192. Синхронний маркетинг має місце при:

а) негативному попиті;

б) відємному попиті;

в) нерегулярному попиті;

г) спадаючому попиті.

193. Підтримаючий маркетинг має місце при:

а) повноцінному попиті;

б) відємному попиті;

в) нерегулярному попиті;

г) надмірному попиті.

194. Демаркетинг має місце при:

а) повноцінному попиті;

б) відємному попиті;

в) нерегулярному попиті;

г) надмірному попиті.

195. Сегментація, в основі якої покладена стать споживача належить до:

а) поведінкової сегментації;

б) профільної сегментації;

в) психографічної сегментації;

г) зрощеної сегментації.

196. Сегментація, в основі якої покладений вік і дохід споживача належить до:

а) поведінкової сегментації;

б) профільної сегментації;

в) психографічної сегментації;

г) зрощеної сегментації.

197. Сегментація, в основі якої покладений привід для купівлі товару споживачем належить до:

а) поведінкової сегментації;

б) профільної сегментації;

в) психографічної сегментації;

г) зрощеної сегментації.

198. Сегментація, в основі якої покладений спосіб життя споживача належить до:

а) поведінкової сегментації;

б) профільної сегментації;

в) психографічної сегментації;

г) зрощеної сегментації.

199. Якщо підприємство розробляє маркетинговий комплекс для усього ринку в цілому, має місце:

а) цільовий маркетинг;

б) диференційований маркетинг;

в) індивідуальний маркетинг;

г) недиференційований маркетинг.

200. Якщо підприємство розробляє окремі маркетингові комплекси для кожного сегменту і бажає при цьому обслуговувати весь ринок в цілому, має місце:

а) цільовий маркетинг;

б) диференційований маркетинг;

в) індивідуальний маркетинг;

г) недиференційований маркетинг.

201. Якщо підприємство обирає лише один або декілька пріоритетних сегментів і для них розробляє маркетинговий комплекс, має місце:

а) цільовий маркетинг;

б) диференційований маркетинг;

в) індивідуальний маркетинг;

г) недиференційований маркетинг.

202. Якщо підприємство розробляє різні маркетингові комплекси для кожного споживача, має місце:

а) цільовий маркетинг;

б) диференційований маркетинг;

в) індивідуальний маркетинг;

г) недиференційований маркетинг.

203. Процес, при якому підприємство пропонує аналогічний товар на існуючому цільовому ринку, називається:

а) невідчутне репозиціонування;

б) репозиціонування товару;

в) репозиціонування іміджу;

г) відчутне репозиціонування.

204. Процес, при якому підприємство пропонує аналогічний товар на новому цільовому ринку, називається:

а) невідчутне репозиціонування;

б) репозиціонування товару;

в) репозиціонування іміджу;

г) відчутне репозиціонування.

205. Процес, при якому підприємство пропонує товар із новими конкурентними перевагами на існуючому цільовому ринку, називається:

а) невідчутне репозиціонування;

б) репозиціонування товару;

в) репозиціонування іміджу;

г) відчутне репозиціонування.

206. Процес, при якому підприємство пропонує товар із новими конкурентними перевагами на новому цільовому ринку, називається:

а) невідчутне репозиціонування;

б) репозиціонування товару;

в) репозиціонування іміджу;

г) відчутне репозиціонування.

207. Конкуренція на ринку виробників товарів і послуг це::

а) боротьба між покупцями за найбільш якісні товари і послуги;

б) боротьба між працівниками фірми за створення найбільш привабливої продукції;

в) боротьба між продавцями товарів і послуг за найбільш вигідні ринки збуту;

г) боротьба між конкурентами, що пропонують різні товари і послуг, за престиж власної продукції.

208. Конкуренція товарів і послуг виникає за умов, коли:

а) їх пропозиція перевищує попит;

б) попит на них перевищує пропозицію;

в) попит і пропозиція на них врівноважені;

г) попит і пропозиція на них відсутні.

209. Конкурентна боротьба може розвиватися між:

а) підприємствами і товарами;

б) тільки між підприємствами;

в) тільки між товарами;

г) тільки між споживачами.

210. Виділяють такі види конкуренції:

а) функціональна, видова, предметна, конкуренція послуг та цінова конкуренція;

б) функціональна, предметна, конкуренція послуг та цінова конкуренція;

в) функціональна, видова та цінова конкуренція;

г) функціональна, видова, предметна та цінова.

211. Функціональна конкуренція це:

а) конкурентна боротьба, яка виникає тоді, коли одна і та ж потреба задовольняється по-різному (у різні способи);

б) конкурентна боротьба, яка виникає між товарами однієї групи, але різного оформлення;

в) конкурентна боротьба між аналогічними товарами різних підприємств;

г) конкурентна боротьба, в результаті якої захват більшої частки ринку відбуватиметься при зниженні ціни.

