2.4. Математична газета
Однією з форм позакласної роботи з математики є математична газета. Вона випускається лише в старших класах. її мета - прищепити школярам цікавість до математики, навички самостійного читання, розширити математичний світогляд.
Перші номери такої газети вчитель готує самостійно. Розумово відсталі учні не мають відповідних навичок і тому показати, як її випустити - завдання педагога. Він розбирає з ними рубрики, зміст, вибирає завдання, які в ній висвітлюються. Потім дозволяє учням проявити самостійність і контролює їхню діяльність. У процесі роботи він заохочує тих, хто взяв участь у підготовці матеріалу. На останньому етапі пропонує школярам випускати математичну газету самостійно.
Через 2-3 дні після її випуску вчитель опитує дітей і визначає, який матеріал їм сподобався, що було незрозуміле, які труднощі зустрічалися під час розв'язання запропонованих у ній завдань, робить аналіз їхніх відповідей.
У газеті можна розміщувати завдання, спрямовані на розвиток кмітливості, задачі-жарти, головоломки, прості ребуси математичного змісту, логічні вправи тощо. В ній потрібно роботи яскраві малюнки, які б не лише привертали увагу школярів, але й виступали наочними посібниками для розв'язання запропонованих завдань. Газета може носити як загальний характер, тобто присвячуватись будь-якому математичному матеріалу, так і тематичний, коли в ній вміщується матеріал розділу, з яким щойно ознайомились учні. її необхідно випускати під різними рубриками, які виділяються яскравим шрифтом: "Наше дозвілля", "Цікаві шрифти", "Головоломки" тощо. Випуск математичної газети вимагає значної витрати часу на пошуки матеріалу, тому її доцільно випускати один раз у два місяці.
2.5. Математичний куточок
Мета такого куточка - закріплення знань з математики. Він Вивішується в класі, оформляється учнями під керівництвом вчителя. Його зміст має відповідати навчальному матеріалу, який висвітлено у програмі для даного класу.
У математичному куточку вчитель виставляє кращі учнівські зошити з математики, наочні посібники, виготовлені на інших заняттях, що містять у собі математичний зміст, матеріал, зібраний на екскурсіях, під час прогулянок тощо. В ньому потрібно відвести місце для математичного словника, мета якого - розкриття змісту термінології, математичних символів, знаків, виразів тощо. У куточку доцільно зробити рубрику пам'яток, які використовуються при обчисленні прикладів, розв'язуванні задач. У ньому можуть міститись й інші рубрики: "Це потрібно знати", "Цікаві цифри", "Системи числення" тощо.
2.6. Математична вікторина
Математична вікторина є однією з найлегших форм математичних змагань, які можна організовувати під час проведення тижнів математики, математичних ранків, на заняттях гуртка, на уроці в класі. Вона дає можливість виявити кращого математика, кращу ланку школярів. Її організація не вимагає багато часу. Якщо в школі є декілька паралельних класів - її доцільно проводити як змагання з математики між ними.
Для вікторини бажано підбирати завдання, з якими учні вже знайомі: креслення геометричних фігур, обчислення прикладів, розв'язування задач. Недоцільно використовувати занадто складні завдання, завдання, які вимагають використання великих обчислювальних операцій. Прості завдання дозволяють залучити до їх виконання якомога більше школярів. Вирішення завдань вікторини повинно передбачати кмітливість учнів, їхню ерудованість. Але, підбираючи зміст і кількість завдань, вчитель враховує умови, в яких проводиться вікторина, типологічні особливості учнів, сформованість у них тих чи інших прийомів роботи. Якщо вона проводиться в класі - пропонує учням 4-6 нескладних запитань, на які вони повинні відразу ж дати відповіді в усній формі.
Вікторина організовується як на загальному матеріалі, який вивчили школярі, так і може носити тематичний характер. Завдання даються у слуховій (через виразне читання 1-2 рази), в зорово-слуховій (шляхом читання записів, зроблених на дошці) формах.
Наведемо приклад типових завдань для вікторини:
На руці 5 пальців. Скільки пальців на 10 руках?
Чому дорівнює частка, якщо ділене дорівнює дільнику?
1 кг груш дорожче за 1 кг яблук у 2 рази. Що дорожче: 8 кг яблук чи 4 кг груш?
Що більше важить: тонна вати чи тонна металу?
Водій проїхав на автомобілі 1200 км. Скільки часу він був у дорозі, якщо він рухався зі швидкістю 60 км/год?
Наприкінці навчального року можна провести математичну олімпіаду серед учнів старших класів з метою підведення підсумків роботи гуртківців. На ній вони виконують завдання лише у письмовій формі. Для підведення підсумків обирається журі, членами якого є вчителі інших класів, керівники школи, вихователі. Після вікторини, олімпіади потрібно визначити команду або учня-переможця. Бажано організувати нагородження переможців і всіх учасників змагань призами.
Про проведення такого заходу школярам повідомляють заздалегідь. Приміщення, де організовуються змагання, потрібно яскраво прикрасити, щоб налаштувати їх на розв'язування завдань. Час проведення визначається режимом школи. Ведучим обов'язково є вчитель математики старших класів.
Отже, можна сказати, що позакласні математичні заходи викликають у розумово відсталих цікавість, формують у них емоційно-позитивне ставлення до математики і створюють робочий настрій, виховують почуття своєї значущості, віру у власні сили, товариськість, вміння переносити отримані теоретичні знання у практику тощо. Вибір форм позакласної роботи визначається віковими особливостями школярів. У молодших класах доцільно проводити математичні ігри, ранки, екскурсії, куточки, у старших - організовувати математичні гуртки, вечори, вікторини, олімпіади, випуск газет.