Історія економічних вчень

1. Предмет історії економічних вчень – процес виникнення, розвитку системи економічних поглядів.

2. Економічна нерівність та політика соціального захисту населення.

3. Соціальна політика уряду.

4. Світова економіка. Міжнародний поділ праці.

5. Теорії міжнародної торгівлі. Теорія А. Сміта та Д. Рікардо

6. Зовнішня торгівля, її чинники та показники.

7. Теорія Гекшера –Оліна.

8. Концепція Майкла Портера.

9. Зовнішньоекономічна політика, її інструменти.

10. Причини та наслідки впровадження ввізного та вивізного мита.

11. Економічні наслідки запровадження квоти.

12. Економічне зростання, поняття та значення, чинники економічного зростання.

13. Неокласична модель економічного зростання Солоу.

14. Державне регулювання економічного зростання. Стратегія економічного розвитку.

15. Циклічні коливання та їх види.

16. Нециклічні коливання та їх чинники. Короткострокова та довгострокова нестабільність.

17. Предмет, метод і завдання історії економічних вчень.

18. Загальна характеристика економічної думки Стародавнього Сходу. Закони Хаммурапі, трактати "Артхашастра" та "Гуань Цзи".

19. Економічна думка Стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Арістотель).

20. Економічна думка Стародавнього Риму (Катон Старший, Варрон, Колумелла). Аграрні реформи Тіберія та Гая Гракхів.

21. Економічна думка Середньовіччя (Ф.Аквінський, Н.Орем).

22. Історія економічної думки України часів середньовіччя.

23. Меркантилізм: його основні положення, етапи розвитку та представники.

24. Теорія грошового балансу раннього меркантилізму. В.Стаффорд, Г.Скаруффі.

25. Теорія торгового балансу пізнього меркантилізму. Т.Мен, А. де Монкретьєн.

26. Класична школа політичної економії: умови формування та загальна характеристика.

27. В.Петті та П.Буагільбер – засновники класичної політичної економії.

28. Економічне вчення фізіократів.

29. Економічна система А.Сміта.

30. Економічне вчення Д.Рікардо.

31. Економічні теорії Ж.Б.Сея.

32. Економічні ідеї Дж.Мілля.

33. Критичний напрям політичної економії. Економічні погляди С.Сісмонді та економічна концепція П.Ж.Прудона.

34. Економічні погляди німецьких соціалістів.

35. Економічна концепція Т.Мальтуса.

36. Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму.

37. Утопічний соціалізм Сен-Сімона, Фур'є, Оуена.

38. Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст.

39. Теоретичні проблеми "Капіталу" К.Маркса.

40. Розвиток В.І.Леніним марксистського економічного вчення. Марксизм і сучасність.

41. Маржиналізм як переосмислення цінностей класичної політекономії.

42. Австрійська школа граничної корисності.

43. Становлення неокласичної традиції в економічний теорії. Кембріджська школа.

44. Американська школа неокласики.

45. Шведська (стокгольмська) школа неокласики.

46. Математична школа в політичній економії.

47. Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.

48. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.

49. Посткейнсіанство.

50. Еволюція неокласичних ідей у ХХ ст.

51. Консервативна неокласика. Неокласичні теорії економічного зростання.

52. Неолібералізм: основні положення та школи.

53. Виникнення монетаризму. М.Фрідмен.

54. Неокласичне відродження. Теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань".

55. Неокласичний синтез. П.Самуельсон.

56. Ранній інституціоналізм.

57. Неоінституціоналізм.

58. Теорії трансформації капіталу.

59. Теорії "індустріального суспільства".

60. Концепції футурології.

1. Предмет історії економічних вчень – процес виникнення, розвитку системи економічних поглядів.

Історія економічних учень розкриває передумови та закономірності еволюції світової економічної науки, систематизує та аналізує економічні знання, знайомить із науковою спадщиною видатних учених-економістів, сприяє усвідомленню внеску основних шкіл та напрямів економічної думки до загальнолюдської інтелектуальної скарбниці.

Предметом історії економічних учень є історичний процес виникнення та розвитку системи економічних поглядів та ідей

Економічне вчення — система упорядкованих та пов'язаних між собою економічних поглядів і думок, в яких знаходить своє концентроване логіко-понятійне відображення історичний процес пізнання економічних явищ та процесів.

Школа економічної думки — сукупність економічних учень, об'єднаних базовими ідейними принципами, а також спільністю або наступністю методів.

Метод: історико-логічний 1) історичний або хронологічний-передбачає розгляд поглядів, теорій і ідей в порядку Їх виникнення; 2)логічний-передбачає аналіз теорій і концепцій з точки зору логіки їх розвитку; 3)мотиваційний-аналіз ек. думки підпорядковується ек. мотивації, визнач класи між якими ведеться боротьба за долю в кінцевому продукті, визн. також ідеологи; 4)територіальний м-д дослідж. ек. думка якоїсь країни.

Економічна думка зародилась у глибокій давнині і пройшла складний шлях від емпіричного розуміння економічних явищ до формування наукових теорій. Економічні знання стали самостійною галуззю досліджень у XVI—XVII ст. — в епоху меркантилізму, хоч і тоді дослідники займалися аналізом тільки окремих економічних проблем. Меркантилістів цікавили, зокрема, питання визначення суті багатства, яке вони ототожнювали із золотом і сріблом, регулювання зовнішньої торгівлі з метою забезпечення припливу дорогоцінних металів у країну, заохочення експорту, протекціоністські тарифи на імпортні товари тощо.

Зрозуміло, що в добу панування торгового капіталу основними були питання, зв’язані з торгівлею. Іще не існувало науки, яка б грунтувалась на економічних законах і охоплювала всі сфери людської економічної діяльності. Початки такої науки було закладено А. Смітом — представником класичної політичної економії. Саме А. Сміт створив першу систему політичної економії, узагальнивши нагромаджені до нього окремі економічні знання. Послідовники й учні А. Сміта розвивають теорію, вносять в неї нові ідеї.

Історія економічних учень відображає не лише розвиток теоретичного знання, але й еволюцію методів, способів та інструментів пізнання економічної дійсності. Відтак вона є також історією методології економічних досліджень.

Формування історії економічних учень як науки було започатковане у XIX ст., коли нагромадження емпіричного матеріалу щодо багатства економічних поглядів та ідей, їх просторової та часової мінливості спонукало вчених не лише до виокремлення та опису окремих теоретичних здобутків, але і до роздумів над закономірностями та характером історичної трансформації економічної думки.