21. Характеристика методів кріплення деталей низу

Хімічні методи.

• Клейовий – підошви прикріплюють клеєм до заготовки верху.

• Литтєвий – підошву прикріплюють методом лиття під тиском.

• Гаряча вулканізація - кріплення підошви проводиться в вулканізаційних прес-формах

• Строчно-клейовий – подошву прикріплюють клеєм до обтяжки, з’єднаною з заготовкою нитками.

Механічні методи

Гвинтово-цвяхові

• Цвяховий – підошва і підложка прикріпляються через пруг заготовки до устілки.

• Гвинтовий

• Кілочковий

Ниткові

• Рантові

• Рантові

• Ранто-прошивний- підошву прикріплюють нитками до ранта, з’єднаного із заготовкою та устілкою нитками

• Парко – підошву нитками прикріплюють до ранта, з’єднаного нитками з заготовкою по всьому периметру без основної устілки.

• Сандальний підошву прикріплюють по всьому периметру нитками до заготовки.

• Допельний -підошву до підпяткової частини прикріплюють нитками до накладного ранта та заготовки.

• Безрантові

• Прошивний – підошву прикріплюють нитками до заготовки та основної устілки.

• Бортовий – борт підошви прикріплюється до заготовки нитками або плетінням.

• Виворотний – підошву прикріплюють до заготовки, затягнутої навиворіт потайним швом.

• Вшивний - підошву прикріплюють вшивним швом.

Комбіновані

• Цвяхо-бортовий

• Ранто-клейовий

• Цвяхо-клейовий

• Допельно-клейовий

• Сандально-клейовий

• Клейобортовий

• Строчно-допельний тощо

22.Властивості шкіряного взуття

Естетичні властивості:

інформаційна виразність: сучасність і виразність зовнішнього оформлення; відповідність моді і смакам споживачів;

оригінальність,

цілісність і гармонійність композиції.

Ергономічні властивості: розпірна жорсткість деталей верху; зручність взування і роззування; ефективність пристосувань для утримання взуття на нозі; психофізіологічні властивості.

Масу визначають при зважуванні напівпар взуття і залежить від виду взуття, методу кріплення підошви, матеріалу підошви, розміру

Гнучкість визначається на розривній машині при згананні взуття на 25 градусів і залежить від виду мат низу, його товщини, методу кріплення, наявності проміжних деталей.

Показники надійності: Механічне зношування та моральне, Довговічність, надійність, ремонтопридатність, Зносостійкість, міцність кріплення деталей.

Антропометричні властивості: забезпечення стабільності форми і розмірів; можливість приформування верху до стопи; повнота і структура розмірно-повнотного асортименту.

Функціональні властивості: профілактичні - пружність геленкової частини, жорсткість задника; амортизаційні; вологопровідні; водозахисні; протиковзні.

23. Оцінка якості взуття

Партія - кількість пар взуття одного артикулу, яке виготовлене за відповідний період часу та оформлене документом, що засвідчує якість продукції і містить: найменування підприємства виробника та його товарного знака, артикул, номер партії, дату випуску, позначення нормативно-технічної документації.

Під час контролю якості взуття перевіряють: - відповідність зразку-еталону; - зовнішні дефекти; - лінійні розміри; -відповідність дефектів, відхилень за лінійними розмірами вимогам стандартів.

Методи оцінки якості

Лабораторні - одиничні показники властивостей

Експертні - Оцінка групових показників, Визначення вагомості показників

Розрахункові - Визначення рівня якості

Соціологічні - Оцінка відповідності асортименту, якості та вимогам споживача

Органолептичні - Зовнішній вигляд, Естетичні властивості, Маса, Гнучкість, Відповідність якості взуття вимогам стандарту (дефекти)

Дефект взуття – пошкодження взуття чи окремих його деталей, яке знижує його якість. Дефекти взуття визначають у процесі прийомів, огляду взуття та при вимірюванні лінійних розмірів.

Сортність пари визначається за найістотнішим дефектом у гіршій півпарі. Кількість дефектів до уваги не беруться.