212. Видова конкуренція це:

а) конкурентна боротьба, яка виникає тоді, коли одна і та ж потреба задовольняється по-різному (у різні способи);

б) конкурентна боротьба, яка виникає між товарами однієї групи, але різного оформлення;

в) конкурентна боротьба між аналогічними товарами різних підприємств;

г) конкурентна боротьба, в результаті якої захват більшої частки ринку відбуватиметься при зниженні ціни.

213. Предметна конкуренція це:

а) конкурентна боротьба, яка виникає тоді, коли одна і та ж потреба задовольняється по-різному (у різні способи);

б) конкурентна боротьба, яка виникає між товарами однієї групи, але різного оформлення;

в) конкурентна боротьба між аналогічними товарами різних підприємств;

г) конкурентна боротьба, в результаті якої захват більшої частки ринку відбуватиметься при зниженні ціни.

214. Цінова конкуренція це:

а) конкурентна боротьба, яка виникає тоді, коли одна і та ж потреба задовольняється по-різному (у різні способи);

б) конкурентна боротьба, яка виникає між товарами однієї групи, але різного оформлення;

в) конкурентна боротьба між аналогічними товарами різних підприємств;

г) конкурентна боротьба, в результаті якої захват більшої частки ринку відбуватиметься при зниженні ціни.

215. Закон конкуренції полягає в тому, що:

а) відбувається процес “влиття” на ринок неякісної, дорогої продукції;

б) відбувається процес підвищення кількості пропозиції дорогої і неякісної продукції;

в) відбувається процес “вимивання” з ринку неякісної, дорогої продукції;

г) відбувається процес зменшення кількості пропозиції недорогої і якісної продукції.

216. З точки зору економічної вигоди, закон конкуренції забезпечує більшу економічну вигоду для:

а) виробників товарів і послуг;

б) посередників, які продають товари і послуги;

в) для виробників і посередників, що пропонують товари і послуги;

г) споживачів товарів і послуг.

217. Організація є:

а) змішаною системою;

б) відкритою системою;

в) закритою системою;

г) формальною системою.

217. До факторів внутрішнього середовища організації належать:

а) постачальники, працівники, структура, цілі;

б) ресурси, завдання, цілі, технологія, матеріальні ресурси;

в) місія, завдання, цілі, технологія, матеріальні ресурси;

г) цілі, завдання, структура, технологія, люди.

217. Рівні управління з’явились внаслідок:

а) вертикального та горизонтального поділу праці;

б) вертикального поділу праці;

в) горизонтального поділу праці;

г) розвитку суспільних та виробничих відносин.

220. З функціональних позицій менеджмент – це:

а) спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками);

б) планування, організування, мотивування, контролювання необхідні для формування та досягнення цілей організації;

в) вміння та адміністративні навики організовувати ефективну роботу апарату упраління;

г) цілеспрямований вплив на колектив працівників та окремих виконавців з метою виконання поставлених знань та досягнення визначених цілей.

221. Економічні методи менеджменту включають:

а) плани, моральні стимули, податки,фінанси, ціни;

б) економічні стимули, плани, податки, кредит, бюджет, ціни;

в) довго-, середньо- і короткострокові плани, економічні стимули, податки, фінанси, кредит, бюджет, ціни.

222. Існують наступні методи прийняття управлінських рішень:

а) кількісні і якісні;

б) математичні, налогові, статистичні;

в) науковий, застосування моделей, кореляційні;

г) науковий, системної орієнтації, застосування моделей.

223. Планування як функція менеджменту ділиться на:

а) стратегічне і оперативне планування;

б) стратегічне планування, економічне і планування соціального розвитку;

в) стратегічне планування, планування реалізації стратегії;

г) стратегічне планування і тактичне планування.

224. Під час стратегічного планування можна вибрати такі альтернативи економічного розвитку підприємства:

а) зростання, обмежене зростання, скорочення, комбінація попередніх варіантів;

б) зростання, скорочення, суміш попередніх варіанітв;

в) зростання, обмедене зростання, спеціалізація;

г) зростання, ліквідація, комбінація попердніх варіантів.

225. Тактика – це:

а) загальне керівництво для дій;

б) план дій на перспективу;

в) короткотермінова стратегія;

г) план дій на найближчий рік.

226.Функція організація взаємодії базується на таких категоріях:

а) повноваження, делегування;

б) повноваження, відповідальність;

в) повноваження, делегування, стимулювання;

г) повноваження, відповідальність ,делегування.

