3. Колективні договори як форма регламентації послідовного покращення умов праці
Колективний договір – це документ, що укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами з іншої сторони, з метою узгодження інтересів учасників соціально-трудових відносин.
Основними нормативно-правовими документи, що регламентують укладання колективних договорів і угод, є:
- Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII (глава II «Колективний договір»);
- Закон України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.1993 року;
- Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3.03.1998 року №137/98-ВР;
- Конвенція МОП «Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів» №98 від 01.07.1949 року та інші.
Загалом місце колективно-договірного регулювання в загальній системі нормативно-правового забезпечення соціально-трудових відносин можна відобразити наступним чином (рис. 2):
Рис. 2. Колективно-договірне регулювання в системі
Нормативно-правового забезпечення соціально-трудових відносин
Для розуміння ролі колективних договорів у регламентуванні охорони праці, важливо знати їх типову структуру, яку формують такі розділи:
1) загальні положення. Тут вказується відповідність чинній нормативно-правовій базі, обов’язковість дотримання умов для сторін, можливість перегляду;
2) трудові відносини. Тут зазначається про: недопущення виконання персоналом функціональних повноважень, які не передбачені індивідуальними контрактами (за винятком додаткової оплати); зобов’язання підприємства чітко регламентувати повноваження за посадами; зобов’язання працівників якісно виконувати свої функціональні повноваження, дотримуватись дисципліни; порядок прийому і звільнення працівників, переведення на інші посади; можливість звільнення працівників з обов’язковим обґрунтованим та вчасним повідомленням причини такого рішення;
3) оплата праці, заохочення, премії. Це дуже важливий розділ, оскільки фінансовий аспект мотивації праці навіть в умовах розвитку постіндустріального суспільства, де потреби самореалізації та професійного зростання займають домінантні місця, залишається пріоритетним. У даному розділі вказуються: порядок виплати заробітної плати; структура заробітної плати; оплата праці у вихідні та понаднормований робочий час; система преміювання та заохочення;
4) гарантії. Цей розділ важливий з точки зору додаткового мотивування персоналу через компенсації, пов’язані з залученням особистих матеріальних цінностей, надання пільг у зв’язку з особистими обставинами, забезпечення безпеки перебування на робочому місці тощо;
5) режим роботи. Тут конкретизується початок і кінець робочого дня, нормована кількість годин у робочому тижні, можливість гнучкості в робочому графіку, тривалість відпустки, можливість надання додаткової відпустки (у тому числі як спосіб преміювання найбільш успішних працівників);
6) умови і охорона праці (див. п. 2 даної теми);
7) соціальні питання. Такі питання стосуються: надання роботодавцем працівникам можливості проходити медичні обстеження, вирішувати гострі питання, що стосуються побутового обслуговування тощо; неперешкоджання декретної відпустки зі збереженням місця праці;
8) відповідальність сторін за виконання умов договору;
9) порядок внесення змін;
10) термін дії договору.
Порядок передбачення питання охорони праці в трудових договорах (індивідуальних, колективних) регламентовано в Законі України «Про охорону праці», а саме в ст. 5 «Права на охорону праці під час укладання трудового договору» вказано [10]:
- Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.
- Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
- Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
- Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Ст. 6 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку [11].
Згідно ст. 7 Закону України «Про охорону праці» роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством [12].
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону праці» за колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування [13].
Згідно ст. 9 Закону України «Про охорону праці» роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим (маються на увазі виробничі травми) та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.
Ст. 20 регламентує, що в колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов’язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.
Таким чином, у колективному договорі з усіх питань організації та охорони праці можуть бути передбачені умови, гарантії і компенсації на рівні, вищому, ніж встановлений законодавством, генеральною, галузевою або регіональною угодами. Але в жодному випадку у колективному договорі не можуть бути передбачені умови, гарантії і компенсації на рівні, нижчому, ніж встановлений законодавством та угодами [14].
Література
1. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 року №2694-XII: Законодавство України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2694-12
2. Про колективні договори і угоди: Закон України від 01.07.1993 року №3356-XII: Законодавство України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3356-12
3. Біль М.М. Розвиток колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин у сфері туризму / М.М. Біль // Сталий розвиток економіки. Всеукраїнський науково-виробничий журнал / ПВНЗ «Університет економіки і підприємництва», ПІІ «Інститут економіки, технологій і підприємництва»; Гол. ред. Стельмащук А.М., д.е.н., проф. – 2011. – №1, С. 280-284.
4. Глухов В.В. Основы менеджмента: Учебное справочное пособие / В.В. Глухов. – С.-Пб.: специальная литература, 1995.
5. Дятлов В.А. Управление персоналом: Учеб. пособие / В.А. Дятлов и др. – М. ПРИОР, 1998. – 512 с.
6. Кричевский Р.Л. Если вы руководитель: Элементы психологии менеджмента в повседневной работе / Р.Л. Кричевский. – М.: Дело, 1996. – 384 с.
7. Управление персоналом: Учебник для вузов / Под. Ред. Т.Ю. Базарова, Б.Л. Еремина. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 423 с.
8. Хміль Ф.І. Управління персоналом: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ф.І. Хміль. – К.: Академвидав, 2006. – 488 с.
9. Ходаківський Є.І. Психологія управління: навчальний посібник / Є.І. Ходаківський, Ю.В. Богоявленська, Т.П. Грабар. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 608 с.
Журнали: Персонал, Праця і заробітна плата, Праця і закон, Україна: аспекти праці.
1 Шкідливі виробничі фактори: Вікіпедія [Електронний ресурс] – Режим доступу: uk.wikipedia.org/wiki/Шкідливі_виробничі_фактори
2 Класифікація робочих місць: Скібіцька Л.І.Організація праці менеджера [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/12390414/menedzhment/klasifikatsiya_robochih_mists
3 МОЗ попереджає: На робочому місці температура не може перевищувати 25°С. Інакше – скорочений робочий день: Новини: Sinoptik [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.expres.ua/news/2010/07/22/38856
4 Вимоги безпеки до робочого місця. Ергономічні вимоги: Гогіташвілі Г.Г. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/16850303/bzhd/vimogi_bezpeki_robochogo_mistsya_ergonomichni_vimogi
5 Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ecotest.ua/download/laws/mr41u.htm
6 Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 року №2694-XII: Законодавство України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2694-12
7 Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 року №2694-XII: Законодавство України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2694-12
8 Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 року №2694-XII: Законодавство України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2694-12
9 Для прикладу, згідно Інструкції з охорони праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт в електромонтажному виробництві ДНАОП 0.00-5.27-01 гранична маса вантажів, які переміщуються протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати при підніманні з робочої поверхні: для жінок – 350 кг; для чоловіків – 870 кг.
10 Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 року №2694-XII: Законодавство України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2694-12
11 Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 року №2694-XII: Законодавство України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2694-12
12 Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 року №2694-XII: Законодавство України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2694-12
13 Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 року №2694-XII: Законодавство України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2694-12
14 Економіка праці та соціально-трудові відносини / О.А. Грішнова [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/17170218/ekonomika/organizatsiya_ohorona_pratsi