- •Практична робота №6
- •Охарактеризуйте сучасні напрямки розвитку кібернетичних ідей.
- •Що спільного і в чому відмінності у кібернетичному та синергетичному підходах до дослідження складних систем?
- •Як ви розумієте терміни «динамічний хаос», «дивний атрактор», «дисипативна структура», «точки біфуркації», «фрактали»?
- •Чим характеризуються нерівноважні стани систем?
- •Чим відрізняються детерміновані, стохастичні та хаотичні процеси?
- •Опишіть основні етапи еволюції систем. Наведіть приклади для систем різної природи (фізичних, біологічних, економічних тощо).
- •Наведіть основні чинники, що змушують системи змінювати свої якісні властивості.
- •Проаналізуйте основні особливості функціонування економіки України з погляду синергетики.
- •У чому полягає принцип підпорядкування Хакена?
- •Як ви розумієте термін «параметри порядку»? Наведіть приклади.
- •Що характеризують показники Ляпунова?
- •Чим відрізняється фрактальна розмірність атракторів від імовірнісної розмірності?
- •Доведіть, що інформаційна, кореляційна та фрактальна розмірності є частинним випадком розмірності Реньйі.
- •У чому полягає ідея методів реконструкції атракторів?
- •Як розраховується і що дає змогу з’ясувати статистика Херста?
- •Наведіть приклади використання логістичного відображення для моделювання економічної динаміки.
- •Проаналізуйте швидкі та повільні змінні у процесі аналізу макроекономічної динаміки для різних часових інтервалів. Наведіть приклади.
- •Які, на ваш погляд, параметри порядку визначають функціонування світової економіки, економічних систем розвинених країн та країн із перехідною економікою, фінансових, товарних, фондових ринків?
- •Проаналізуйте параметри порядку для економіки України в цілому, для окремих секторів та галузей
- •Які з цих параметрів можна використовувати як параметри управління?
- •Що спільного і відмінного мають кібернетичний та синергетичний підходи до управління?
Як ви розумієте терміни «динамічний хаос», «дивний атрактор», «дисипативна структура», «точки біфуркації», «фрактали»?
Динамічний хаос - це неперіодичне рух в детермінованих системах.Незвичайним є те, що при певному значенні керуючого параметрасистема сама без впливу ззовні генерує хаотичне рішення. Для сталих коливань, що відповідають динамічному хаосу, запропоновано назву дивний атрактор. Рух точки на таких атракторах є нестійким, хистким, будь-які дві траєкторії на них завжди розбігаються, мала зміна початкових умов приводить до різних шляхів розвитку. Іншими словами, динаміка систем із дивними атракторами є хаотичною. Виходячи з синергетичного підходу, у відкритих нерівноважних системах є «дисипативні структури», тобто такі, що виникають спонтанно. Якщо у стані рівноваги елементи цієї структури поводять себе незалежно один щодо одного (один щодо інших), то під впливом енергетичної взаємодії з навколишнім середовищем вони переходять у нерівноважний стан і починають діяти узгоджено, унаслідок чого між ними виникає спільна взаємодія та кореляційні зв’язки, з’являється дисипативна структура. Точка біфуркації - критичний стан системи, при якому система стаєнестійкою щодо флуктуацій і виникає невизначеність: чи стане стан системи хаотичним або вона перейде на новий, більшдиференційований і високий рівень впорядкованості. Фракта́л — нерегулярна, самоподібна структура. В широкому розумінні фрактал означає фігуру, малі частини якої в довільному збільшенні є подібними до неї самої.
У чому полягає ідея введення фрактальної розмірності? Наведіть приклади фракталів.
Засновник фрактальної геометрії Б. Мандельброт звернув увагу на те, що розмірність об’єкта може залежати від спостерігача, точніше від зв’язку об’єкта із зовнішнім світом.
Хмари, крони дерев, гірські хребти, кровоносна система людини і тварин, капіляри рослин - все це так само цілком "легітимні" приклади фракталів...
Чим характеризуються нерівноважні стани систем?
Розглянемо властивості відкритих систем, що перебувають далеко від стану рівноваги.
Такі системи нестійкі, і тому повернення до початкового стану для них є необов’язковим. У деякій точці, що називається точкою біфуркації (розгалуження), поводження системи стає неоднозначним.
За наявності нестійкості змінюється роль зовнішніх впливів. За певних умов незначний вплив на відкриту систему може призвести до значних та непередбачуваних наслідків.
У відкритих системах, далеких від рівноваги, виникають ефекти узгодження, коли елементи системи корелюють, узгоджують своє поводження. Таке кооперативне, погоджене поводження характерне для систем різних типів: атомів та молекул, клітин та живих істот, економічних об’єктів та соціальних груп тощо.
Чим відрізняються детерміновані, стохастичні та хаотичні процеси?
Довгий час вважалось, що існують лише два класи об’єктів. Перший становлять детерміновані. Якщо відомий аналітичний вигляд закону, за яким вони функціонують, то спрогнозувати їхнє поводження можна практично на довільний часовий інтервал. До другого класу належать стохастичні об’єкти, поводження яких описується деяким випадковим процесом (є його реалізацією). Для цього класу процесів неможливо зробити детермінований прогноз, але якщо ми достатньо довго спостерігатимемо за їхнім поводженням, то зможемо знайти відповідні розподіли ймовірності та обчислити статистичні характеристики (середні, дисперсії, інтервали довіри тощо) і спрогнозувати їхнє поводження в «середньому» з певною ймовірністю.
Але дослідження кількох останніх десятиріч показали, що існує ще один важливий клас об’єктів. Формально вони є детермінованими, тобто якщо ми точно знаємо їхній поточний стан, то можемо спрогнозувати подальше їхнє поводження, але тільки на доволі обмежений проміжок часу. Навіть як завгодно мала неточність у визначенні поточного стану таких систем призводить з часом до розбігання їхніх можливих траєкторій розвитку. Система починає поводитися хаотично, початкові відхилення з часом наростають і незначні причини призводять до вельми відчутних наслідків. Такі системи, що дуже чутливі до початкових умов, дістали назву хаотичних.