227. Теорії мотивації діляться на:

а) змістові та процесійні;

б) змістові та ситуаційні;

в) процесійні, системні, ситуаційні;

г) змістові, програмні, процесійні.

228. Мотивування - це:

а) вид управлінської діяльності, який забезпечує зацікавлення людей до праці;

б) вид управлінської діяльності, який забезпечує спонукання працівників на діяльність, що спрямована на досягнення цілей організації;

в) вид управлінської діяльності, який забезпечує спонукання себе та інших працівників на діяльність, що спрямована на досягнення особистих цілей або цілей організації.

229. Винагороди бувають:

а) внутрішніми і зовнішніми;

б) загальними і частковими;

в) цінними і нецінними.

230. Система матеріального стимулювання працівників складається з таких елементів:

а) заробітна плата, премії, надбавки;

б) основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, матеріальна допомога;

в) основна і додаткова заробітна плата, премії та надбавки, соціальні виплати.

231. Попередній контроль полягає у:

а) порівнянні запланованих і фактичних результатів роботи;

б) відслідковуванні придатності ресурсів всіх видів до використання у виробництві;

в) визначенні якості та кількості наявних ресурсів;

г) усуненні відхилень під час виробництва.

232. Влада – це:

а) можливість і право впливати на поведінку людей;

б) здатність впливати на поведінку людей;

в) будь-яка поведінка одної особи, яка вносить зміни в поведінку та емоції інших людей;

г) мистецтво керувати колективом.

233. Є такі форми влади на рівні підприємства:

а) законодавча, виконавча, судова;

б) примусу, винагороди, експертна, традиційна, еталонна;

в) авторитарна, демократична, ліберальна.

234. У менеджменті є такі підходи до ефективного керівництва:

а) процесійний, системний, ситуаційний;

б) особистісний, поведінський, ситуаційний;

в) процесійний, особистісний, поведінський, системний, ситуаційний.

235. Існують комунікації таких видів:

а) формальні і неформальні;

б) організаційні, управлінські, технічні, оперативні, планові;

в) знизу вверх, зверху вниз, горизонтальні, між керівником і підлеглим, між керівником і групою, між організацією і зовнішнім середовищем, неформальні.

236. Існують такі види формальних груп:

а) групи керівників, спеціалістів, робочі групи;

б) цільові групи, комітети, групи керівників;

в) групи керівників, цільові групи, комітети;

г) групи керівників, функціональні групи, комітети.

3)

1. Кредитно-фінансова установа, що зосереджує тимчасово вільні кошти, надає їх у строкове користування у формі кредитів, стає посередником у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами, установами чи окремими особами:

5. Інвестиційна компанія;

6. Пенсійний фонд;

7. Банк;

8. Кредитна спілка;

2. Банк, який надає широкий спектр послуг клієнтам називається:

6. Універсальним;

7. Спеціалізованим;

8. Ощадним;

9. Іпотечним;

10. Інноваційним;

3.Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися:

6. Шляхом грошових внесків і матеріальних активів;

7. Шляхом грошових внесків тільки в національній валюті;

8. Шляхом грошових внесків тільки в іноземній валюті;

9. Виключно шляхом грошових внесків учасників;

10. Виключно шляхом формування матеріальних і нематеріальних активів.

4.Реєстрація філій банків здійснюється за рішенням:

6. Управління НБУ за місцезнаходженням філії на підставі згоди управління НБУ за місцезнаходження банку – юридичної особи;

7. Генерального департаменту банківського нагляду НБУ;

8. Спеціальної комісії НБУ;

9. Органів місцевого саамоврядування за згодою НБУ;

10. Голови правління банку.

5. Банк має право здійснювати банківську діяльність:

6. Після реєстрації у ТУ НБУ;

7. Лише після отримання банківської ліцензії;

8. Після повної сплати капіталу банку засновниками;

9. Після відкриття коррахунку в НБУ;

10. Після реєстрації в податковій адміністрації.

6.Яку стратегію варто прийняти, якщо банк має фінансові, технологічні, кадрові резерви, а частку ринку керівництво має намір збільшити?

6. Пасивну;

7. Стратегію вичікування;

8. Активну;

9. Агресивну, або творчу стратегію;

10. Все вищесказане не правильне.

7.Прямий маркетинг – це:

6. Реклама, яка спонукає кожного потенційного клієнта до негайного придбаннябанківських послуг через пошту, телебачення, пресу;

7. Персональний продаж банківських послуг клієнтам;

8. Створення особливо привабливого образу банку і його послуг;

9. Формування пакетів послуг;

10. Обслуговування окремих клієнтів.

8.Сукупність коштів, які перебувають у розпорядженні банків і використовуються ними для кредитних, інвестиційних та інших активних операцій: