
- •1.Антропометрія стопи. Розміри та форма стопи.
- •2.Вимоги до споживних властивостей взуття
- •3. Види та деталі взуття.
- •4. Види, будова та топографія шкіряної сировини
- •Топографічні ділянки шкури – ділянки, що відповідають обумовленим частинами тіла тварин та визначені неоднорідною будовою волокон, хімічним складом та фізико механічними властивостями.
- •5. Хімічний склад шкіряної сировини.
- •6 Вплив підготовчих процесів виробництва на формування споживних властивостей натуральних шкір.
- •7.Вплив і сутність дублення на формування властивостей натуральніх шкур.
- •8. Вплив операцій опорядження шкір різного призначення.
- •9. Номенклатура показників якості натуральних шкір
- •Показники фізичних властивостей
- •10. Хімічний склад натуральних шкір: показники, методи визначення.
- •11. Класифікаційні ознаки асортименту натуральних шкір.
- •13. Особливості сортування
- •14. Характеристика каучуків, їхній вплив на формування властивостей гум.
- •15. Інгредієнти гумових сумішей, їхній вплив на формування споживних властивостей.
- •16. Асортимент, показники якості взуттєвих гум та деталей низу з пластмас.
- •17 Асортимент, показники якості штучних та синтетичних тканин шкір.
- •18. Текстильні взуттєві матеріали.
- •19. Моделювання та конструювання взуття. Сучасні напрямки моди взуття.
- •20. Вплив технологічних процесів виробництва на формування споживних властивостей взуття
- •21. Характеристика методів кріплення деталей низу
- •22.Властивості шкіряного взуття
- •23. Оцінка якості взуття
- •24. Класифікаційні ознаки асортименту шкіряного взуття.
- •25. Асортимент взуття за видами
- •26.Характеристика асортименту взуття за статево-віковим призначенням та за матеріалом верху.
- •27. Характеристика асортименту спортивного взуття
- •28. Управління розмірно-повнотним асортиментом взуття.
- •29 Деталі гумового взуття
- •30 Характеристика факторів, що впливають на формування споживних властивостей гумового та полімерного взуття.
- •1.Матеріали:
- •31. Класифікація та характеристика асортименту гумового та полімерного взуття
- •32.Контроль якості гумового взуття
- •33. Фактори, що впливають на формування споживних властивостей валяного взуття
- •34. Характеристика асортименту валяного взуття.
- •35. Контроль якості валяного взуття
- •36. Будова і хімічний склад хутрової сировини
- •37. Змінюваність волосяного і шкірного покриву
- •38 Первинна обробка хутрово-хутряної сировини
- •39. Вплив підготовчих процесів на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •40. Номенклатура споживних властивостей хутряних напівфабрикатів
- •41. Характеристика властивостей волосяного покриву
- •42. Характеристика властивостей шкірного покриву
- •43.Характеристика властивостей шкурки в цілому
- •44. Класифікація хутрово – хутряного напівфабрикату
- •45.Характеристика асортименту та особливості сортування хутрового напівфабрикату.
- •46 Характеристика асортименту, особливості сортування каракульського напівфабрикату.
- •47. Дефекти хутрово – хутряного напівфабрикату
- •49.Формування споживних виробів у кушнірському виробництві
- •50. Пошивне виробництво
- •51. Класифікація та асортимент хутряних та овчинно-шубних виробів та верхнього хутрового одягу.
- •52.Характеристика асортименту хутряних деталей одягу та жіночих хутряних уборів.
- •53. Характеристика асортименту хутряних головних уборів.
- •54.Оцінка якості хутряних виробів.
- •55. Характеристика факторів, що впливають на формування споживних властивостей товарів шкіряної галантереї
- •56. Класифікація та асортимент шкіряної галантереї
- •57.Вимоги та оцінка якості товарів шкіряної галантереї
- •Антропометрія стопи. Розміри та форма стопи.
- •Вплив і сутність дублення на формування властивостей натуральніх шкур.
- •Вплив операцій опорядження шкір різного призначення.
- •Характеристика методів кріплення деталей низу (1)
- •Класифікація та асортимент хутряних та овчинно-шубних виробів та верхнього хутрового одягу.
Показники фізичних властивостей
1.товщина;
2.температура зварювання;
3.гігротермічна стійкість;
4.вологомісткість (2 г, 24г);
5.повітропроникність;
6.паропроникність;
7.водопроникність у статичних умовах;
8. у динамічних умовах;
9.водопромокальність у статичних та динамічних умовах
Показники механічних властивостей
1.границя міцності під час розтягування;
2.напруження під час появи тріщин лицьового шару;
3.подовження під час напруження 5,10 МПа;
4. подовження під час розриву;
5.залишкове подовження 5,10МПа;
6.границя міцності під час сферичного розтягування;
7.опір заданій деформації (жорсткість);
8.пластичність;
9.жорсткість;
10.пружність;
11.меридіальне подовження;
12.рівномірність подовження
13.лінійна усадка;
14.умовний модуль пружності;
15.міцність тримання шпильки;
16.опір роздиранню;
17.стійкість до зминання;
18.опір стиранню;
19.стійкість покриття до багаторазового згинання;
20.стійкість забарвлення до сухого та мокрого тертя;
21.липкість лакової плівки;
22.стійкість до пропалювання;
23.адгезія покривної плівки.
Застосованість показників залежить від призначення шкір (для низу, верху, юхтових, підкладкових, лимарно-сідельних тощо) і визначення в стандарті.
Обов'язкові показники для усіх видів шкір є масова частка вологи, товщина.
10. Хімічний склад натуральних шкір: показники, методи визначення.
Від хімічного складу залежать властивості шкіри, тому вміст основних речовин нормується стандартами.
Хімічний склад шкіри
Масова частка вологи (10-16%) визначається висушуванням наважки до постійної маси. Розраховується відношенням різниці в масі вихідного і висушеного зразка до маси сухого зразка, виражається у відсотках і залежить від відносної вологості і температури навколишнього повітря, характеру дублення і виду наповнювачів та впливає на площу, товщину, границю міцності, подовження, пружно-пластичні властивості, стійкість до стирання тощо.
Голиняна речовина (28-70%) - волокнисті білки, які перейшли із шкури і є найголовнішою складовою частиною шкіри. Кількість голиняної речовини в шкірі визначають методом К'єльдаля за вмістом загального азоту
Водовимивні речовини (5-26%) визначають у шкірах, дублених танідами і синтетичними дубителями. Зайва кількість незв'язаних дубителів погіршує властивості шкіри.
Зв'язані дублячі. Вміст визначити безпосередньо не можна. Із загальних водовимивних віднімається кількість неорганічних вимивних речовин.
Кислотність (3,5-5,5 рН) шкіри визначається для шкір комбінованого дублення за величиною рН витяжки із шкіри в 0,1 н. розчині хлориду калію потенціометричним методом.
Масова частка речовин, екстрагованих органічними розчинниками (1,5 – 28%) наважку шкіри екстрагують органічними розчинниками у приладі Зайченко із послідовною відгонкою.
Вміст жирових речовин включає жири, що перейшли із шкури, і введені при виготовленні шкіри жири і жироподібні речовини. Жирові речовини знаходяться у вільному і зв'язаному стані. Стандарти нормують вміст незв'язаних жирових речовин, які вимиваються органічними розчинниками.
Вміст жиру впливає на границю міцності, пластичність і м'якість шкіри, стійкість до багаторазових деформацій, водопроникність і гігроскопічність.