4. Організація міжнародних автомобільних перевезень

4.1. Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень вантажів в Україні

Джерелами правового регулювання міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом є:

— норми внутрішнього законодавства;

— двосторонні міжурядові угоди про міжнародне автомо­більне сполучення;

— багатосторонні конвенції та угоди, розроблені в рамках ООН.

Внутрішнє законодавство про автомобільний транспорт скла­дається з законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", "Про автомобільний транспорт", чинних міжнародних до­говорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомо­більних перевезень.

Основним законом, шо визначає засади організації та ді­яльності у цій галузі, є Закон України "Про автомобільний транспорт" (остання редакція від 23 лютого 2006 р.). Він ви­значає такі завдання законодавства:

— визначення основних правових та організаційних основ державного регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;

— установлення вимог до перевізників, водіїв та транспорт­них засобів шодо забезпечення безпеки перевезень та еко­логічної безпеки;

— визначення системи державного контролю, прав, обов'яз­ків та відповідальності державних органів виконавчої влади і перевізників за порушення міжнародних догово­рів та законодавства України.

Центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту визначено Міністерство транспорту та зв'язку України (МТЗУ), а в питаннях автоперевезень — Державну адміністрацію авто­мобільного транспорту (ДААТ).

Зокрема, Законом передбачається, шо резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, та (або) фахівці, призначені відповідальними за організацію та безпеку перевезень, повинні мати документ, шо засвідчує їх кваліфікацію. Вимоги до професійної кваліфікації передбачають володіння достатніми знаннями для того, щоб ефективно зай­матись професійною діяльністю міжнародного автомобільного перевізника, зокрема, знаннями таких предметів, як комерцій­не і фінансове управління підприємством; технічні стандарти і операції; безпека дорожнього руху; доступ до ринків; основні положення торгового, соціального і трудового, цивільного та податкового законодавства. Вимоги до професійної кваліфіка­ції мають бути підтверджені шляхом складання обов'язкового письмового екзамену, а за необхідності й усного.

Законом визначено, шо право на здійснення міжнародних перевезень вантажів надається водіям, яким виповнилось 18 років, а на здійснення перевезень пасажирів у міжнародному сполученні — водіям, яким виповнився 21 рік і які останні три роки працюють водіями автобусів.

У сфері міжнародної діяльності на сьогоднішній день Ук­раїна підписала 46 двосторонніх угод про міжнародне автомо­більне сполучення з 44 іноземними державами (ДОДАТОК 1), а також є договірною стороною 19 багатосторонніх міжнародних договорів та конвенцій, прийнятих у рамках ЄЕК ООН (ДО­ДАТОК 2).

Двосторонні угоди країн про міжнародне автомобільне спо­лучення регулюють різні аспекти міжнародних перевезень. Во­ни визначають:

— порядок перетину кордону;

— дозвільну систему для міжнародних перевезень;

— порядок здійснення перевезення вантажу і пасажирів;

— взаємне звільнення від податків і зборів, а також від по­датків на перевезення і володіння автотранспортними засобами;

— заборону здійснення внутрішніх перевезень іноземним автотранспортом (каботаж);

— питання транзиту і перевезення в треті країни;

— страхування цивільної відповідальності;

— порядок перевезення небезпечних, важковагових і вели­когабаритних вантажів;

— обов'язки перевізників по дотриманню норм внутрішньо­го законодавства з питань, не врегульованих двосторон­ньою угодою та інші аспекти.

Багатосторонні конвенції та угоди, розроблені в рамках ООН, до яких долучилася Україна, надають можливість інтеграції ав­томобільного транспорту нашої країни в міжнародну транспорт­ну систему з метою залучення додаткових обсягів міжнародних перевезень і валютних надходжень, зменшення транспортних витрат, значної взаємодії різних видів транспорту, наближення до міжнародних стандартів сервісу, екологічних та енергетич­них показників транспорту.

Серед джерел міжнародного права, які регламентують між­народні автомобільні перевезення, слід виділити такі:

— Конвенція про договір міжнародного перевезення ванта­жів (КДПВ);

— Європейська угода про міжнародні автомагістралі (УМА/ AGR);

— Конвенція про дорожній рух;

— Митна Конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП/TIR Con­vention);

— Європейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ/ADR);

— Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні переве­зення (ЄУТР/AETR);

— Угода про міжнародні перевезення швидкопсувних хар­чових продуктів та транспортні засоби, які призначені для таких перевезень (УПШ/АТР);

— Міжнародна угода по страхуванню цивільної відповідаль­ності власників автотранспортних засобів за системою "Зелена карта".