5.Поняття та предмет аграрного права України.

Аграрне право України — це комплексна галузь права, що охоплює сукупність правових норм, які регулюють аграрні відносини, що складаються у сфері виробничої та пов'язаної з нею сільськогосподарської діяльності під час використання земель сільськогосподарського призначення суб'єктами аграрного господарювання.

Конспект - (Носік): !АПУ – система взаємопов'язаних та узгоджених у Конституції, законах, ін..нп-а, матер/процес. Норм, правових принципів, імперативів, положень, в яких формально виражається суверенна воля укр..народу щодо забезпечення продовольчої безпеки шляхом використ та охор. Грунту, ін..природних ресурсів, живих організмів у с/г, л/г, в/г, а також нормат.закріпл.міра свободи,рівності,справедл.,що має бути юр.забезпечена у сусп..агр.віднос,які виник/змін/прип у сфері вир-ва продукції с/л/в/госп-ва шляхом набуття та реалізації суб'єктивних прав та обов'язків,юр.визнач. роль та місце одв, місц.самоврядування у рег.агр.відносин, вст.. можл-й і допустимі методи правового впливу на учасників агр..відносин,передб.форми/способи/мех.-ми реалізації,конст.гарантії здійсн/зах.здійснення прав всіх суб'єктів агр..відносин, забезпеч.раціонал/ефект використ/охор с/г земель (угідь), зак/правопорядок у сфері с/в/л/госп-ва в межах тер.України.

Ознаки АП:

а)комплексність

б)сфера, в якій виникають аграрні відносини, тобто О (заг.О є с/г вир-во або с/г)

Специф.ознаки АП (ця галузь найбільш детермінована такими чинниками):

1) використ. Грунту та ін. с/г угідь для вир-ва с/г продукції

2) використ. Лісу (ліс.ресурсів) для ви-ва продовольства

3) використ.водного госпо-ва для вир-ва продукції с/риьного госпо-ва

4) використ.живих організмів як засобів вир-ва с/г продукції

5) запобіг.негат.впливу на клімат с/г вир-ва

6) невідповідність часу людської праці часу вир-ва с/г продукції, що обумовлює сезонність с/н вир-ва

Функціональне призачення АПУ:

-забезпечення усім суб'єктам гарантій щодо здійснення пр/об, вільне набуття прав на с/г землі, їх використ.як с/г товаровиробників

-забезпечення законності та правопрядку   

З 80-х рр. Інсувала дискусія – чи є у АП свій предмет:

-існує агр.зак-во,але АП немає, існує ГПУ (господарники: Казмін, Панкратов)

-АП є підгалуззю ГПУ (Мартин'янов)

-норми, які рег. АП, віднос. До агропромислового права (Павлович)

-АП є спеціалізованою комплексною галуззю права (Семчик, Тітова, Козир, Бистров)

-самост.галузь (Носік, Єрмоленко)

(Янчук): Предметом аграрного права є ті суспільні (в тому числі виробничі, підприємницькі та соціального спрямування) від енки, що виникають у зв'язку з утворенням (заснуванням) і статутною діяльністю суб'єктів аграрного підприємництва форм власності та легальних організаційно-правових норм господарювання. Вони являють собою складний комплекс відносин як за складом суб'єктів (зокрема громадян, які беруть участь і є членами чи акціонерами або учасниками суб'єктів аграрного підприємництва, кооперативного чи корпоративного типів), так і за предметом та змістом. Суб'єктами цих відносин є кожний аграрний підприємець зі статусом юридичної особи приватного права кооперативного чи корпоративного типів і відповідно його члени чи акціонери або учасники. У підприємствах кооперативного типу між цією юридичною особою (кооперативом) та його членами виникають складні, засновані на праві членства, внутрішньогосподарські трудові, управлінські, майнові та земельні правовідносини. Як родове поняття всі вони складаються з окремих і зумовлюються характером виробничо-господарської, фінансової, соціально-побутової діяльності аграрного суб'єкта підприємництва. Кожний з видів цих відносин має притаманний йому суб'єктний склад (наприклад, орган управління) об’єкт  та зміст правового регулювання. Майнові відносини, що складаються  при цьому, своєю соціально-економічною основою мають власність і право власності, засноване на членстві. Останнє  позначається як на характері трудових, управлінських відносин, так і на сутності майнових відносин, що виникають при розподілі прибутків між членами утворення, зокрема при одержанні членами колективного сільсько господарського підприємства (КСГП), сільськогосподарсько го виробничого кооперативу (ВСГК) чи спілки селян (СпС) свого паю в разі виходу зі складу такої юридичної особи. Усі ці відносини за своїм предметом і суттю є аграрними.

3. Відмова від монополії державної власності та піднесен ня значущості приватної власності у сфері сільськогосподар ського виробництва через створення селянських (фермер ських) господарств привели до розширення предмета аграрного права. Цим предметом, насамперед, є відносини приват ної власності селянського (фермерського) господарства на зе мельну ділянку, надану особі державою для ведення товарно го сільськогосподарського виробництва, відносини власності на засоби, знаряддя і продукцію виробництва, своєрідні від носини між членами родини з приводу майна, спільної праці, розподілу доходів, одержаних внаслідок господарювання. Правосуб'єктність цього аграрного товаровиробника визна чається (поряд із загальними нормативними актами) також Законом "Про селянське (фермерське) господарство", яким урегульовано відносини, що за своїм предметом і суттю є ви ключно аграрними.

4. Самостійним видом аграрних відносин як різновиду предмета аграрного права є відносини, що виникають внаслі док утворення міжгосподарських підприємств (об'єднань). Предметом аграрного права в даному разі є відносини щодо створення цих державно-колективних суб'єктів підприєм ництва, майнові відносини щодо утворення їх статутного фонду, визначення правового режиму майнових фондів, роз поділу одержаних прибутків, а також визначення правового становища часток учасників як суб'єктів права спільної част кової власності. За своєю правовою природою є аграрними і управлінські відносини, що утворюються в процесі управлін ня ними на засадах самоврядування і демократії.