Показники фізичних властивостей

1.товщина;

2.температура зварювання;

3.гігротермічна стійкість;

4.вологомісткість (2 г, 24г);

5.повітропроникність;

6.паропроникність;

7.водопроникність у статичних умовах;

8. у динамічних умовах;

9.водопромокальність у статичних та динамічних умовах

Показники механічних властивостей

1.границя міцності під час розтягування;

2.напруження під час появи тріщин лицьового шару;

3.подовження під час напруження 5,10 МПа;

4. подовження під час розриву;

5.залишкове подовження 5,10МПа;

6.границя міцності під час сферичного розтягування;

7.опір заданій деформації (жорсткість);

8.пластичність;

9.жорсткість;

10.пружність;

11.меридіальне подовження;

12.рівномірність подовження

13.лінійна усадка;

14.умовний модуль пружності;

15.міцність тримання шпильки;

16.опір роздиранню;

17.стійкість до зминання;

18.опір стиранню;

19.стійкість покриття до багаторазового згинання;

20.стійкість забарвлення до сухого та мокрого тертя;

21.липкість лакової плівки;

22.стійкість до пропалювання;

23.адгезія покривної плівки.

Застосованість показників залежить від призначення шкір (для низу, верху, юхтових, підкладкових, лимарно-сідельних тощо) і визначення в стандарті.

Обов'язкові показники для усіх видів шкір є масова частка вологи, товщина.

10. Хімічний склад натуральних шкір: показники, методи визначення.

Від хімічного складу залежать властивості шкіри, тому вміст основних речовин нормується стандартами.

Хімічний склад шкіри

Масова частка вологи (10-16%) визначається висушуванням наважки до постійної маси. Розраховується відношенням різниці в масі вихідного і вису­шеного зразка до маси сухого зразка, виражається у відсотках і залежить від відносної вологості і температури навколишнього повітря, характеру дублення і виду наповнювачів та впливає на площу, товщину, границю міцності, подовження, пружно-пластичні властивості, стійкість до стирання тощо.

Голиняна речовина (28-70%) - волокнисті білки, які перейшли із шкури і є найголовнішою складовою частиною шкіри. Кількість голиняної речовини в шкірі визначають методом К'єльдаля за вмістом загального азоту

Водовимивні речовини (5-26%) визначають у шкірах, дублених танідами і синтетичними дубителями. Зайва кількість незв'язаних дубителів по­гіршує властивості шкіри.

Зв'язані дублячі. Вміст визначити безпосередньо не можна. Із загальних водови­мивних віднімається кількість неорганічних вимивних речовин.

Кислотність (3,5-5,5 рН) шкіри визначається для шкір комбінованого дублення за величиною рН витяжки із шкіри в 0,1 н. розчині хлориду калію потенціометричним методом.

Масова частка речовин, екстрагованих органічними розчинниками (1,5 – 28%) наважку шкіри екстрагують органічними розчинниками у приладі Зайченко із послідовною відгонкою.

Вміст жирових речовин включає жири, що перейшли із шкури, і введені при виготовленні шкіри жири і жироподібні речовини. Жирові речовини знаходяться у вільному і зв'язаному стані. Стандарти норму­ють вміст незв'язаних жирових речовин, які вимиваються органіч­ними розчинниками.

Вміст жиру впливає на границю міцності, пластичність і м'я­кість шкіри, стійкість до багаторазових деформацій, водопроникність і гігроскопічність.