2. Психологічні засади роботи з обдарованими дітьми.

У психології обдарованість визначається через поняття здібності. У самому загальному уявленні обдарованість може бути визначена як володіння великими здібностями. Під здібностями ж у свою чергу розуміються індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовою успішного виконання тієї чи іншої діяльності. Виявлення обдарованих дітей - тривалий процес, пов'язаний з аналізом розвитку конкретної дитини. Принципи виявлення обдарованих дітей: 1. комплексний характер оцінювання різних сторін поведінки і діяльності дитини; 2. тривалість ідентифікації (розгорнуте в часі спостереження за поведінкою даного дитини в різних ситуаціях); 3. аналіз поведінки дитини в тих сферах діяльності, які в максимальній мірі відповідають його схильностям та інтересам; 4. підключення до оцінки обдарованої дитини експертів: фахівців вищої кваліфікації у відповідній предметній галузі діяльності; 5. оцінка ознак обдарованості дитини не тільки по відношенню до актуального рівня його психічного розвитку, але і з урахуванням зони найближчого розвитку; 6. переважна опора на методи психодіагностики, такі як аналіз продуктів діяльності, спостереження, бесіда, експертні оцінки вчителів і батьків, природний експеримент. На обдарованість впливають: спадковість, здібності, вплив середовища, темперамент, творчій підхід. Основні сфери обдарованості: художні, освітні, музична, спортивна, підприємницька, комунікативна. Напрямки роботи: 1. контроль за нервово – фізичним навантаженням; 2. консультативна і просвітницька робота: дорослі не мають експлуатувати талант дитини, орієнтувати на цілісний розвиток, вироблення педагогами і батьками ефективного стилю спілкування; 3 методична допомога педагогам в створені індивідуальних програм навчання.

3. Психологічне консультування з особистісних проблем.

Людей, які звертаються по психологічну допомогу, умовно можна розподілити на такі групи:

– не впевнений у собі клієнт. Причиною звернення по допомогу може виступати бажання зняти з себе відповідальність за прийняття життєво важливого рішення. Такі клієнти очікують впевненого, зібраного, а інколи і категоричного консультанта, який би взяв на себе відповідальність за вирішення складного життєвого питання;

– впевнений у собі клієнт. Такі клієнти здатні самі вирішувати складні життєві ситуації, однак звертаються до психолога, скоріше щоб отримати підтвердження правильності свого, часто вже готового розуміння проблеми.

– клієнт, який довіряє лише собі. З ними дуже важко працювати, оскільки вони все піддають сумнівам, приймають суперечливі рішення, але, як правило, впевнені в своїй правоті. Складність роботи з ними полягає в тому, що “всезнаючі” затягують розв’язання своїх проблем і часто потрапляють у розряд невротиків, або ж отримують соматичні захворювання, потребуючи хірургічного чи терапевтичного втручання.

– клієнт, який просто хоче “виговоритись”, знайти слухача. Як відомо, не з усіма питаннями можна прийти до приятелів чи рідних. Для цього також потрібна психологічна консультація, де уважно вислухають, зрозуміють, поспівчувають. У цьому випадку не потрібні поради, важливо емпатійно вислухати.

Найбільш типові випадки звертання до психологічної консультації клієнтів з особистісним проблемами:

1. переживання особистих життєвих невдач є однією з актуальних проблем, які "вибивають з колії", знижують працездатність, сприяють невротизації; 2. недостатнє задоволення значущих потреб і інтересів. Перші практичні кроки в консультуванні з цієї проблеми мають стосуватися знаходження фактів, які б сприяли визначенню значущості нових для клієнта потреб; визначення взаємозв'язку старих і відносно нових інтересів. Наступний крок — включення клієнта в нові для нього види діяльності, що сприяють розвиткові інтересів і потреб; пошук і практичне використання додаткових стимулів, що прискорюють їх формування; 3. невдачі в розвитку та урізноманітненні емоцій і почуттів. Проблеми емоційного характеру стосуються відсутності інтересу до оточення, професії, а інколи і до самого себе; 4. невдачі в корекції характеру. Недоліки в розвитку індивідуальних властивостей людини часто є причиною конфліктних міжособистісних стосунків. Особливості початку консультування з цієї проблеми: надання можливості зрозуміти помилковість оцінки клієнтом своєї проблеми, необхідність її уточнення і проведення в зв'язку з цим психодіагностики.