Завдання 3. Стимульний матеріал
Відома соціолог і антрополог Джоан Хубер пише:«Індустріалізація зрівняла функціональну значимість статевих відмінностей. Неспроможність чоловіка вигодовувати дитину стала менш значимою з 1910 р., коли технологія пастеризації молока дозволила вигодовувати дітей штучним образом. Менша м’язова сила жінок також стала не дуже важливим чинником, по мірі того як машини все більше заміняли людську працю Сьогодні для кваліфікованої роботи мускули не так важливі, як розум людини. Вони дають перевагу лише в деяких видах праці, наприклад, у прибиранні снігу…
Відмінності статей індустріалізація також поставила під питання. Міф про жіночу недоумкуватість, який виправдовував їх не допуск у владні структури, був зруйнований після розповсюдження обов’язкової освіти. Стало важче вважати жінок менш здібними, в той час як у школах дівчатка вчилися нарівні з хлопчиками. В дійсності вони встигали навіть краще».
Як Ви вважаєте, чи привели названі вище зміни до покращання становища жінок в індустріальних суспільствах? Які чинники, окрім названих, впливають на соціальний статус чоловіків і жінок?
Відповідь:
На мою думку покращення становища жінок в індустріальному суспільстві дійсно відбувається, бо жінка почала відчувати себе більш незалежно і почала відстоювати свої права, стала мати можливість захистити себе. На соціальний статус чоловіків і жінок впливає те окрім тих чинників, що названо впливає також і те яка політика проводиться в країні, соціально-культурний аспект, моральні орієнтири у суспільстві. У кожної нації свої соціальні чинники, якісь впливають більше, якісь менше. Також чималий відбиток несе в собі релігія, та її значення в суспільстві, порівнюючи наприклад Україну з країнами Близького Сходу ми можемо сказати, що жінка має більше прав у нас, та інколи виший соціальний статус ніж чоловік.
Важливо також і те який рівень освіти має змогу здобути жінка.
Завдання 4.
В перші роки реформ, коли офіційно зареєстроване безробіття в Україні було незначним, частка жінок серед безробітних дорівнювала майже 90 %, що дало змогу говорити про «жіноче обличчя» безробіття. Але в подальшому частка жінок серед безробітних поступово знижувалась. Проаналізуйте дані, наведені в таб. 4.1, опишіть ґендерні аспекти безробіття у сучасній Україні.
Таблиця 4.1
Динаміка чисельності зареєстрованих безробітних за статтю у 1999-2008 рр.
(За матеріалами Держкомстату України)
|
Загалом |
Жінок |
Чоловіків |
1999 |
1174,5 |
729,6 |
444,9 |
2000 |
1155,2 |
730,4 |
424,8 |
2001 |
1008,1 |
645,6 |
362,5 |
2002 |
1034,2 |
665,0 |
369,2 |
2003 |
988,9 |
627,6 |
361,3 |
2004 |
981,8 |
619,9 |
361,9 |
2005 |
881,5 |
535,6 |
345,9 |
2006 |
759,5 |
459,1 |
300,4 |
2007 |
642,3 |
385,8 |
256,5 |
2008 |
844,9 |
465,2 |
379,7 |