Відповідь

Аналізуючи данні наведені в таблиці можемо сказати, що частка жінок-безробітних завжди перевищувала частку чоловіків, але з протягом часу жінки поступово реабілітуються в цьому плані і відсотковий розрив поступово скорочується. Жінки намагаються довести , що в багатьох аспектах до них відносяться на при великий досить упереджено. Дуже сильно відрізняється можливість жінок і чоловіків у доступі до структур влади, сфери освіти та зайнятості, доходу та власності. Система гарантій Конституції України забезпечує таку рівність: надання жінкам рівних із чоловіками можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальні заходи щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановлення пенсійних пільг; створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовий захист, матеріальна і моральна підтримка материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям. Але на практиці це виконується досить рідко, більшість живе по сконструйованим стереотипам. Можливо це пов’язано з тим , що жінка у зв’язку з народженням дитини представляє собою не досить гарного працівника. Але ми не можемо говорити про нерівність не враховуючи, що й чоловіки іноді також є об’єктами дискримінації. Цю проблему на мій погляд треба вирішувати як можливо скоріше, враховуючи усі фактори, треба на мій погляд зводити до мінімуму усі фактори що приводять до гендерної нерівності на ринку праці.

Завдання 5.

Незважаючи на досягнення феміністичного руху розбіжності в оплаті чоловічої і жіночої праці залишаються в усіх країнах світу. Ознайомтесь з даними, наведеними в таб. 4.2, проаналізуйте причини існуючого розриву в оплаті праці.

Таблиця 4.2

Розрив в оплаті праці чоловіків і жінок у 2008 р., (%)

(За матеріалами International Trade Union Confederation)

Аргентина	29.0	Мексика	36.1
Бразилія	38.5	Голландія	17.7
Чилі	17.0	Парагвай	11.1
Данія	12.1	Польща	22.1
Фінляндія	19.6	РФ	13.8
Німеччина	20.4	ЮАР	33.5
Угорщина	18.3	Іспанія	23.0
Індія	29.4	Швеція	12.5
Італія	17.3	Велика Британія	19.8
Корея	24.0	США	31.8

Відповідь:

На мою думку це пов’язано з стереотипом у країнах світу. Зумовлено і тим, що жіночу працю не використовують на важких і шкідливих роботах, до того ж праця жінок найчастіше застосовується як праця службовців і технічного персоналу, не маленьку роль у цьому відіграє і те. Що діяльність жінки може бути припинена на якийсь час у зв’язку з народженням дитини.

Але поступово все ж таки суспільство йде до того, що права порівнюються.

Україна ратифікувала Конвенцію Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок і Факультативний протокол до неї, а також всі основні Конвенції Міжнародної організації праці (МОП), серед яких Конвенція МОП № 100 про рівну винагороду, Конвенція МОП № 111 про дискримінацію в галузі праці та занять і Конвенція МОП № 156 про працівників із сімейними обов’язками.

Завдання 6.

На основі даних, наведених в таб. 4.3 и 4.4, проаналізуйте мовну однорідність українського суспільства. Чи існує, на Ваш погляд, мовна проблема в Україні, в чому вона проявляється? Наскільки обґрунтованими є вимоги надання російській мові статусу офіційної, державної? Чим, на Вашу думку, пояснюється особлива роль і увага до мови під час становлення нації?

Таблиця 4.3

Розподіл відповідей на питання «На якій мові (мовах) Ви переважно спілкуєтеся у Вашій сім’ї (вдома)?»

	1992	2000	2008
Переважно українською	36,8	39,1	42,0
Переважно російською	29,0	36,0	36,8
Українською і російською (за обставинами)	32,0	24,8	19,9
Іншою	2,0	0,2	0,8
Не відповіли	0,2	0,0	0,4

Джерело: Українське суспільство 1992-2008. Соціологічний моніторинг / За ред. д.е.н. В.Ворони, д.с.н. М.Шульги – К.: Інститут соціології НАН України, 2008. – С. 545.

Таблиця 4.4

Розподіл відповідей на питання «Чи вважаєте Ви за необхідне надати російській мові статусу офіційної в Україні?»

	1995	2000	2008
Так	32,6	36,2	38,4
Важко сказати	15,3	19,3	13,0
Ні	52,0	44,0	48,6
Не відповіли	0,1	0,5	0,0

Джерело: Українське суспільство 1992-2008. Соціологічний моніторинг / За ред. д.е.н. В.Ворони, д.с.н. М.Шульги – К.: Інститут соціології НАН України, 2008. – С. 546.

