- •1.Антропометрія стопи. Розміри та форма стопи.
- •2.Вимоги до споживних властивостей взуття
- •3. Види та деталі взуття.
- •4. Види, будова та топографія шкіряної сировини
- •Топографічні ділянки шкури – ділянки, що відповідають обумовленим частинами тіла тварин та визначені неоднорідною будовою волокон, хімічним складом та фізико механічними властивостями.
- •5. Хімічний склад шкіряної сировини.
- •6 Вплив підготовчих процесів виробництва на формування споживних властивостей натуральних шкір.
- •7.Вплив і сутність дублення на формування властивостей натуральніх шкур.
- •8. Вплив операцій опорядження шкір різного призначення.
- •9. Номенклатура показників якості натуральних шкір
- •Показники фізичних властивостей
- •10. Хімічний склад натуральних шкір: показники, методи визначення.
- •11. Класифікаційні ознаки асортименту натуральних шкір.
- •13. Особливості сортування
- •14. Характеристика каучуків, їхній вплив на формування властивостей гум.
- •15. Інгредієнти гумових сумішей, їхній вплив на формування споживних властивостей.
- •16. Асортимент, показники якості взуттєвих гум та деталей низу з пластмас.
- •17 Асортимент, показники якості штучних та синтетичних тканин шкір.
- •18. Текстильні взуттєві матеріали.
- •19. Моделювання та конструювання взуття. Сучасні напрямки моди взуття.
- •20. Вплив технологічних процесів виробництва на формування споживних властивостей взуття
- •21. Характеристика методів кріплення деталей низу
- •22.Властивості шкіряного взуття
- •23. Оцінка якості взуття
- •24. Класифікаційні ознаки асортименту шкіряного взуття.
- •25. Асортимент взуття за видами
- •26.Характеристика асортименту взуття за статево-віковим призначенням та за матеріалом верху.
- •27. Характеристика асортименту спортивного взуття
- •28. Управління розмірно-повнотним асортиментом взуття.
- •29 Деталі гумового взуття
- •30 Характеристика факторів, що впливають на формування споживних властивостей гумового та полімерного взуття.
- •1.Матеріали:
- •31. Класифікація та характеристика асортименту гумового та полімерного взуття
- •32.Контроль якості гумового взуття
- •33. Фактори, що впливають на формування споживних властивостей валяного взуття
- •34. Характеристика асортименту валяного взуття.
- •35. Контроль якості валяного взуття
- •36. Будова і хімічний склад хутрової сировини
- •37. Змінюваність волосяного і шкірного покриву
- •38 Первинна обробка хутрово-хутряної сировини
- •39. Вплив підготовчих процесів на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •40. Номенклатура споживних властивостей хутряних напівфабрикатів
- •41. Характеристика властивостей волосяного покриву
- •42. Характеристика властивостей шкірного покриву
- •43.Характеристика властивостей шкурки в цілому
- •44. Класифікація хутрово – хутряного напівфабрикату
- •45.Характеристика асортименту та особливості сортування хутрового напівфабрикату.
- •46 Характеристика асортименту, особливості сортування каракульського напівфабрикату.
- •47. Дефекти хутрово – хутряного напівфабрикату
- •49.Формування споживних виробів у кушнірському виробництві
- •50. Пошивне виробництво
- •51. Класифікація та асортимент хутряних та овчинно-шубних виробів та верхнього хутрового одягу.
- •52.Характеристика асортименту хутряних деталей одягу та жіночих хутряних уборів.
- •53. Характеристика асортименту хутряних головних уборів.
- •54.Оцінка якості хутряних виробів.
- •55. Характеристика факторів, що впливають на формування споживних властивостей товарів шкіряної галантереї
- •56. Класифікація та асортимент шкіряної галантереї
- •57.Вимоги та оцінка якості товарів шкіряної галантереї
- •Антропометрія стопи. Розміри та форма стопи.
- •Вплив і сутність дублення на формування властивостей натуральніх шкур.
- •Вплив операцій опорядження шкір різного призначення.
