- •1. Характеристика автотранспортного підприємства
- •1.1. Основні показники
- •1.2. Генеральний план атп
- •1.3. Виробничий корпус
- •1.4. Пости, ділянки, зони виробничого корпусу атп
- •2. Технологічний розрохунок автотранспортного підприємства
- •2.1. Розрахунок виробничої програми і трудомісткості ділянки
- •2.2. Розрахунок фондів часу, кількості робітників, устаткування, і площі ділянки
- •2.3. Компонування ділянки, робочих місць, планування ділянки
- •3. Транспортне забезпечення перевезень при автомобільно-водному сполученні
- •3.1. Автомобільний транспорт
- •3.2. Водний транспорт
- •4. Організація міжнародних автомобільних перевезень
- •4.1. Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень вантажів в Україні
- •4.2. Дозвільна система
- •4.3. Державне підприємство "Служба міжнародних автомобільних перевезень"
- •4.4. Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів
- •4.5. Митний контроль автотранспортних засобів
- •4.5.1. Вибір виду огляду
- •4.5.2. Загальний огляд
- •5 . Економічна частина
- •5.1. Розробка автомобільного маршруту Херсон (Україна) – Тбілісі (Грузія)
- •5.2. Змінні витрати
- •5.3. Постійні витрати
- •5.4. Додаткові витрати
- •5.5. Визначення абсолютних показників собівартості маршрутів
- •6 . Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Завдання служби охорони праці на автопідприємстві
- •6.3 Аналіз, кількісна і якісна оцінка потенційних небезпек і вредностей
- •6.4. Інженерно - технічні заходи щодо поліпшення умов праці
- •6.5. Заходи безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •6.5.1. Структура керівництва цивільного захисту на об`єкті
- •6.5.2. Обов`язки начальника цивільного захисту його заступників (помічників)
- •6.5.3. Сили цивільного захисту об`єктів
- •6.5.4. Документи, які розробляються на об`єкті у сфері захисту
- •7. Промислова екологія
- •7.1. Екологічний вплив автомобіля на стан навколишнього середовища
- •7.2. Розрахунок викидів шкідливих речовин від транспорту
- •7.3. Розрахунок економічного збитку від забруднення атмосфери викидами автомобілів і плати за викиди
- •7.4. Визначення викидів шкідливих речовин при технічному обслуговуванні автомобілів
- •7.5. Розрахунок розсіювання викидів шкідливих речовин із джерела й визначення нормативів гранично-припустимих викидів (гпв)
- •7.6. Заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин і визначення відверненого еколого-економічного збитку
- •Висновки
- •Список літератури
4.2. Дозвільна система
Це найбільш важливий елемент двосторонніх міжурядових угод про міжнародне автомобільне сполучення. Дозвільна система обмежує в кількісному відношенні в'їзд іноземних вантажних автомобілів на територію країни, тим самим створюючи умови для більш рівномірної участі перевізників своєї країни у міжнародних перевезеннях на основі взаємної вигоди.
Дозвільна система установлює порядок в'їзду вантажних автомобілів, зареєстрованих в інших державах. В'їзд здійснюється тільки за дозволами. Основна функція дозволу — перепустка через кордон.
Порядок визначення видів дозвільних документів, їх розподілу, видачі та використання українськими перевізниками при перевезенні по території іноземних країн покладено на центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, яким є Міністерство транспорту та зв'язку України, зокрема, Державна адміністрація автомобільного транспорту (відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт").
Дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом — це документ, що видається уповноваженими органами Договірних Сторін міжнародним автомобільним перевізникам для в'їзду, транзитного проїзду через територію Договірних Сторін, а також здійснення інших видів перевезень, передбачених законодавством. Кількість (контингент, квота) дозволів на рік визначається на засіданнях Змішаних комісій країн, які укладають угоду про автомобільне сполучення.
Щорічно до 20 грудня ДААТ або уповноважене нею ДП СМАП здійснює обмін українських бланків дозволів на іноземні на підставі домовленостей, що досягнуті на засіданнях Змішаних комісій або на переговорах.
На сьогодні Україна здійснює обмін дозволами з 44 країнами. Згідно з діючим в Україні Порядком оформлення та видачі дозволів всі перевізники перебувають у рівних умовах і мають рівні можливості на отримання дозволів. Перевізник забезпечується тільки дозволами, необхідними для конкретної поїздки. Якщо між країнами не укладено двосторонніх угод на перевезення, то дозволи можуть видаватися іноземним перевізникам у разовому порядку. Компетентний орган будь-якої країни може встановити в односторонньому порядку контингент дозволів для перевізників іншої країни. У ряді випадків перевізники можуть придбати дозвіл безпосередньо при в'їзді в країну на прикордонному переході. У ряді країн для одержання дозволів на в'їзд чи проїзд транзитом потрібно заздалегідь запросити відповідні органи.
У відповідності з внутрішнім законодавством більшості європейських країн і двосторонніми міжурядовими угодами необхідно отримати спеціальні дозволи на перевезення небезпечних, великогабаритних і важковагових вантажів. Заявки подаються заздалегідь. У ряді європейських країн дозвіл видається протягом 10—15 днів.
