3.Перші Інтернет-видання у світі: час появи і характеристика

Білет 33

1. Висвітлення міжнародного становища України та відображення у змі

Якщо українські медіа: Практично кожна центральна і обласна газета має сторінку міжнародної інформації. Зазвичай висвітлюють: офіційні візити керівництва держави за кордон, приїзд іноземних делегацій, участь у міжнародних саммітах та зустрічах. Основні джерела інформації: прес-служби, прес-конференції та брифінги (цитати офіційних осіб), аналіз підписаних документів, особисті контакти з високо посадовцями. Багато пишуть про стосунки з Росією в контексті СНД, газового скандалу, заяв про Крим, чорноморський флот.Про ЄС та НАТО пишуть в контексті прозахідного вектора української політики, можливостей вступу. Пишуть про сприйняття нас за кордоном, оцінки міжнародної спільноти, роблять витяги зі світової преси.

Якщо світові медіа: Україна ще досі, на жаль, часто асоціюється у свідомості жителів інших країн із Росією. Очевидно, що значним кроком до інформаційного прориву України була Помаранчева революція. Проте це — лише перший крок формування позитивного іміджу нашої країни.

Вагомим є питання джерела, з якого закордонна газета бере інформацію для своїх публікацій. На жаль, часто це інформація із російських засобів масової інформації, або з кореспондентських пунктів, що розташовані на території Росії. Відповідно часто вони пропонують читачам проросійське трактування подій, пов’язаних з Україною. Аналізуючи імідж держави за кордоном варто враховувати різноманітні чинники, що впливають на його формування та канали передачі інформації.

З’ясовуючи імідж України до грудня 2004 року, варто згадати, що експерти Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова у 2000 році провели ґрунтовне дослідження міжнародного політичного образу України "Міжнародний імідж України: міфи та реалії" і дійшли висновку, що Україна не дуже часто привертає увагу впливових іноземних ЗМІ. Уявлення про Україну в світі є досить поверховим, фрагментарним і, на жаль, переважно негативним. Потенціал нашої держави, багатство її землі, історії, культури і народу поки що залишаються для світової спільноти terra incognita. Вони також зазначають, що низький рівень життя населення не сприяє утвердженню репутації України як держави, політика якої спрямована на досягнення європейських соціальних стандартів. Негативними характеристиками тогочасної політичної системи України, в очах громадян і світової спільноти, були корупція державних структур, нерозвиненість громадянського суспільства, неувага влади не лише до долі пересічних громадян, але й до свого власного іміджу.

Після революції 2004 року і приходу до влади нової команди на чолі з Віктором Ющенком можна спостерігати більший інтерес світової спільноти і закордонних ЗМІ до України і змін настрою у публікаціях у напрямку схвалення процесів, що відбуваються у країні та зміни акцентів, що сприяють формуванню позитивного або ж нейтрального з відтінком позитивного іміджу України. Варто зауважити, що загалом суттєво зросла кількість інформації про Україну.

Є підстави стверджувати, що імідж, який витворюють іноземні засоби масової інформації часто є неповним, фрагментарним, не завжди відображає українську позицію та захищає наші інтереси. Українське іномовлення сьогодні не є достатньо потужним каналом інформації для закордонного споживача, щоб витворювати у його свідомості певний образ нашої держави. Одна з основних проблем: мовлення Всесвітньої інформаційної служби “Україна і світ” ведеться лише українською мовою, тобто розраховане лише на україномовну аудиторію. Не можна поки що говорити про імідж, створений за допомогою спеціально розроблених державних програм, оскільки до грудня 2005 року таких програм у державі не існувало. У грудні 2005 року тендер на реалізацію такої програми виграла компанія “Конгломерат”, проте про реалізацію програми піару нашої держави за кордоном поки що нічого не відомо.

Пишуть про політику, економіку, міжнародне становище, про перших осіб держави. Практично не пишуть про “гуманітарну ауру нації”.