Відповідь:

На мій погляд мовна проблема в Україні реально існує, а проявляється вона в тому, що більшість людей навіть на володіють державною мовою і не хочуть навіть спробувати нею оволодіти. В Україні зараз проявляється роздвоєння маси народу на якій мові спілкуватися, одні піддержують російську, інші українську. В нашій країні більш ніж 42 відсотка мешканців спілкуються на українській мові, багато людей вважають її рідною, мабуть на це наклало відбиток те що довгий час країна перебувала у складі іншої держави і урядом проводилася політика русифікації. На мою думку в державі повинна бути приділена не абияка увага до становлення державної мови, бо це по-перше обличчя країни, показ рівня згуртованості, освіченості, розвитку населення.

Завдання 7.

Обґрунтуйте наявність ксенофобії в українському суспільстві, використовуючи дані, наведені у таб. 4.5.

Таблиця 4.5

Результати моніторингу національної дистанції населення України (за матеріалами опитувань – середнє значення на шкалі 1- 7)

Етнічна група	1992	2000	2008	Етнічна група	1992	2000	2008
Українці	1,6	1,6	2,1	Німці	4,3	4,8	5,2
Росіяни	2,5	2,2	3,0	Грузини	5,3	5,4	5,4
Білоруси	2,9	2,8	3,9	Татари (кримські)	5,1	4,9	5,4
Поляки	3,8	4,7	4,8	Американці	4,3	4,8	5,6
Євреї	4,2	3,9	5,0	Турки	-	5,6	5,8
Угорці	4,2	5,1	5,1	Цигани	5,6	5,6	6,0
Молдавани	-	5,1	5,2	Негри	5,5	-	6,0
Румуни	4,6	5,1	5,2	Араби	5,1	5,81	6,1

Джерело: Українське суспільство 1992-2008. Соціологічний моніторинг / За ред. д.е.н. В.Ворони, д.с.н. М.Шульги – К.: Інститут соціології НАН України, 2008. – С. 543.

Выдповыдь:

Я вважаю що зростання ксенофобії в українському суспільстві пов’язано з тим, що зросли випадки насильства за мотивами расової та національної ворожнечі. Наприклад дуже складна ситуація складається в АР Крим зараз там спостерігаються напружені стосунки з кримськими татарами. Також це дуже чітко показують соціологічні дослідження, що проводяться в Україні. Це досить погано впливає на міжнародний імідж України, як європейської держави. Це досить погано впливає на співіснування численних етнічних груп та становленню української політичної нації. На мій погляд урівноваження всих цих процесів повинні займатися органи державної влади.

Завдання 8.

На основі запропонованих нижче даних охарактеризуйте міжетнічні відносини в Україні.

Таблиця 4.6

Розподіл відповідей на питання «Чи доводилося Вам протягом останніх 12 місяців стикатися з випадками дискримінації по відношенню до…», у %

	1995			2000			2008
	Так	Ні	Не відповіли	Так	Ні	Не відповіли	Так	Ні	Не відповіли
Українцям	7,2	92,5	0,3	8,4	91,0	0,6	7,1	92,6	0,4
Росіянам	9,5	90,0	0,5	5,7	93,6	0,6	8,8	90,6	0,3
Євреям	6,0	93,5	0,5	4,7	94,8	0,6	3,8	95,7	0,5
Іншим національ-ностям	6,3	92,3	1,4	5,2	90,4	4,3	2,3	60,8	36,9

Джерело: Українське суспільство 1992-2008. Соціологічний моніторинг / За ред. д.е.н. В.Ворони, д.с.н. М.Шульги – К.: Інститут соціології НАН України, 2008. – С. 531-532.

Чи доводилося Вам особисто стикатися з фактами дискримінації на етнічному ґрунті? Які, на Ваш погляд, передумови виникнення дискримінації? Якою повинна бути державна політика в сфері гармонізації міжетнічних відносин?

Відповідь:

Мені особисто не доводилося з тикатися з фактами дискримінації на етнічному грунті. На мій погляд до умов що спричиняють дискримінацію можна віднести можливо якісь документи, які прийняті у цій країні, також дискримінація може бути зумовлена релігійними аспектами в країні, чи лише на моральних нормах. Ознакою може виступати люба відмінність індивіда раса, національність, громадянство, рідство, стать, релігіозні погляди, будь що. З боку держава весь час повинні проводитися програмами, які б прогнозували та запобігли конфліктним ситуаціям. Держава повинна забезпечувати доступ до політичного впливу в усіх сферах політичного життя, забезпечити відносини у яких усі громадяни були б рівними, розв’язувати як найкоректніше питання біженців та мігрантів, уникати вирішення міжетнічних суперечностей за допомогою військових формувань.