- •Характеристика методів кріплення деталей низу (1)
- •Класифікація та асортимент хутряних та овчинно-шубних виробів та верхнього хутрового одягу.
Топографічні ділянки шкури – ділянки, що відповідають обумовленим частинами тіла тварин та визначені неоднорідною будовою волокон, хімічним складом та фізико механічними властивостями.
У шкур ВРХ виділяють:
Чапрак – середня частина шкури, що обмежена прямими лініями, які поєднують западини перехідних та задніх лап, і лінією, які поєднує передні пащини.
Вороток – ділянка шкури між головою та чапраком
Поли - крайні бокові ділянки шкури, обмежені лініями, які поєднують западини передніх та задніх лап.
Огузок – ділянка шкури, яка розташована нижче лінії, що поєднує западини задніх лап і входить під час чапракування в чапрак.
Крупон – чапрак з відділеним огузком.
У шкур коней виділяють
Передина- передня частина кінської шкури від якої відокремлений хаз.
Хаз –задня частина кінської шкури разом з лапами від якої відокремлена передина.
Шпігель – дві овальніділянки, розташовані симетрично по відношенню до хребтової лінії.
Хребтові лінії – умовна лінія, яка проходить від хребта до кореня хвоста.
5. Хімічний склад шкіряної сировини.
Від хімічного складу залежать властивості шкіри, тому вміст основних речовин нормується стандартами. Шкіра складається з речовин, що перейшли зі шкури в процесі виготовлення – вода, білки, жири, жироподібні речовини, вуглеводи, мінеральні пігменти, ферменти.
В парному стані вода становить 67- 70%
Волога гідратація, що зв’язана з іонізованими групами білка не вилучається при механічному тиску і становить 20-40% маси сухої речовини.
Вологе набухання – полярні групи білка притягують до 6 молекул води, збільшуючи товщину шкури на 30-100%
Білки в сухому залишку становлять 95% та діляться на:
Волокнисті (колагени (98%), кератини, еластини, ретикуліни). Макромолекула колагену складається з 18 ланцюжків амінокислот, пов’язаних між собою поліпептидними зв’язками.
Глобулярні (муцини, мукоїди, альбуміни, глобуліни)
Жири і жироподібні вуглеводи – 0,5 – 1,5%
Вуглеводи – 0,2 – 0,5%
6 Вплив підготовчих процесів виробництва на формування споживних властивостей натуральних шкір.
Шкіра – продукт переробки дерми шкіри, який зберіг волокнисту структуру, а хімічні та фізичні властивості змінені залежно за призначенням.
Шкіряне виробництво включає підготовчі процеси, дублення та опоряджування.
Підготовчі процеси складаються з:
Відмочування – обводнення шкури з метою приведення її у стан, максимально наближений до парного як за змістом вологи, так і за характером мікроструктури.
Міздріння — операція видалення підшкірної клітковини (міздри) на міздрильних машинах.
Знешерстювання - операція видалення епідермісу і волосяного покриву від дерми хімічним, ферментним або механічним способом.
Зоління обробка шкіри суспензією, що послаблює зв’язки волоса з дермою та видаляє міжволокнистисті білкові речовини, частково омилює жирові речовини.
Зганяння волоса – видалення волосу та епідермісу підля попереднього ослаблення зв’язку з дермою.
Чищення лицьової поверхні проводиться для видалення залишків обламаного волоса (мокрецю), продуктів розпаду волосяних цибулин і бруду, наявність яких після дублення огрубляє лицьову поверхню шкіри.
Двоїння голини - розпилювання на два-три шари залежно від товщини для отримання шкіри з природною лицьовою поверхнею відповідної товщини і бахтарм'яного спилку.
Чапракування – поділ голини на топографічні ділянки.
Знезолювання видалення або нейтралізація вапнана сірчистого натрію, які присутні у голині після зоління.
М'якшення - обробка голини при підвищеній температурі ферментними препаратами для досягнення більш глибокого розпушування структури лицьового шару, що надає шкірі м'якості, еластичності, шовковистості і тягучості. Пікелювання — підготовка голини до дублення речовинами, що місять сіль та кислоту.