Види дозволів. Виділяють одноразові дозволи та багаторазові дозволи (ліцензії) Європейської Конференції Міністрів Транспорту (ЄКМТ).
Одноразові дозволи у відповідності до положень міжурядових угод можуть бути таких видів:
— двосторонній — дає право на здійснення поїздки з пасажирами (вантажем) або без них (нього) між пунктом, розташованим на території України, і пунктом, розташованим на території іноземної держави, яка вказана в дозволі (туди і в зворотному напрямку);
— транзитний — дає право на здійснення поїздки з пасажирами (вантажем) або без них (нього) через територію держави, вказаної в дозволі, яка не є країною посадки (завантаження) або висадки (розвантаження), туди та у зворотному напрямку;
— універсальний — дає право на здійснення поїздки з пасажирами (вантажем) або без них (нього) як транзитом, так і в двосторонньому сполученні (туди та у зворотному напрямку);
— до/з третіх країн — дає право на здійснення поїздки з вантажем із пункту, розташованого на території держави, яка вказана в дозволі, до третьої держави або з третьої держави в пункт, розташований на території держави, яка вказана в дозволі.
Види одноразових дозволів наведено на рисунку. Перевізник, вирушаючи в міжнародний рейс з використанням одноразових дозволів, повинен визначити:
— до яких та через які країни він має їхати;
— де він буде завантажуватися, розвантажуватися, їхати без вантажу;
— чи буде використовувати поромні переправи.
Таким чином перевізник визначить, скільки і яких дозволів йому потрібно для забезпечення рейсу. При цьому слід пам'ятати: при транзитному перевезенні один дозвіл дає право перетину країни в прямому і зворотному напрямку; дозвіл з одним і тим же найменуванням у різних країнах має різне використання.
Багаторазовий дозвіл ЄКМТ (інакше ліцензія ЄКМТ) — документ, що дозволяє автоперевізникам безперешкодно (за деякими винятками) здійснювати будь-який вид перевезень територіями 43-х держав-членів ЄКМТ. Термін його дії — 1 календарний рік. Дозволи ЄКМТ дають право на здійснення перевезень вантажів транспортними засобами як власними, так і придбаними на умовах лізингу, між пунктами завантаження та розвантаження, що розташовані в двох різних країнах-членах ЄКМТ. Такий вид дозволу також дає право здійснювати перевезення вантажів в/з третіх країн, якщо всі три країни є членами ЄКМТ, а також на проїзд порожніх автотранспортних засобів через територію країн-членів ЄКМТ.
Дозволи ЄКМТ не дають права на виконання перевезень вантажів, завантажених на території однієї країни-члена ЄКМТ для розвантаження в іншому місці цієї самої країни (каботажні перевезення), на перевезення вантажів між країною-членом ЄКМТ і країною, що не є членом ЄКМТ.
Дозволи ЄКМТ не звільняють від необхідності отримання інших дозволів на транспортування важковагових, великогабаритних та небезпечних вантажів.
Дозволи ЄКМТ розподіляються по спеціальному конкурсу (таблиці розподілів дозволів ЄКМТ друкуються в газеті Ав-топрофи ). Кожен перевізник, який має достатню кількість автомобілів Євро 3 (хоча би три автомобілі), може подати заявку на участь у конкурсі і одержати хоча би один дозвіл ЄКМТ.
При розподілі дозволів ЄКМТ потрібно пам'ятати:
— розподілятися між автомобілями Євро 0 і Євро І дозволи (ліцензії) ЄКМТ не можуть. По суті, вони і створені для того, щоб підштовхнути перевізника використовувати автомобілі, що відповідають підвищеним екологічним вимогам;
— використовувати ліцензії ЄКМТ можна для різних автомобілів з відповідними нормами екологічної безпеки (Євро 3 і вище). Але належати ці автомобілі можуть тільки одній юридичній особі, яка одержала дозвіл ЄКМТ. Передавати дозволи ЄКМТ іншим підприємствам заборонено.
Реальна схема використання дозволів ЄКМТ виглядає так: водій автомобіля, який перетнув кордон України і повернувся додому, передає дозвіл ЄКМТ своєму колезі по підприємству, який уже стоїть на кордоні і очікує на цей дозвіл. Як правило, дозволи ЄКМТ використовуються підприємствами по максимуму.
Оскільки кількісні та якісні вимоги до екологічної безпеки з боку європейських країн постійно підвищуються, то в 2009 році всі багаторазові дозволи ЄКМТ за наказом Міністра транспорту було розподілено виключно між перевізниками, які мають "високоекологічні" автомобілі.
За статистикою, спостерігається тенденція підвищення якісного рівня автомобілів, що використовуються вітчизняними перевізниками.
Країни-члени ЄКМТ узгодили коефіцієнти та бонуси, які мають застосовуватися до різних категорій транспортних засобів, що передбачено системою Багатосторонньої квоти ЄКМТ.
