6.5.4. Документи, які розробляються на об`єкті у сфері захисту

Керівними документами, за якими на ОГ організовується підготовка з ЦО, є:

- наказ начальника ЦО району (міста) за підсумками підготовки за минулий рік і завдання на новий навчальний рік;

- програми підготовки і навчання з ЦО;

- виписки з плану комплектування курсів ЦО і навчальних установ підвищення кваліфікації.

У відповідності з цими документами на ОГ розробляються:

- наказ начальника ЦО об'єкта за підсумками підготовки з ЦО за минулий рік і завдання на новий навчальний рік.

До наказу додаються:

- перелік навчальних груп;

- перелік тем навчання і тренувань з ЦО;

- тематика підготовки з ЦО;

- план підготовки керівного складу невоєнізованих формувань, робітників і службовців об'єкта;

- розклад занять для кожної навчальної групи.

Крім того, на об'єкті може розроблятися графік використання об’єктів навчально-матеріальної бази.

Облік підготовки і навчання з ЦО на об'єкті ведеться постійно. До облікових документів на ОГ відносяться:

- журнал обліку занять з ЦО (на кожну групу);

- журнал обліку підготовки керівного і командно-начальницького складу на курсах ЦО і навчальних установах підвищення кваліфікації.

Після вивчення теоретичної частини необхідно закріпити отримані знання в ході різних тренувань і навчань.

Особливо важливими документами, які повинні бути розроблені головним інженером та підписані начальником ОГ є:

1. перспективний план захисту об`єкту,

2. план евакуації працівників,

3. план забезпечення фінансування евакуаційних та рятувальних робіт,

4. технічна документація ОГ щодо правил експлуатації,

5. висновки комісії щодо стійкості ОГ.

7. Промислова екологія

7.1. Екологічний вплив автомобіля на стан навколишнього середовища

Автомобільний двигун є джерелом виділення в атмосферу гами речовин, прямо або побічно погіршують її екологічний стан. У результаті згоряння палива й проникаючих у камери згоряння мастильних матеріалів, різних типів присадок і продуктів зношування деталей двигуна відпрацьовані гази містять дві основні групи шкідливих викидів:

- прямий негативний вплив на організм людини й навколишнє середовище (оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, у тому числі ароматичного ряду, різного типу кислоти, сполуки свинцю, сірки);

- непрямий негативний вплив і є причиною глобальних екологічних катастроф, таких як утворення фотохімічного "смогу", "парникового ефекту", "озонових дір" і ін. (двоокис вуглецю, що кисеньутримуючих вуглеводнів, метан і тверді частки).

Автомобілі викидають близько 200 різних газів і хімічних сполук. Викид шкідливих речовин відбувається з газами, що відробили, двигуна, з картерними газами (при вентиляції в атмосферу) і з парами палива із системи харчування й паливного бака.

У табл. 11 [17] наведені дані по сполуці газів, що відробили.

У цей час законодавчими актами України й ряду інших країн СНД нормується велика кількість шкідливих речовин в атмосфері.

Для цього уведені санітарні норми гранично припустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у навколишнім повітрі: максимально-разові й середньодобові.

Таблиця 11. Зміст токсичних компонентів у газах ДВС

Найменування компонента	Межі концентрацій
	Бензиновий двигун	Дизель
Оксид вуглецю, %	0,1-10,0	0,01-0,5
Оксиди азоту, %	0,05-0,5	0,05-0,3
Вуглеводні, %	0,02-2,0	0,01-0,5
Альдегіди, %	0-0,2	0-0,05
Сажа, мг/м3	0-100	0-20000
Бенз(α)пирен, мг/м3	0-25,0	0-10,0
Сполуки свинцю, мг/м3	0-60	—
Оксиди сірки, мг/м3	0-0,003	0-0,015

Однак тільки незначна частина з них викидається автотранспортними двигунами з газами, що відробили, і тільки оксид вуглецю, вуглеводні (сумарно), оксиди азоту й твердих часток нормуються стандартами, що обмежують викид шкідливих речовин автотранспортом. Непрямим методом нормування викиду твердих часток є вимір димности газів, що відробили, дизельних двигунів.