2. Структура оборотного капіталу

Оборотный капитал (англ. working capital, circulating capital) — элементы капитала, характеризующиеся коротким сроком службы; стоимость которых сразу входит в затраты на создание нового продукта (например, материалы; сырье; изделия, предназначенные для продажи; деньги).

Оборотный капитал — стоимостное выражение предметов труда, которые участвуют в процессе производства один раз, полностью переносят свою стоимость на себестоимость продукции, изменяют свою натурально-вещественную форму.

Оборотные средства, также называемые оборотным капиталом — те средства, которые компания использует для осуществления своей повседневной деятельности, целиком потребляемые в течение производственного цикла. Их обычно делят на товарно-материальные ценности и денежные средства.

К ним относятся:

Запасы (активы)

сырьё, материалы, топливо, энергия, полуфабрикаты, запчасти

затраты в незавершённом производстве

готовая продукция и товары

расходы будущих периодов

НДС по приобретённым ценностям

Дебиторская задолженность (<12 мес.)

Краткосрочные финансовые вложения

Денежные средства на счетах и в кассе

Прочие оборотные активы (малоценные и быстроизнашивающиеся предметы)

Бухгалтерский баланс

Активы Пассивы

•Внеоборотные активы •Капитал и резервы

•Оборотные активы •Долгосрочные обязательства

•Краткосрочные обязательства

Классификация оборотных средств

Оборотные производственные фонды (оборотные средства в сфере производства и в процессе производства)

Производственные запасы: сырье, основные материалы, покупные полуфабрикаты, топливо, вспомогательные материалы, МБП (малоценные и быстроизнашивающиеся предметы по остаточной стоимости)

Средства в процессе производства: незавершенное производство, полуфабрикаты собственной выработки

Расходы будущих периодов

Фонды обращения (оборотные средства обращения)

Нереализованная продукция: готовая продукция на складах предприятия, отгруженная, но ещё не оплаченная продукция, товары для перепродажи

Денежные средства: касса, расчетный счет, валютный счет, ценные бумаги, прочие денежные средства, расчеты с другими предприятиями и организациями

БІЛЕТ № 13

1. Сутність та функції заробітної плати

Функції заробітної плати

Сутність заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує в

процесі суспільного відтворення. Виходячи з комплексного розуміння

сутності заробітної плати, з'ясуємо значення притаманних їй функцій. На

нашу думку, найважливішими з них є такі.

1. Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів

їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили,

для відтворення поколінь. В ній реалізується економічний закон зростання

потреб. Ця функція тісно пов'язана з особливостями державного

регулювання заробітної плати, із встановленням на державному рівні

такого її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої

сили.

2. Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності

її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його

трудового внеску в результати роботи підприємства. Ця залежність повинна

бути такою, щоб заохочувати до постійного покращання результатів праці.

3. Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція заробітної плати

полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями

господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон'юнктури.

Формування ефективно функціонуючого ринку праці передбачає свободу

кожного найманого працівника вільно обирати місце прикладання своєї

праці, а його прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює

професійні переміщення у пошуках такої роботи, яка б максимально

задовольняла зростаючі потреби. Іншими словами, в ринкових умовах вища

заробітна плата на ефективніших робочих місцях стимулює перехід сюди

працівників з неефективних робочих місць. В Україні відмінність в рівнях

заробітної плати по галузях не відповідає співвідношенням у складності

праці.

4. Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при

розподілі фонду споживання між найманими працівниками і власниками

засобів виробництва. Заробітна плата виступає індивідуальною часткою

працівника в новоствореному доході у відповідності з його трудовим

внеском. Соціальне значення цієї функції заробітної плати полягає у

забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу

між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, і по-друге,

при розподілі між найманими працівниками у відповідності з результатами

їхнього трудового внеску.

5. Функція формування платоспроможного попиту населення. Її призначення

- узгодження платоспроможного попиту, під яким розуміємо форму виявлення

потреб, забезпечених грошовими коштами покупців, з одного боку, і

виробництва споживчих товарів - з іншого. Оскільки платоспроможний попит

формується під дією двох основних факторів - потреб та доходів

населення, то за допомогою заробітної плати в ринкових умовах

встановлюються пропорції між товарною пропозицією та попитом.

Проте в сучасних умовах становлення ринку в Україні заробітна плата не

може виконувати цих функцій. Її рівень забезпечує не більш як 20%

відтворення робочої сили, яке не відшкодовує навіть прямих затрат праці

і не викликає заінтересованості в переорієнтації робочої сили на

пріоритетні сфери діяльності. Заробітна плата нині виконує інші функції,

а саме:

· збереження зайнятості, запобігання безробіттю ціною заниження

заробітної плати;

· забезпечення соціальних гарантій;

· збереження попереднього статусу, пов'язаного із попереднім робочим

місцем;

· стримування інфляції (шляхом заборгованості із заробітної плати);

· перерозподіл зайнятих по галузях і сферах економіки;

· поширення нелегальної діяльності та вторинної зайнятості;

· посилення мобільності робочої сили.